1, 2. а) Що могло викликати у вигнанців тривогу? б) Яка несподіванка їх чекала? в) Які запитання ми розглянемо?

ЄГОВА наказав Єзекіїлю передати вигнанцям у Вавилоні кілька пророчих звісток, використовуючи наочні засоби і пантоміму. Перше пророцтво містило звістку осуду, друге також. Те саме можна сказати про третє і наступні (Єзек. 3:24—26; 4:1—7; 5:1; 12:3—6). По суті, усі пророцтва, які Єзекіїль розіграв за допомогою пантоміми, містили звістки суворого осуду проти євреїв.

² Тож уявіть собі, як, напевно, стривожились вигнанці, коли Єзекіїль знову став перед ними, щоб зобразити ще одне пророцтво. «Про яке ж нещастя ми почуємо зараз?» — мабуть, думали вони. Але їх чекала несподіванка. Цього разу Єзекіїль починає зображати щось зовсім інше. Тепер його звістка не гнітюча, вона сповнена надії (Єзек. 37:23). Яку ж звістку передає пророк вигнанцям? Що вона означає? Яке значення має ця звістка для сьогоднішніх служителів Єгови? Довідаймось про це.

3. а) Що представляла «палиця для Юди»? б) Чому можна сказати, що «Єфремова палиця» представляла десятиплемінне царство?

³ Єгова наказав Єзекіїлю взяти дві палиці і написати на одній: «Для Юди», а на другій: «Для Йосипа — Єфремової палиці». (Прочитайте Єзекіїля 37:15, 16.) Що символізували ці дві палиці? Палиця, яка була «для Юди», представляла двоплемінне царство Юди і Веніямина, над якими правили царі з племені Юди. Крім того, південне царство підтримували священики, які служили у храмі в Єрусалимі (2 Хр. 11:13, 14; 34:30). Тож царство Юди мало і царів з династії Давида, і священиків з племені Левія. «Єфремова палиця» представляла десятиплемінне царство Ізраїля. Чому цю палицю було названо саме іменем Єфрема? В десятиплемінному царстві першим царем був єфремівець Єровоам. З часом плем’я Єфрема стало головним племенем в Ізраїлі (Повт. 33:17; 1 Цар. 11:26). Зверніть увагу на те, що десятиплемінне царство Ізраїля не мало царів з роду Давида і священиків з племені Левія.

4. Що далі зробив Єзекіїль з двома палицями і чиї дії зображала його пантоміма? (Дивіться ілюстрацію на початку розділу.)

⁴ Після цього Єзекіїль отримав наказ прикласти палицю до палиці, «щоб вони стали однією палицею». Вигнанці, з тривогою дивлячись на пророка, запитали: «Чи не поясниш нам, що все це означає?» Єзекіїль відповів, що його пантоміма зображає дії самого Єгови. Єгова сказав: «Я зроблю [дві палиці] однією палицею, і вони стануть одним у моїй руці» (Єзек. 37:17—19).

5. Що означала пантоміма Єзекіїля? (Дивіться також супровідну інформацію «Дві палиці стають одним цілим».)

⁵ Потім Єгова пояснив, що означало об’єднання двох палиць. (Прочитайте Єзекіїля 37:21, 22.) Вигнанці з двоплемінного царства Юди і вигнанці з десятиплемінного царства Ізраїля (Єфрема) мали повернутися в ізраїльський край і стати там «одним народом» (Єрем. 30:1—3; 31:2—9; 33:7).

6. Яка суть пророцтв з 37-го розділу книги Єзекіїля?

⁶ Які ж прекрасні пророцтва записані у 37-му розділі книги Єзекіїля! Вони малюють повнішу картину майбутнього відновлення. Єгова є Богом, який може не лише визволити свій народ з полону (вірші 1—14), але й відновити його єдність (вірші 15—28). Ці два пророцтва містять зворушливу звістку: Єгові під силу покласти край і полону, і розбрату.

7. Як слова з 1 Хронік 9:2, 3 підтверджують, що «для Бога можливо все»?

⁷ З людського погляду звільнення вигнанців з полону і відновлення їхньої єдності було чимось зовсім неможливим *. Але «для Бога можливо все» (Матв. 19:26). Єгова виконав своє пророцтво. У 537 році до н. е. вавилонська  неволя скінчилась, і після цього деякі представники обидвох царств повернулися в Єрусалим, щоб відновити правдиве поклоніння. Ось як це підтверджують натхнені Писання: «В Єрусалимі оселився дехто з нащадків Юди, Веніямина, Єфрема та Манасії» (1 Хр. 9:2, 3; Езд. 6:17). Як і передрік Єгова, колишні мешканці десятиплемінного царства Ізраїля об’єдналися з колишніми мешканцями двоплемінного царства Юди.

8. а) Що передрікав пророк Ісая? б) На які два важливих моменти звертається увага в Єзекіїля 37:21?

