Відповідь обвинувачам
Розділ 30
Відповідь обвинувачам
КОЛИ юдейські релігійні провідники звинувачують Ісуса в порушенні закону про суботу, він відповідає: «Мій Батько досі працює, тому не перестаю працювати і я».
Всупереч твердженню фарисеїв, діла Ісуса не належать до заборонених законом про суботу. Завдання проповідувати і зціляти Ісус отримав від Бога, і, наслідуючи його приклад, він робить це кожного дня. Однак відповідь Ісуса ще більше розлючує юдеїв, і вони починають шукати можливості вбити його. Чому?
Тому що тепер, на їхню думку, Ісус не лише порушує закон про суботу, але й богохульствує, називаючи себе Сином Бога. Проте Ісус продовжує сміливо говорити про свої особливі стосунки з Богом: «Батько дуже любить Сина та показує йому все, що робить сам».
«Як Батько воскрешає та оживляє мертвих,— каже далі Ісус,— так і Син оживляє тих, кого хоче». Дійсно, Син вже оживляє духовно мертвих людей! Ісус говорить: «Хто чує мій голос та вірить у того, хто мене послав... перейшов від смерті до життя». Потім він додає: «Надходить час,— і вже настав,— коли мертві почують голос Божого Сина, і ті, хто послухається, будуть жити».
Хоча ми не знаходимо в Біблії повідомлення про те, що Ісус до цього часу буквально воскресив когось з мертвих, однак він каже своїм обвинувачам, що таке воскресіння можливе: «Не дивуйтесь цьому, бо надходить час, коли всі, хто перебуває в пам’ятних гробницях, почують його голос і вийдуть».
Ісус вперше так відкрито і конкретно говорить про свою важливу роль у Божому намірі. Обвинувачі Ісуса мають не лише його особисте свідчення про все це. «Ви послали людей до Івана,— нагадує їм Ісус,— і він засвідчив про правду».
Лише два роки тому Іван Хреститель розповідав юдейським релігійним провідникам про Того, хто йде за ним. Ісус нагадує їм, що вони з великою повагою ставились до Івана, який тепер сидить у в’язниці. Він каже їм: «Недовго ви хотіли тішитись його світлом». Ісус говорить про це, щоб допомогти їм спастися. Але сам він не потребує свідчення Івана.
«Діла, які я виконую [в тому числі чудо, яке він щойно зробив],— свідчать, що мене послав Батько». Крім того, Ісус каже: «Засвідчив про мене і сам Батько, який мене послав». Бог засвідчив про Ісуса, наприклад, під час хрещення, промовивши: «Це Син мій улюблений».
Справді, обвинувачі Ісуса не мають жодних підстав відкидати його. Про нього свідчать навіть Писання, які вони нібито досліджують. «Якби ви вірили Мойсею, то повірили б і мені,— каже Ісус насамкінець,— бо він писав про мене. Та коли ви не вірите в те, що написав він, як же тоді повірите моїм словам?» Івана 5:17—47; 1:19—27; Матвія 3:17.
▪ Чому діла Ісуса не порушують закону про суботу?
▪ Як Ісус описує свою важливу роль у намірі Бога?
▪ На чиє свідчення посилається Ісус, доводячи, що він — Божий Син?