1. Що ми зазвичай відчуваємо, коли бачимо несправедливість?

 ШАХРАЇ виманили у старенької вдови всі її заощадження. Жорстока мати покинула безпорадне немовля. Людину ув’язнили за злочин, якого вона не вчинила. Що ви відчуваєте, довідавшись про таке? Мабуть, кожен з вищезгаданих випадків засмучує вас, і це зовсім не дивно. Ми, люди, гостро відчуваємо, що правильне, а що — неправильне, і обурюємось, коли бачимо несправедливість. Хочеться, щоб жертві відшкодували збитки, а злочинця — покарали. Якщо стається не так, ми, можливо, запитуємо: «Чи Бог бачить це? Чому він нічого не робить?»

2. Як реагував на несправедливість Авакум і чому Єгова не осудив його?

² Упродовж історії вірні слуги Єгови ставили подібні запитання. Наприклад, пророк Авакум молився до Бога: «Чому ти змушуєш мене дивитися на цю страшну несправедливість? Чому ти допускаєш, аби всюди поширювалось насилля, беззаконня, злочини і жорстокість?» (Авакума 1:3, «Сучасна англійська Біблія»). Єгова не осудив Авакума за таке відверте запитання. Адже власне він, Бог, прищепив людям розуміння того, що таке справедливість. Єгова обдарував нас невеликою часткою свого досконалого почуття справедливості.

3. Чому можна сказати, що Єгова знає більше про несправедливість, ніж ми?

³ Єгова не затуляє очі на несправедливість. Він бачить усе, що відбувається. Біблія говорить про час, коли жив Ной: «Бачив Господь, що велике розбещення  людини на землі, і ввесь нахил думки серця її — тільки зло повсякденно» (Буття 6:5). Поміркуймо ж, на що вказують ці слова. Наше уявлення про несправедливість часто базується на відносно невеликій кількості фактів — це можуть бути випадки, які сталися з нами самими або про які ми чули. На противагу нам Єгова знає про несправедливість у всесвітньому масштабі. Він бачить її всю! Більше того, він розпізнає нахили серця — спотворений спосіб мислення, що призводить до несправедливих учинків (Єремії 17:10).

4, 5. а) Як Біблія показує, що Єгова піклується про тих, з ким повелися несправедливо? б) Яким чином Єгова був уражений несправедливим поводженням?

⁴ Але Єгова не лише бачить несправедливість. Він також піклується про тих, хто стає її жертвою. Коли ворожі народи жорстоко обходилися з людьми Бога, йому завдавав болю «їхній стогін через тих, що їх переслідували та гнобили їх» (Суддів 2:18). Можливо, ви помітили, що чим більше несправедливості трапляється на шляху декотрих людей, тим менше чулості залишається в їхньому серці. Але Єгова зовсім не такий! Упродовж 6000 років він бачив несправедливість у всіх її проявах, але вона і далі ненависна йому. Біблія запевняє нас: Богові огидні «брехливий язик», «руки, що кров неповинну ллють» і «свідок брехливий, що брехні роздмухує» (Приповістей 6:16—19).

⁵ Звернімо увагу й на те, як різко Єгова висловлюється про несправедливих ізраїльських провідників. Він натхнув свого пророка, аби той запитав їх: «Чи ж не вам знати право?» Яскраво описавши їхнє зловживання владою, Бог передрік, що́ чекало цих корумпованих людей: «Вони тоді кликати будуть до Господа, та Він відповіді їм не дасть, і заховає обличчя Своє того часу від них, коли будуть робити лихі свої вчинки» (Михея 3:1—4). Єгова дійсно відчуває сильну відразу до  несправедливості! Адже він сам зазнав її! Не одну тисячу років Сатана несправедливо насміхався з нього (Приповістей 27:11, НС). Бога також уразила найбільша і найстрашніша несправедливість, коли його Сина, що «не вчинив... гріха», стратили, немов злочинця (1 Петра 2:22; Ісаї 53:9). Тож зрозуміло, що Єгова пам’ятає про важке становище тих, кого кривдять, і йому не байдуже.

