РОЗДІЛ 116
Урок смирення під час останньої Пасхи
МАТВІЯ 26:20 МАРКА 14:17 ЛУКИ 22:14—18 ІВАНА 13:1—17
-
ОСТАННЯ ПАСХА З АПОСТОЛАМИ
-
ІСУС МИЄ АПОСТОЛАМ НОГИ
Петро та Іван прибувають в Єрусалим і готують все необхідне для Пасхи, як і сказав Ісус. Пізніше туди вирушає Ісус з 10 апостолами. Коли вони спускаються з Оливкової гори, вже пополудні і сонце схиляється на заході до обрію. Ісус знову побачить цей краєвид у денний час лише після свого воскресіння.
Незабаром він та його супутники прибувають до міста і входять у дім, де споживатимуть пасхальну вечерю. Вони піднімаються сходами у велику горішню кімнату, в якій усе приготоване для відзначення Пасхи. Ісус з нетерпінням чекав цієї події, і це видно з його слів: «Я дуже хотів їсти цю пасхальну вечерю з вами, перш ніж зазнаю страждань» (Луки 22:15).
Ще багато років тому з’явився звичай під час пасхальної вечері передавати чаші з вином. Коли Ісус бере одну з чаш, він складає подяку і говорить: «Візьміть її та передайте один одному. Кажу вам: відтепер я не питиму з плоду виноградної лози, аж поки не прийде Боже Царство» (Луки 22:17, 18). Тож зрозуміло, що його смерть вже близько.
В якийсь момент під час вечері Ісус робить щось особливе. Він встає, відкладає вбік своє вбрання, бере рушник і наливає у таз води. Зазвичай гостям миє ноги господар або хтось з його слуг (Луки 7:44). Оскільки господаря на цьому святкуванні немає, за це береться сам Ісус. Обов’язок господаря міг виконати будь-хто з апостолів, але, можливо, через суперництво ніхто з них цього не зробив. Хоч би як там було, апостолам стає дуже соромно, коли Ісус починає мити їм ноги.
Ісус підходить до Петра, однак той заперечує:
— Ти ніколи не будеш мити мої ноги!
— Якщо я не помию твоїх ніг, ти не матимеш частки зі мною,— каже Ісус.
— Господи,— схвильовано вигукує Петро,— помий не лише мої ноги, але й руки і голову!
Як же його, мабуть, дивує Ісусова відповідь:
— Тому, хто обмитий, не потрібно мити нічого, крім ніг, бо він увесь чистий. Ви чисті, проте не всі (Івана 13:8—10).
Ісус миє ноги усім 12 апостолам, в тому числі Юді Іскаріоту. Потім він одягає своє вбрання, знову сідає до столу і запитує: «Розумієте, Івана 13:12—17).
що́ я вам зробив? Ви звертаєтесь до мене: “Учителю” й “Господи”,— і робите правильно, бо так воно і є. Отже, якщо я, Господь і Вчитель, помив вам ноги, то ви також повинні мити ноги один одному. Бо я дав вам приклад, щоб ви чинили так, як я вам зробив. Щиру правду кажу вам: раб не більший від свого пана і посланець не більший від того, хто його послав. Якщо ви знаєте це, то щасливі, коли так робите» (Який же чудовий урок смиренного служіння! Ісусовим послідовникам не слід прагнути бути першими, думаючи, ніби вони ліпші від інших і всі зобов’язані їм служити. Вони мають наслідувати приклад Ісуса. Для цього не потрібно дотримуватися якогось обряду миття ніг, а натомість охоче служити іншим, виявляючи смирення і безсторонність.