1—3. Які запитання люди ставлять про смерть і які відповіді дають різні релігії?

НАД такими важливими питаннями люди задумуються вже тисячі років. Відповіді на них цікавлять кожного з нас незалежно від того, хто ми і де живемо.

² У попередньому розділі ми обговорювали, як викупна жертва Ісуса Христа відкрила шлях до вічного життя. Ми довідались також, що Біблія передрікає час, коли «вже не буде... смерті» (Об’явлення 21:4). Але поки що люди продовжують вмирати. «Живі знають, що помруть»,— сказав мудрий цар Соломон (Екклезіаста 9:5). Ми намагаємось, наскільки можливо, продовжити своє життя. Все ж нас цікавить, що відбувається з людиною після смерті.

³ Коли вмирають близькі нам люди, ми горюємо за ними. Нас цікавить: «Що з ними сталося? Чи вони страждають? Чи вони спостерігають за нами? Чи можемо ми їм допомогти? Чи ми колись побачимося з ними?» Релігії світу дають різні відповіді на ці запитання. Деякі вчать, що добрі люди йдуть до неба, а погані будуть горіти в місці мук. Інші релігії вчать, що після смерті люди переходять до духовної сфери, де перебувають зі своїми предками. А ще інші релігії  вчать, що померлі йдуть у потойбічний світ на суд і потім зазнають реінкарнації, тобто втілюються в іншу істоту.

4. Що спільного має багато релігій у своїх вченнях про смерть?

⁴ Усі ці релігійні вчення мають спільну ідею: якась частина людини продовжує жити після смерті фізичного тіла. Упродовж тисячоліть майже всі релігії навчали, що після смерті людина живе вічно і здатна бачити, чути й думати. Але чи таке може бути? Всі наші чуття і думки пов’язані з роботою мозку. У час смерті мозок перестає працювати. Спогади, емоції і чуття не продовжують якимсь таємничим способом існувати самі по собі. Вони просто зникають після смерті нашого мозку.

5, 6. Чого вчить Біблія про стан померлих?

⁵ Що стається після смерті, не є таємницею для Єгови, Творця мозку. Він знає правду, тож у своєму Слові, Біблії, він пояснює, в якому стані перебувають померлі. Біблійне вчення просте: коли людина вмирає, вона перестає існувати. Смерть — це протилежність життю. Померлі не бачать, не чують і не думають. Жодна частина людини не продовжує існувати після смерті тіла. У нас немає безсмертної душі чи безсмертного духа *.

⁶ Після того як Соломон сказав, що живі знають, що помруть, він додав: «А мертві нічого не знають». Потім він детальніше пояснив цю істину, сказавши, що померлі не можуть любити чи ненавидіти і що «в могилі... немає ні праці, ні задумів, ні знання, ні мудрості». (Прочитайте Екклезіаста 9:5, 6, 10.) Подібно й у Псалмі 146:4 говориться, що, коли хтось вмирає,  «його задуми гинуть». Ми смертні і не живемо після смерті свого тіла. Наше життя — немов полум’я свічки. Коли полум’я загасити, воно нікуди не йде. Воно просто зникає.

7. З чим Ісус порівняв смерть?

⁷ Ісус Христос говорив, у якому стані перебувають померлі. Наприклад, про Лазаря — чоловіка, якого він добре знав і який помер,— Ісус сказав своїм учням: «Наш друг Лазар заснув». Учні подумали, що Лазар просто відпочивав, одужуючи після хвороби. Але вони помилялись. Тоді Ісус прямо сказав: «Лазар помер». (Прочитайте Івана 11:11—14.) Зверніть увагу, що Ісус порівняв смерть зі сном. Лазар не був ані в небі, ані у вогняному пеклі. Він не перебував десь з ангелами чи предками. Лазар не втілився в іншу людину. Він спочивав сном смерті, немов поринув у глибокий сон без сновидінь. Смерть порівнюється зі сном також в інших віршах. Наприклад, коли Ісусового учня, Степана, побили камінням до смерті, Біблія говорить, що він «заснув смертним сном» (Дії 7:60). Подібно апостол Павло писав про деяких людей свого часу, що вони «поснули смертним сном» (1 Коринфян 15:6).

8. Звідки ми знаємо, що смерть не входила в Божий намір?