6. Якою може бути наша реакція, коли стикаємося з несправедливістю, і чому?

⁶ Отже, немає нічого дивного, що ми гостро реагуємо, коли бачимо несправедливість чи стаємо її жертвою. Ми створені на образ Божий, а несправедливість є повною протилежністю всьому тому, що уособлює Єгова (Буття 1:27). Чому ж тоді Бог допускає, аби вона існувала?

7. Опишіть, як було поставлено під сумнів право Єгови на верховну владу.

⁷ Щоб відповісти, чому існує несправедливість, слід розглянути спірне питання про суверенітет, тобто верховну владу. Як ми вже побачили, Творець має право володарювати над землею та всіма її мешканцями (Псалом 24:1; Об’явлення 4:11). Однак на зорі людської історії право Єгови на верховну владу було поставлено під сумнів. Як до такого дійшло? Бог наказав Адаму, першій людині, не їсти з певного дерева в саду, його райському домі. Що сталося б, якби Адам не послухався? «Ти напевно помреш»,— сказав йому Бог (Буття 2:17). Той Божий наказ не створював жодних труднощів для Адама і його дружини Єви. Та попри це Сатана переконав Єву, що Бог надто обмежує їх. А що трапилося б, якби вона з’їла плід з цього дерева? Сатана відразу сказав: «Умерти — не вмрете! Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються,  і станете ви, немов Боги, знаючі добро й зло» (Буття 3:1—5).

8. а) На що Сатана натякнув у розмові з Євою? б) Що Сатана поставив під сумнів, якщо говорити про правомірність Божого володарювання?

⁸ Сказавши це, Сатана натякнув, що Єгова не лише приховав від Єви дуже важливу інформацію, але й обманув її. Сатана діяв обережно і не поставив під сумнів самого факту Божої верховної влади. Але він таки піддав сумніву правомірність Божого володарювання. Іншими словами, він заявив: Єгова не застосовує свою верховну владу у праведний спосіб і не зважає на інтереси своїх підданих.

9. а) Чим закінчився для Адама і Єви їхній непослух і які важливі питання виникли через цей учинок? б) Чому Єгова просто не знищив бунтівників?

⁹ Зрештою, Адам та Єва, з’ївши плід із забороненого дерева, не послухались Єгови. Як і постановив Бог, через цей непослух на них чекав смертний вирок. Внаслідок неправди, яку сказав Сатана, виникли деякі дуже важливі запитання. Чи Єгова дійсно має право бути Правителем над людством, чи людині самій слід керувати собою? Чи Єгова застосовує свою верховну владу якнайліпшим способом? Бог міг би використати свою всемогутню силу, щоб негайно знищити бунтівників. Але питання, які постали, стосувалися не сили Бога, а його правління. Тому, знищивши Адама, Єву і Сатану, Єгова не довів би правомірності свого володарювання. Навпаки, це викликало б ще більше сумнівів. Тільки час міг показати, чи людям вдасться успішно правити самим, незалежно від Бога.

10. Що історія виявляє стосовно людського правління?

¹⁰ Що ж виявив час? Упродовж тисячоліть люди перепробували багато форм правління, як-от: автократію, демократію, соціалізм та комунізм. Кінцевий підсумок цих експериментів описано в Біблії кількома  відвертими словами: «Запанувала людина над людиною на лихо для неї» (Екклезіяста 8:9). Пророк Єремія цілком слушно зазначив: «Знаю, Господи, я, що не в волі людини дороги її, не в силі людини, коли вона ходить, кермувати своїм кроком» (Єремії 10:23).

11. Чому Єгова допустив, аби люди страждали?