⁸ Ще майже за 200 років до того пророк Ісая передрік, яке майбутнє чекало Ізраїль та Юду після закінчення полону. Він сказав, що Єгова збере «розпорошених нащадків Ізраїля» і «розсіяних нащадків Юди з чотирьох кінців землі», у тому числі «з Ассирії» (Ісаї 11:12, 13, 16). Єгова передрікав, що збере «ізраїльтян з-поміж народів» (Єзек. 37:21). Зверніть увагу на два важливих моменти. По-перше, Єгова не назвав вигнанців «Юда» і «Єфрем», а звернувся до них як до однієї групи — до «ізраїльтян». По-друге, він сказав, що вони прийдуть не з одного народу, а з кількох, навіть «звідусіль».

9. Як Єгова допомагав об’єднатися вигнанцям, котрі повернулися в Ізраїль?

⁹ Як Єгова допомагав об’єднатися вигнанцям, котрі повернулися в Ізраїль? Він давав їм духовних пастирів, наприклад Зоровавеля, первосвященика Ісуса, Ездру і Неемію. Також Бог посилав до них пророків Огія, Захарія і Малахію. Всі ці вірні чоловіки ревно заохочували народ  слухатися Божих настанов (Неем. 8:2, 3). До того ж Єгова захищав ізраїльський народ, обертаючи нанівець підступні задуми ворогів (Ест. 9:24, 25; Зах. 4:6).

10. Чого Сатані вдалося добитись?

¹⁰ Незважаючи на все, що Єгова з любові робив для ізраїльтян, згодом більшість з них віддалилися від чистого поклоніння. Про їхні вчинки розповідається в біблійних книгах, написаних після повернення з вигнання (Езд. 9:1—3; Неем. 13:1, 2, 15). Уже через 100 років після повернення з полону ізраїльтяни настільки відійшли від чистого поклоніння, що Єгова мусив закли́кати їх: «Поверніться до мене» (Мал. 3:7). Коли на землю прийшов Ісус, релігія євреїв була поділена на кілька сект, які очолювали невірні пастирі (Матв. 16:6; Марка 7:5—8). Сатана добився свого — ізраїльський народ знову втратив єдність. Все ж пророцтво Єгови про цілковиту єдність мало обов’язково сповнитися. Як саме?

11. а) Коли мало виконатись пророцтво про об’єднання? б) Що знову почав робити Сатана після того, як його скинули з неба?

¹¹ Прочитайте Єзекіїля 37:24. Єгова відкрив, що пророцтво про об’єднання його народу повністю виконається лише після того, як почне царювати його «слуга Давид», тобто Ісус. Він сів на трон у 1914 році * (2 Сам. 7:16; Луки 1:32). На той час Божим народом вже був духовний Ізраїль, тобто помазанці, а не ізраїльтяни за походженням (Єрем. 31:33; Гал. 3:29). Сатана знову почав руйнувати єдність Божих служителів, і це стало особливо відчутним після того, як його було скинуто з неба (Об’яв. 12:7—10). Наприклад, коли в 1916 році помер брат Рассел, Сатана скористався відступниками, щоб спричинити поділення серед помазанців. Але невдовзі відступники самі залишили організацію. Також Сатана зробив так, що братів, які тоді брали провід, кинули до в’язниці. Однак навіть це не завдало непоправної шкоди народу Єгови. Помазанці, які залишилися вірними Єгові, зберегли єдність.

12. Чому Сатані не вдалося посіяти розбрат серед духовного Ізраїля?

¹² Отже, духовні ізраїльтяни на противагу ізраїльтянам за походженням витримали напади Сатани. Чому Сатані не вдалося посіяти серед них розбрат? Помазанці з усіх сил намагалися дотримуватися норм Єгови. Завдяки цьому вони мали захист свого Царя, Ісуса Христа, який веде переможну війну проти Сатани (Об’яв. 6:2).

13. Яку важливу істину виявляє пророцтво про дві палиці?

¹³ Яке значення має пророцтво про дві палиці у наш час? Пам’ятаймо, що мета цього пророцтва — показати, як мали  об’єднатися дві групи. Але передусім це пророцтво наголошує, що така єдність походить від Єгови. Тож яку важливу істину стосовно чистого поклоніння виявляє пророчий приклад про дві палиці? Якщо коротко, саме Єгова зробить так, що його поклонники «стануть одним» (Єзек. 37:19).

14. Як з 1919 року пророцтво про об’єднання двох палиць почало сповнюватися більшою мірою?

¹⁴ А коли пророцтво про дві палиці почало сповнюватися більшою мірою? З 1919 року, після того як Бог очистив свій народ духовно і привів його в духовний рай. У ті часи більшість служителів Єгови, яких він об’єднав, мали надію стати царями і священиками в небі (Об’яв. 20:6). Говорячи символічною мовою, ці помазанці були наче палиця «для Юди» — народ, до якого належали царі з роду Давида і священики з племені Левія. З плином часу до цих духовних юдеїв приєднувалося дедалі більше людей, які мали земну надію. Вони були наче «Єфремова палиця» — народ, до якого не належали царі з роду Давида і священики з племені Левія. Обидві групи служать разом як один народ Єгови під керівництвом одного Царя, Ісуса Христа (Єзек. 37:24).

15. Як сьогодні сповнюються пророчі слова з Єзекіїля 37:26, 27?