⁸ Чи входило в Божий початковий намір те, щоб люди вмирали? Зовсім ні! Єгова створив людину для вічного життя на землі. Як ми раніше довідалися з цієї книжки, Бог оселив першу людську пару в чудовому раю. Він благословив людей досконалим здоров’ям.  Єгова бажав їм лише добра. Чи батьки, які люблять своїх дітей, хочуть, щоб вони страждали через старість і смерть? Звичайно, що ні. Єгова любив своїх дітей і хотів, щоб вони жили вічно в щасті на землі. Як сказано в Біблії, Єгова «вклав вічність у їхнє серце» (Екклезіаста 3:11). Іншими словами, Бог створив людей з бажанням жити вічно. І він зробив усе для того, щоб це бажання могло сповнитись.

9. Яке обмеження Єгова наклав на Адама і чому виконувати цей наказ було неважко?

⁹ Чому ж люди вмирають? Щоб знайти відповідь на це запитання, нам слід розглянути, що сталося тоді, коли на землі був лише один чоловік і одна жінка. Біблія розповідає: «Виростив Бог Єгова із землі всілякі дерева, що були гарні на вигляд і мали добрі плоди» (Буття 2:9). Проте Бог встановив одне обмеження. Він сказав Адамові: «Плоди з усіх дерев у саду можеш їсти досхочу, але плоди з дерева знання добра і зла не їж, бо якщо з’їси, то в той самий день обов’язково помреш» (Буття 2:16, 17). Виконувати цей наказ було неважко, адже існувало багато інших дерев, плоди яких Адам і Єва могли їсти. Але тепер у них з’явилась особлива нагода виявити вдячність Богові, який дав їм усе, в тому числі досконале життя. Крім того, своєю слухняністю вони показали б, що поважають владу свого небесного Батька і прагнуть виконувати його вказівки.

10, 11. а) Як сталося, що перша людська пара не послухалась Бога? б) Чому непослух Адама і Єви був серйозною провиною?

¹⁰ На жаль, перша людська пара вирішила не послухатись Єгову. Промовляючи через змія, Сатана спитав Єву: «Чи Бог дійсно сказав вам їсти плоди не з усіх дерев у саду?» Єва відповіла: «Ми можемо їсти плоди з дерев у саду. Тільки про дерево, яке росте посередині саду, Бог сказав: “З нього плоди не їжте і навіть не торкайтеся його, інакше ви помрете”» (Буття 3:1—3).

¹¹ «Ні, ви не помрете,— сказав Сатана.— Адже Бог знає, що в той самий день, коли з’їсте плід з того дерева, ваші очі відкриються і ви станете як Бог: ви будете знати, що є добром, а що злом» (Буття 3:4, 5). Сатана хотів переконати Єву, що, з’ївши заборонений плід, вона стане щасливішою. За його словами, вона сама зможе вирішувати, що правильне, а що  неправильне, і робити, що їй захочеться. Також Сатана звинувачував Єгову в тому, що він обманював, коли попереджав про наслідки непослуху. Єва повірила Сатані. Вона взяла плід з дерева і їла. Потім дала своєму чоловікові, і він теж їв. Вони робили це свідомо: вони знали, що роблять саме те, чого Бог казав їм не робити. З’ївши плід, вони не послухалися простого і розсудливого наказу. Вони виявили зневагу до свого небесного Батька і його влади. Така неповага до люблячого Творця була непростима.

12. Як почувався Єгова, коли Адам і Єва пішли проти нього? Поясніть на прикладі.

¹² Уявіть собі таку ситуацію: ви виховуєте сина чи дочку, дбаєте про свою дитину, а вона потім виявляє  до вас непослух і своєю поведінкою показує, що не має до вас ані поваги, ані любові. Як би ви почувались? Це завдало б вам великого душевного болю. Тож уявіть, як боляче було Єгові, коли Адам і Єва пішли проти нього.

13. Що, згідно зі словами Єгови, мало статися з Адамом після смерті і що означають ці слова?