¹¹ Єгова від самого початку знав, що незалежність людей, тобто їхнє самоврядування, принесе чимало страждань. А чи було несправедливо з його боку допустити, аби продовжувало існувати те, що приречене на невдачу? Зовсім ні! Розгляньмо такий приклад: вашій дитині потрібно зробити операцію, аби вилікувати смертельну хворобу. Ви розумієте, що операція буде болісною для дитини, і це дуже засмучує вас. Водночас усвідомлюєте: завдяки операції дитя матиме в майбутньому ліпше здоров’я. Подібно й Бог знав, а навіть передрікав: якщо він дозволить існувати людському правлінню, це принесе біль та страждання (Буття 3:16—19). Але Єгові також було відомо, що тривале і справжнє полегшення прийде лише тоді, коли він допустить, аби всі люди побачили погані плоди бунту. Таким чином спірне питання стосовно правомірності Божого володарювання буде вирішено назавжди, на цілу вічність.

12. У чому Сатана звинуватив людей, як показано у випадку з Йовом?

¹² Існує ще одна причина того, чому Бог допустив несправедливість. Коли Сатана поставив під сумнів правомірність і справедливість Божого правління, він не лише звів наклеп на Єгову щодо його верховної влади. Сатана також почав поширювати брехню про Божих слуг, піддаючи сумніву їхню непорочність. Приміром,  зверніть увагу на те, що він сказав Єгові про праведного чоловіка Йова: «Чи ж Ти не забезпечив його, і дім його, і все, що його? Чин його рук Ти поблагословив, а маєток його поширився по краю. Але простягни тільки руку Свою, і доторкнися до всього, що його,— чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?» (Йова 1:10, 11).

13. На що натякав Сатана, висуваючи звинувачення проти Йова, і як це стосується всіх людей?

¹³ Сатана закинув, ніби Єгова використовував свою захисну силу для того, аби підкупити Йова і здобути його відданість. Це у свою чергу означало, що непорочність Йова була удаваною і він поклонявся Богу лише задля вигоди. Сатана заявив, що якби Бог забрав від Йова своє благословення, то навіть цей чоловік прокляв би Творця. Сатана добре усвідомлював: Йов вирізнявся з-поміж інших як чоловік «невинний та праведний, що Бога боїться, а від злого втікає» a. Коли б він зумів зламати непорочність Йова, то що тоді можна було б сказати про непорочність решти людей! Таким чином Сатана насправді поставив під сумнів відданість усіх, хто хоче служити Богові. Розширюючи рамки спірного питання, Сатана сказав до Єгови: «Все, що хто [не лише Йов] має, віддасть він за душу свою» (Йова 1:8; 2:4; курсив наш).

14. Що історія виявляє про обвинувачення Сатани, яке він висунув стосовно людей?

¹⁴ Історія доводить: наперекір закидам Сатани багато людей, незважаючи на випробування, залишаються відданими Богові, подібно до Йова. Своєю вірністю вони потішають серце Єгови. Завдяки цьому він може дати відповідь на хвалькуваті закиди Сатани про те, ніби люди перестануть служити Богові, зіткнувшись з труднощами  (Євреїв 11:4—38). Люди праведного серця не відвертаються від Бога. Навіть за найскрутніших обставин вони ще більше покладаються на те, що Єгова дасть їм силу зоставатись непохитними (2 Коринтян 4:7—10).

15. Яке питання може виникнути щодо минулих і майбутніх присудів Бога?

¹⁵ Але Єгова виявляє справедливість не лише задля вирішення спірних питань щодо його права на верховну владу і непорочності людей. Біблія також розповідає нам про Божі присуди, які стосувались окремих людей і навіть цілих народів. Крім того, у ній містяться пророцтва про те, які присуди він виконає в майбутньому. Чому ми можемо бути впевнені, що Єгова завжди виносив і виноситиме праведні присуди?

16, 17. Які приклади показують, що люди мають неповне розуміння того, що таке істинна справедливість?

