1, 2. а) Які дивні дії почав робити Єзекіїль на очах у вигнанців? (Дивіться ілюстрацію на початку розділу.) б) Передвістям чого були його дії?

ЗВІСТКА про дивну поведінку пророка Єзекіїля швидко шириться між юдейськими вигнанцями у Вавилонії. Цілий тиждень пророк, перебуваючи серед них, був дуже збентежений і не міг промовити ні слова. Потім він раптом встав і зачинився у своєму домі. Тепер же Єзекіїль виходить з дому і на очах спантеличених сусідів кладе перед собою цеглину і накреслює на ній малюнок. Нічого не кажучи, пророк починає зводити навколо цеглини маленьку огорожу (Єзек. 3:10, 11, 15, 24—26; 4:1, 2).

² Біля пророка збирається дедалі більше людей. Їм, мабуть, цікаво, що все це означає. Лише згодом юдейські вигнанці зрозуміють, що дивна поведінка пророка була передвістям жахливої події, котра стала виявом праведного гніву Бога Єгови. Якої події? Що вона означала для тогочасних ізраїльтян? І яке значення вона має для тих, хто сьогодні обстоює чисте поклоніння?

3, 4. а) Як Єзекіїль зобразив Божий суд над Єрусалимом? б) Як Єзекіїль розіграв облогу Єрусалима?

³ Приблизно 613 року до н. е. Єгова наказав Єзекіїлю розіграти пантоміму. Пророк мав показати за допомогою символічних дій, яким буде Божий суд над Єрусалимом. Він зобразив облогу міста, страждання його мешканців і знищення міста та його жителів *. Розгляньмо все це детальніше.

⁴ Облога Єрусалима. Єгова наказав Єзекіїлю: «Візьми цеглину, поклади перед собою і накресли на ній місто Єрусалим. Потім візьми те місто в облогу». (Прочитайте Єзекіїля 4:1—3.) Цеглина представляла Єрусалим, а Єзекіїль — вавилонське військо, що мало стати знаряддям в руках Єгови. Єзекіїль також повинен був звести навколо цеглини мур, насипати вал і зробити стінобитні тарани. Всі ці дії пророчо вказували на те, що згодом зробили ворожі війська, коли оточили Єрусалим і напали на нього. Щоб вказати на «залізну» міць загарбників, Єзекіїль мав поставити між собою і містом «залізний лист». Далі Єгова наказав Єзекіїлю: «Оберни твоє лице проти нього», тобто проти міста (Єзек. 4:3, переклад І. Хоменка). Ці ворожі дії мали бути «знаком для Ізраїля» — передвістям чогось немислимого. Єгова збирався використати ворожу армію, щоб взяти в облогу Єрусалим — головне місто свого народу, де стояв Його храм!

5. Опишіть, як Єзекіїль зобразив лихо, що насувалося на мешканців Єрусалима.

⁵ Страждання мешканців Єрусалима. Єгова наказав Єзекіїлю: «Візьми пшениці, ячменю, бобів, сочевиці, проса та полби [різновид пшениці]... і роби собі з цього хліб» і «відважуй собі по 20 шекелів [близько 230 грамів] цього хліба на день». Далі Єгова пояснив: «Я знищу... всі запаси хліба» (Єзек. 4:9—16). У цій пророчій сцені Єзекіїль вже не представляв вавилонське військо, тепер він зображав мешканців Єрусалима. Дії пророка вказували на те, що під час облоги запаси їжі в місті будуть невпинно зменшуватися. Хліб готуватимуть з незвичних продуктів, а це показує, що люди будуть змушені їсти все, що знайдуть. Наскільки сильним буде голод? Наче звертаючись безпосередньо до Єрусалима, Єзекіїль промовив: «Батьки їстимуть посеред тебе своїх синів, а сини їстимуть батьків». Наприкінці облоги багато людей потерпатиме від «смертоносних стріл голоду». Мешканці Єрусалима «будуть чахнути» (Єзек. 4:17; 5:10, 16).

6. а) Які дві ролі виконав Єзекіїль? б) Що міг означати Божий наказ зважити і розділити волосся?