¹³ Єгова не мав підстав вічно підтримувати життя неслухняних Адама і Єви. Вони померли, як він і попереджав. Адам і Єва перестали існувати. Вони не перейшли до духовної сфери. Це видно зі слів Єгови, які він промовив до Адама після того, як вказав йому на непослух. Бог сказав: «Повернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох і до пороху вернешся» (Буття 3:19). Бог створив Адама із земного пороху (Буття 2:7). Перед тим Адама не існувало. Отже, коли Єгова сказав, що Адам вернеться до пороху, він мав на увазі, що Адам вернеться до стану неіснування. Адам мав стати таким же неживим, як порох, з якого він був створений.

14. Чому ми вмираємо?

¹⁴ Адам і Єва могли б жити дотепер, але вони померли, бо вирішили не послухатись Бога і згрішили. Ми вмираємо тому, що грішний стан Адама, а також смерть передались усім його нащадкам. (Прочитайте Римлян 5:12.) Гріх — немов жахлива успадкована хвороба, від якої ніхто не може вберегтися. Її наслідок, смерть, є прокляттям. Смерть — це не друг, а ворог (1 Коринфян 15:26). Ми дуже вдячні, що Єгова дав викуп, аби врятувати нас від цього страшного ворога.

15. Чому знання правди про смерть приносить потіху?

¹⁵ Те, чого Біблія вчить про стан померлих, приносить потіху. Як ми вже побачили, померлі не відчувають  болю і не страждають. Немає причин боятися померлих, бо вони не можуть завдати нам шкоди. Вони не потребують нашої допомоги і самі нічим не допоможуть нам. Ми не можемо розмовляти з ними, а вони — з нами. Багато релігійних провідників навчають неправди, твердячи, що можуть допомогти померлим, і беруть гроші з тих, хто вірить у це. Але правда про стан померлих захищає нас від таких фальшивих вчень.

16. Хто вплинув на вчення багатьох релігій і як саме?

¹⁶ Чи ваша релігія погоджується з тим, чого Біблія вчить про померлих? Більшість релігій з цим не погоджуються. Чому? Тому що на їхні вчення вплинув Сатана. Він використовує фальшиву релігію, аби люди повірили в те, що після смерті їхнього тіла вони продовжуватимуть жити в духовній сфері. За допомогою цього та інших неправдивих вчень Сатана намагається відвернути людей від Бога Єгови. Яким чином?

17. Чому вчення про вічні муки стягує ганьбу на Єгову?

¹⁷ Як згадувалось раніше, деякі релігії вчать, що коли людина веде погане життя, то після смерті піде до місця вогненних мук і страждатиме там вічно. Це вчення стягує ганьбу на Бога. Єгова — Бог любові, і він ніколи не буде мучити людей. (Прочитайте 1 Івана 4:8.) Як би ви ставились до людини, яка б карала неслухняну дитину, тримаючи її руки у вогні? Чи поважали б таку людину? Нема сумніву, що ви не хотіли б навіть знатися з нею і вважали б її дуже жорстокою. А Сатана хоче, щоб ми думали, ніби Єгова мучить людей у вогні вічно — мільярди років!

18. На якому релігійному обмані ґрунтується поклоніння померлим?

¹⁸ Крім того, Сатана користується декотрими релігіями, аби вчити, що після смерті люди стають духами  і що живі мусять їх шанувати. Згідно з цим вченням, духи померлих можуть стати могутніми друзями або грізними ворогами. Багато людей вірять у цей обман. Вони бояться померлих, вшановують їх та поклоняються їм. Однак Біблія вчить, що померлі сплять смертним сном і що поклонятись ми маємо лише правдивому Богу, Єгові, бо він створив нас і опікується нами (Об’явлення 4:11).

19. Яке біблійне вчення нам буде легше зрозуміти, якщо ми знаємо правду про смерть?

¹⁹ Якщо ви знаєте правду про померлих, це захистить вас від релігійної брехні. Знання правди також допоможе вам розуміти інші біблійні вчення. Наприклад, коли ви усвідомите, що після смерті люди не переходять до духовної сфери, тоді обіцянка вічного життя на райській землі набуде для вас справжнього змісту.

20. Яке питання ми розглянемо в наступному розділі?

²⁰ Колись давно один праведний чоловік, на ім’я Йов, запитав: «Якщо людина помре, то чи буде вона жити знову?» (Йова 14:14). Чи неживу людину, яка спить сном смерті, можливо повернути до життя? Біблія відповідає на це запитання і вселяє в нас чудову надію. Про це йдеться в наступному розділі.