У Єзавелі народилася дочка, Ата́лія. Вона була така ж зла, як і її мати. Згодом Ата́лія одружилася з царем Юди. Коли помер її чоловік, царем став її син. А після смерті сина Ата́лія зробила себе правителькою краю. Потім вона задумала повбивати всіх, хто належав до царської сім’ї, навіть своїх онуків, щоб вони не могли царювати замість неї. Всі мешканці Юди її боялися.

Первосвященик Єгояда і його дружина Єгошева знали, що вчинки Ата́лії були дуже погані. Ризикуючи своїм життям, вони сховали у храмі Єгови Ата́ліїного онука, Єгоаша. Тоді він був ще немовлям. Так у храмі він і виростав.

Коли Єгоашу виповнилось сім років, Єгояда зібрав усіх начальників та левітів і сказав їм: «Охороняйте двері храму і нікому не дозволяйте зайти всередину». Тоді Єгояда зробив Єгоаша царем Юди і поклав йому на голову корону, а народ почав вигукувати: «Хай живе цар!»

Почувши галас, цариця Ата́лія побігла до храму. Коли вона побачила нового царя, то закричала: «Змова! Змова!» Начальники схопили злу царицю, вивели її з храму і вбили. А що сказати про все те зло, яке вона чинила у краї?

Єгояда допоміг мешканцям Юди укласти угоду з Єговою — тепер вони пообіцяли поклонятися тільки Йому. Також Єгояда наказав зруйнувати храм Ваала і потрощити ідоли на шматки. Він призначив  священиків та левітів служити при храмі, щоб люди знову могли там поклонятись. Крім того, він поставив вартових біля брам храму, щоб вони не впускали туди нікого нечистого. Потім Єгояда та начальники привели Єгоаша у палац і посадили на трон. Мешканці Юди дуже раділи. Тепер вони могли служити Єгові, звільнившись нарешті від злої Ата́лії і поклоніння Ваалу. Бачиш, як завдяки своїй відвазі Єгояда допоміг багатьом людям?