⁶ Знищення Єрусалима і його жителів. У цій пророчій сцені Єзекіїль виконав дві ролі одночасно. По-перше,  пророк показав, що збирався зробити сам Єгова. Єгова сказав Єзекіїлю: «Візьми гострий меч». (Прочитайте Єзекіїля 5:1, 2.) Рука Єзекіїля, в якій був меч, зображала руку Єгови, тобто його суд, який він мав здійснити за допомогою вавилонського війська. По-друге, Єзекіїль зобразив у пророчій сцені те, що мали пережити юдеї. Єгова наказав Єзекіїлю: «Зголи [мечем], як перукарською бритвою, свою бороду та волосся на голові». Ці символічні дії показували, як вавилоняни нападуть на юдеїв і знищать їх. Волосся Єзекіїля представляло мешканців Єрусалима. Єгова також сказав: «Візьми терези і, зваживши усе волосся, розділи його на частини». Це могло означати, що Бог не каратиме наосліп. Єгова має чіткий задум, як вершити суд над Єрусалимом, і виконає його до найменшої подробиці.

7. Чому Єгова наказав Єзекіїлю розділити волосся на три частини і виконати різні дії з кожною з них?

 ⁷ Чому Єгова наказав Єзекіїлю розділити волосся на три частини і виконати різні дії з кожною з них? (Прочитайте Єзекіїля 5:7—12.) Це мало унаочнити, що мешканців Єрусалима чекає неоднакова доля. Єзекіїль спалив одну третину волосся «посеред міста», аби показати вигнанцям, що дехто з жителів помре в самому місті. Другу третину волосся Єзекіїль порубав мечем «довкола міста», показавши, що інших мешканців буде вбито за межами Єрусалима. А третю частину він розвіяв за вітром і цим показав, що решта мешканців розсіється серед інших народів, але Єгова пошле за ними меч. Тож хоч би де опинилися ті, хто виживе, вони не матимуть спокійного життя.

8. а) Яку надію давала ця пророча сцена? б) Як сповнилися пророчі слова Єзекіїля про волосся, яке треба було загорнути в складки одягу?

⁸ Однак ця пророча сцена містила промінь надії. Єгова сказав Єзекіїлю: «Залиш трохи волосся і загорни його в складки свого одягу» (Єзек. 5:3). Ці слова вказували на те, що дехто з юдеїв, які розсіються серед народів, переживе лихі часи. Декотрі уцілілі будуть серед вигнанців, які повернуться у Єрусалим після 70 років вавилонської неволі (Єзек. 6:8, 9; 11:17). Чи це пророцтво сповнилося? Так. Через якийсь час після закінчення вавилонського полону пророк Огій написав, що дехто з юдеїв, які розсіялись серед народів, повернувся в Єрусалим. То були «старі чоловіки, які бачили попередній дім», тобто храм Соломона (Езд. 3:12; Ог. 2:1—3). Єгова дотримався своєї обіцянки і зберіг чисте поклоніння. Детальніше тема відновлення буде розглядатися у 9-му розділі цієї книжки (Єзек. 11:17—20).

9, 10. Що спільного між подіями, які Єзекіїль зобразив у пророчих сценах, та деякими визначними майбутніми подіями?

⁹ Події, які Єзекіїль зобразив у цих пророчих сценах, мають багато спільного з подіями недалекого майбутнього, які передречені в Божому Слові. Що це за події? Подібно як було у випадку стародавнього Єрусалима, Єгова невдовзі зробить немислиме: використає політичні сили, щоб напасти на всі фальшиві релігії (Об’яв. 17:16—18). Так само як знищення Єрусалима було «лихом небувалим», так і «велике лихо» та війна Армагеддон стануть подіями, яких «не було від початку світу аж дотепер» (Єзек. 5:9; 7:5; Матв. 24:21).

¹⁰ Боже Слово показує, що більшість прихильників фальшивих релігій переживуть знищення релігійних організацій. У страху вони приєднаються до інших людей різного становища, які шукатимуть у той час сховку (Зах. 13:4—6; Об’яв. 6:15—17). Їх спіткає така ж доля, як і мешканців стародавнього Єрусалима, котрі пережили знищення міста і розсіялися «за вітром». Ми довідалися з  сьомого абзацу, що, хоча вони і лишилися живими, Єгова послав за ними свій меч (Єзек. 5:2). Подібне буде і в майбутньому: жодне сховище не захистить від меча Єгови тих, хто переживе напад на релігію. Ці люди загинуть в Армагеддоні разом зі всіма, кого буде засуджено як «козлів» (Єзек. 7:4; Матв. 25:33, 41, 46; Об’яв. 19:15, 18).