¹⁶ Про Єгову можна по праву стверджувати: «Всі... дороги Його справедливі» (Повторення Закону 32:4). Жодна людина не може сказати такого про себе. Адже дуже часто через неповне розуміння речей ми не можемо чітко збагнути, що є правильним. Візьмімо для прикладу Авраама. Той чоловік благав Єгову не нищити Содома, хоча зло переповнювало це місто. Він запитав Бога: «Чи погубиш також праведного з нечестивим?» (Буття 18:23—33). Звичайно, відповідь була «ні». Єгова «послав на Содом та Гоморру дощ із сірки й огню» тільки тоді, коли праведний Лот і його доньки щасливо дістались до міста Цоар (Буття 19:22—24). А от Йона «запалився» гнівом, коли Єгова змилосердився над ніневітянами. Оскільки пророк вже оголосив про знищення тих людей, то хотів його побачити, незважаючи на їхнє щире каяття (Йони 3:10—4:1).

¹⁷ Єгова запевнив Авраама, що божественна справедливість полягає не тільки у знищенні злих, але й у  порятунку праведних. Йона ж мусив усвідомити: Єгова милосердний. Коли злі люди змінюються, він «готовий прощати» (Псалом 86:5, НС). На відміну від декотрих людей, які тремтять за своє становище, Бог не виносить обвинувальних вироків лише для того, аби показати свою силу. Він також не стримується від вияву співчуття і не боїться, що через це його вважатимуть слабким. Його принцип — бути милосердним, коли тільки для цього існує підстава (Ісаї 55:7; Єзекіїля 18:23).

18. Покажіть на підставі Біблії, що Єгова у своїх діях керується не лише почуттями.

¹⁸ Однак почуття не засліплюють Єгову. Бог рішуче заявив, коли його народ погруз в ідолопоклонстві: «Тебе розсуджу за твоїми дорогами, і на тебе складу всі гидоти твої. І око Моє над тобою не змилується, і милосердя не буду Я мати, бо дороги твої Я на тебе складу» (Єзекіїля 7:3, 4). Отже, коли люди вперто тримаються свого, Єгова виносить відповідний присуд. Але робить він це на підставі вагомих доказів. Тому, коли до Бога дійшов «крик» про Содом і Гоморру, він сказав: «Зійду ж Я та й побачу, чи не вчинили вони так, як крик про них, що доходить до Мене» (Буття 18:20, 21). Якими ж вдячними нам слід бути за те, що Єгова не подібний на багатьох людей, котрі роблять поспішні висновки, не ознайомившись зі всіма фактами! Справді, він такий, яким його показує Біблія: «Бог вірний, і кривди немає в Ньому» (Повторення Закону 32:4).

19. Що ми можемо робити, коли не до кінця розуміємо якісь питання, пов’язані зі справедливістю Єгови?

¹⁹ У Біблії не обговорюються всі питання стосовно діл Єгови в минулому. Також вона не подає вичерпного опису того, як Бог судитиме окремих людей і цілі групи в майбутньому. Коли ми не до кінця розуміємо  якісь біблійні розповіді чи пророцтва, що не містять усіх деталей, то покажімо таку саму відданість, яку виявив пророк Михей. Він написав: «Надіюсь [«чекатиму», НС] на Бога спасіння мого» (Михея 7:7).

20, 21. Чому ми можемо не сумніватися, що Єгова завжди буде поводитись правильно?

²⁰ Ми можемо не сумніватись: у кожній ситуації Єгова зробить те, що правильне. Навіть коли видається, що люди закривають очі на несправедливість, Єгова запевняє: «Мені помста належить, Я відплачу» (Римлян 12:19). Якщо ми готові чекати, то матимемо таку ж тверду переконаність, як апостол Павло: «Що Бог несправедливий? Зовсім ні!» (Римлян 9:14, Хом.).

²¹ Ми живемо в «тяжкі часи» (2 Тимофія 3:1). Несправедливість та «утиски» призводять до жорстокості й наруги (Екклезіяста 4:1). Але Єгова не змінився. Він і далі ненавидить несправедливість та щиро піклується про тих, хто страждає від неї. Якщо ми залишаємось віддані Єгові та його верховній владі, він дасть нам силу вистояти до призначеного ним часу, коли під правлінням свого Царства виправить усю несправедливість (1 Петра 5:6, 7).