Друзі спілкуються, аби зміцнювати свої взаємини. Подібно й Бог запрошує нас розмовляти з ним, оскільки прагне, щоб ми розвивали з ним дружбу. Він каже: «Ви будете звертатися до мене, прийдете і будете молитися до мене, і я вас почую» (Єремії 29:12). Спілкуючись з Богом, ви «наблизитесь до [нього], і він наблизиться до вас» (Якова 4:8). Біблія запевняє: «Єгова близький до всіх, хто кличе його» (Псалом 145:18). Чим частіше ми молимося до нього, тим міцнішою стає наша дружба.

Ісус сказав: «Хіба хтось із вас дасть своєму синові камінь, якщо той попросить хліба? І хіба дасть йому змію, якщо той попросить риби? Отже, якщо ви... знаєте, як давати своїм дітям добрі дари, то тим більше ваш небесний Батько дасть усього доброго тим, хто просить у нього!» (Матвія 7:9—11). Бог заохочує молитися до нього, тому що дбає про нас і хоче нам допомогти (1 Петра 5:7). Він навіть просить звертатися до нього зі своїми проблемами. Біблія говорить: «Ні про що не тривожтесь, але завжди з будь-якими проханнями звертайтесь у молитвах і благаннях до Бога, висловлюючи йому також вдячність» (Філіппійців 4:6).

Дослідники людської природи помітили, що сотні мільйонів людей відчувають потребу молитися. Її мають навіть деякі атеїсти й агностики *. Це лише підтверджує той факт, що люди були створені з духовними потребами. Ісус сказав: «Щасливі ті, хто усвідомлює свої духовні потреби» (Матвія 5:3). Регулярне спілкування з Богом — це один зі способів задовольняти їх.

Який пожиток ми отримаємо, якщо прислухаємось до заохочення Бога і будемо молитися до нього?