11, 12. а) Як Єзекіїлеве пророцтво про облогу Єрусалима має впливати на наше ставлення до служіння? б) Як у майбутньому, очевидно, зміниться наша праця проповідування і звістка, яку ми звіщаємо?

¹¹ Як розуміння цього пророцтва має впливати на наше ставлення до служіння? Ми повинні з усіх сил, не гаючи часу, допомагати людям ставати служителями Єгови. Чому це так важливо? Бо час, щоб «роб[ити] учнями людей з усіх народів», обмежений (Матв. 28:19, 20; Єзек. 33:14—16). Коли «палиця» (політичні сили) нападе на релігії, ми вже не будемо звіщати звістку спасіння (Єзек. 7:10). Ми «оніміємо», тобто перестанемо проголошувати добру новину, так само як Єзекіїль у певний період свого служіння «онімів» і більше не передавав жодних звісток (Єзек. 3:26, 27; 33:21, 22). Щоправда, після знищення фальшивої релігії люди, образно кажучи, «шукатимуть видіння у пророка», але вже не отримають рятівних вказівок (Єзек. 7:26). Час, щоб почути такі вказівки і стати учнем Христа, закінчиться.

¹² А втім, ми не перестанемо проповідувати. Під час великого лиха ми, очевидно, почнемо проголошувати звістку осуду, що для людей буде наче град, наче кара. Це стане чіткою ознакою того, що цей злий світ стоїть на порозі знищення (Об’яв. 16:21).

13. Чому Єгова наказав Єзекіїлю лежати на лівому, а потім на правому боці?

¹³ Єзекіїль передрік не лише те, як Єрусалим буде знищений, але й коли це станеться. Єгова наказав Єзекіїлю 390 днів лежати на лівому боці і 40 днів — на правому. Кожен день представляв один рік. (Прочитайте Єзекіїля 4:4—6; Чис. 14:34.) Ця пантоміма, яку Єзекіїль мав розігрувати кожного дня (певно, не цілий день, а якусь його частину), вказувала на точну дату знищення Єрусалима. Ізраїль грішив проти Бога 390 років, і цей період, очевидно, почався 997 року до н. е., коли 12-племінне царство розділилося на два (1 Цар. 12:12—20). Юда грішила 40 років, і цей період, імовірно, почався в 647 році до н. е., коли Єремія був призначений пророком і отримав завдання чітко попереджати мешканців Юди про те, що їхнє царство чекає знищення (Єрем. 1:1, 2, 17—19; 19:3, 4). Тож обидва періоди мали закінчитися 607 року до н. е. * Саме того року Єрусалим  був завойований і знищений. Все сталося так, як передрікав Єгова.

14. а) Як Єзекіїль виявив упевненість, що Єгова виконає свої задуми у точно визначений час? б) Що мало відбуватися перед знищенням Єрусалима?

¹⁴ Коли Єзекіїль отримав від Бога пророцтво про 390 і 40 днів, він, скоріше за все, не знав, в якому році настане знищення Єрусалима. Однак упродовж років перед знищенням він неодноразово попереджав юдеїв про наближення Божого суду. Він проголошував: «Тобі прийшов кінець». (Прочитайте Єзекіїля 7:3, 5—10.) Єзекіїль не сумнівався, що Єгова виконає свої задуми у точно визначений час (Ісаї 46:10). Пророк також передрік, що відбуватиметься перед самим знищенням Єрусалима: «Лихо приходитиме за лихом». Такі події призведуть до занепаду суспільного, релігійного та державного устроїв (Єзек. 7:11—13, 25—27).

15. Які слова з пророцтва Єзекіїля почали сповнюватися 609 року до н. е.?

¹⁵ Пророцтво про падіння Єрусалима почало сповнюватись буквально через кілька років після того, як Єзекіїль проголосив його. У 609 році до н. е. Єзекіїль дізнався, що вавилоняни напали на Єрусалим. У той час засурмила сурма, щоб скликати мешканців на захист міста, але, як і передрікав Єзекіїль, «ніхто не [йшов] у бій» (Єзек. 7:14). Жителі Єрусалима не об’єднали своїх зусиль, щоб захистити місто від вавилонських загарбників. Можливо, дехто з юдеїв думав, що Єгова врятує їх. У минулому він вже робив так. Наприклад, коли ассирійці оточили Єрусалим, ангел Єгови знищив майже все вороже військо (2 Цар. 19:32). Проте цього разу Єгова не послав на допомогу жодного ангела. Уже невдовзі місто почало нагадувати «казан на вогні», а його мешканці — «шматки м’яса» у цьому казані (Єзек. 24:1—10). Після жахливої 18-місячної облоги Єрусалим було знищено.

