Третя проповідницька подорож Павла закінчилась в Єрусалимі. Там його арештували і кинули до в’язниці. Вночі він побачив видіння, в якому Ісус сказав йому: «Ти підеш до Рима і будеш там проповідувати». Пізніше Павла забрали з Єрусалима до Кеса́рії, і там він пробув два роки у в’язниці. Коли він стояв на суді перед намісником Фестом, то сказав: «Я хочу, щоб мене судив цезар у Римі». На це Фест відповів: «Вимагаєш суду цезаря, то й підеш до цезаря». Після того Павла посадили на корабель, що плив до Рима. З ним попливли двоє християнських братів, Лука та Аристарх.

На морі вони потрапили в сильну бурю, яка не вщухала багато днів. Усі думали, що вже загинуть. Але Павло промовив: «Послухайте, ангел сказав мені уві сні: “Не бійся, Павле. Ти дістанешся до Рима, і всі, хто на кораблі, будуть врятовані”. Наберіться відваги! Пам’ятайте, ми не загинемо».

Буря бушувала 14 днів. Зрештою перед ними з’явилася земля. Це був острів Мальта. Корабель загруз у дні моря, і хвилі розтрощили його на шматки. Але всі 276 людей, які були на кораблі, безпечно дісталися берега. Одні допливли самі, а інші — тримаючись за уламки корабля. Жителі Мальти подбали про потерпілих: вони розклали багаття і зігріли їх.

Через три місяці воїни доправили Павла до Рима іншим кораблем. Там його прийшли зустріти брати. Побачивши їх, Павло подякував Єгові і набрався сміливості. Хоча він був в’язнем, йому дозволили жити в будинку під наглядом воїна. Там він пробув два роки. До Павла приходили люди, і він проповідував їм про Боже Царство та навчав про Ісуса. Також Павло писав листи зборам у Малій Азії і Юдеї. Єгова повною мірою послуговувався Павлом, щоб поширювати добру новину серед інших народів.