¹⁵ З пророцтва Єзекіїля видно, що у чистому поклонінні до помазанців мало приєднатися багато людей. Єгова сказав про своїх служителів, що зробить їх численними і що його «намет буде над ними» (Єзек. 37:26, 27, прим.). Ці слова нагадують пророцтво, яке записав апостол Іван приблизно через 700 років після Єзекіїля. За словами Івана, «той, хто сидить на престолі, розтягне... свій намет» над «великим натовпом» (Об’яв. 7:9, 15). Сьогодні помазанці і великий натовп є одним Божим народом, який перебуває під захистом його намету.

16. Що пророкував Захарій про об’єднання духовних ізраїльтян з тими, хто має земну надію?

¹⁶ Про об’єднання духовних ізраїльтян з тими, хто має земну надію, пророкував і Захарій, який теж повернувся з полону. Він написав, що «десятеро чоловіків з усіх... народів міцно вхопляться за поділ юдея і скажуть: “Ми підемо з тобою, бо ми чули, що з вами Бог”» (Зах. 8:23). Згаданий у пророцтві «юдей» — це не окрема людина, а ціла група, на що вказують слова «з вами». Сьогодні цією групою є помазаний останок, тобто духовні юдеї (Рим. 2:28, 29). «Десятеро чоловіків» — це ті, хто має земну надію. Вони, образно кажучи, міцно вхопилися за помазанців і йдуть з ними (Ісаї 2:2, 3; Матв. 25:40). Вислови «міцно  вхопляться» і «підемо з тобою» передають думку про цілковите об’єднання цих двох груп.

17. Як Ісус описав нашу єдність?

¹⁷ Можливо, саме пророцтво Єзекіїля про дві палиці мав на увазі Ісус, коли назвав себе пастирем, під керівництвом якого його вівці (помазанці) та «інші вівці» (ті, хто має земну надію) стануть «однією отарою» (Ів. 10:16; Єзек. 34:23; 37:24, 25). Як же влучно слова Ісуса та стародавніх пророків описують дивовижну духовну єдність Божого народу! Усі ми об’єднані, незалежно від того, яка в нас надія. На фоні фальшивої релігії, що розпалась на безліч груп, наша єдність — справжнє чудо.

18. Чому, згідно з Єзекіїля 37:28, Божому народу вкрай важливо не належати до світу?

¹⁸ Завершальні слова Єзекіїлевого пророцтва про дві палиці показують, чому ми можемо бути впевненими, що наша єдність ніколи не порушиться. (Прочитайте Єзекіїля 37:28.) Служителі Єгови об’єднані тому, що його святиня, тобто чисте поклоніння, пробуває «серед них». І ця святиня буде з ними завжди, якщо вони залишатимуться освяченими, тобто триматимуться осторонь світу Сатани (1 Кор. 6:11; Об’яв. 7:14). Ісус наголосив, наскільки важливо не належати до світу. Молячись за своїх учнів в ніч перед смертю, він благав: «Святий Батьку, оберігай їх... щоб  вони були одне... Вони... не належать до світу. Освяти їх правдою» (Ів. 17:11, 16, 17). Зверніть увагу, що в цій молитві Ісус говорив про єдність і про те, що його учні не належать до світу.

19. а) Як ми покажемо, що наслідуємо Бога? б) На якій важливій думці щодо єдності наголосив Ісус в ніч перед смертю?

¹⁹ Це єдина згадка в Біблії, де Ісус називає Бога «Святим Батьком». Єгова чистий і праведний в абсолютному розумінні. Він наказав стародавнім ізраїльтянам: «Будьте святі, бо я святий» (Лев. 11:45). Оскільки ми прагнемо наслідувати Бога, то маємо бути святими в усіх сферах життя (Еф. 5:1; 1 Пет. 1:14, 15). У випадку людей бути святими означає бути відокремленими. Тож у ніч перед смертю Ісус наголосив, що його учні залишатимуться об’єднаними лише тоді, коли будуть відокремлені від цього світу, в якому панує розбрат.

20, 21. а) Що зміцнює нашу віру в здатність Єгови захистити нас? б) Що ви постановили робити?

²⁰ Неможливо заперечити, що між Свідками Єгови по всьому світі панує дивовижна єдність. А це доводить, що Єгова відповів на прохання Ісуса оберігати його учнів «від Злого». (Прочитайте Івана 17:14, 15.) Сатані не вдалося зруйнувати єдність Божого народу, і це зміцнює нашу віру в те, що Єгова в стані захистити нас. Через Єзекіїля Єгова сказав, що дві палиці стануть одним в його руці. Отже, саме Бог чудом об’єднав своїх служителів. Його народ, образно кажучи, перебуває в його руці, під його могутнім захистом, і Сатана не може завдати цьому народу шкоди.

²¹ Як ця інформація має впливати на нас? Продовжуймо робити все від нас залежне, щоб сприяти нашій дорогоцінній єдності. Як саме? Кожен з нас має регулярно поклонятися Єгові в його духовному храмі. З наступних розділів ми більше дізнаємося про чисте поклоніння в цьому храмі.