16. Як ми покажемо свою впевненість у тому, що Єгова виконає свої задуми у точно визначений час?

¹⁶ Які уроки можна взяти з цієї частини Єзекіїлевого пророцтва? Чи пов’язане воно зі звісткою, яку ми проголошуємо, і тим, як люди реагують на неї? Єгова наперед вирішив, коли прийде знищення фальшивої релігії, і, як за днів Єзекіїля, він виконає свій задум у точно визначений час (2 Пет. 3:9, 10; Об’яв. 7:1—3). Ми не знаємо, коли саме це станеться. Але, подібно до Єзекіїля, ми продовжуємо виконувати наказ Єгови і знову й знову попереджаємо людей, кажучи: «Прийшов кінець». Чому нам потрібно говорити про це знову і знову? З тієї ж причини, що і Єзекіїлю *. Більшість людей, яким він проголошував пророцтво  про падіння Єрусалима, не вірили в це (Єзек. 12:27, 28). Однак згодом дехто з юдейських вигнанців у Вавилоні показав, що всім серцем любить праведність, і повернувся на батьківщину (Ісаї 49:8). Сьогодні багато хто також не вірить, що цьому світу прийде кінець (2 Пет. 3:3, 4). Все ж, поки ще є час відгукнутися на Божу звістку, ми хочемо допомагати щирим особам знайти дорогу до вічного життя (Матв. 7:13, 14; 2 Кор. 6:2).

17. Очевидцями чого ми будемо під час великого лиха?

¹⁷ Пророцтво Єзекіїля також нагадує нам, що під час прийдешнього нападу на релігійні організації їхні члени «не [підуть] у бій», щоб захистити ці організації. Коли люди зрозуміють, що марно просять про допомогу, кажучи: «Господи, Господи», то в них «опустяться руки» і «їх пройм[е] тремтіння» (Єзек. 7:3, 14, 17, 18; Матв. 7:21—23). Що вони тоді робитимуть? (Прочитайте Єзекіїля 7:19—21.) Єгова каже: «Срібло своє вони повикидають на вулиці».  Хоча ці слова стосувалися мешканців стародавнього Єрусалима, вони яскраво описують, що відбуватиметься під час великого лиха. Тоді люди усвідомлять, що гроші не можуть захистити їх від неминучої загибелі.

18. Чого пророцтво Єзекіїля вчить нас про пріоритети в житті?

¹⁸ Чи ви бачите, який урок можна взяти для себе з цієї частини Єзекіїлевого пророцтва? Потрібно правильно розставляти пріоритети в житті. Поміркуйте: мешканці Єрусалима цілковито змінили свої пріоритети лише після того, як зрозуміли, що їм і їхньому місту прийшов кінець і що матеріальні цінності не врятують їх. Вони повикидали своє золото й срібло і почали «шукат[и] видіння у пророка», але було запізно (Єзек. 7:26). На відміну від них, ми чітко розуміємо, що кінець цього злого світу вже дуже близько. Тому, довіряючи Божим обіцянкам, ми правильно визначаємо пріоритети у своєму житті. Завдяки цьому ми складаємо собі духовні скарби, які ніколи не знеціняться і не опиняться, наче непотріб, «на вулиці». (Прочитайте Матвія 6:19—21, 24.)

19. Чим для нас корисні пророчі звістки Єзекіїля?

¹⁹ Тож підсумуймо, чим для нас корисні пророчі звістки Єзекіїля про падіння Єрусалима. Вони нагадують нам, що час обмежений. Тому слід, не гаючи часу, навчати людей про Бога, аби вони ще встигли стати його служителями. Ми дуже тішимося, коли щирі люди починають поклонятися нашому Батькові Єгові. А тих, хто ще не зробив цього кроку, ми далі попереджаємо, подібно до Єзекіїля: «Прийшов кінець» (Єзек. 3:19, 21; 7:3). Крім того, ці звістки зміцнюють наше довір’я до Єгови і заохочують робити все можливе, аби чисте поклоніння займало найважливіше місце в нашому житті (Пс. 52:7, 8; Присл. 11:28; Матв. 6:33).