КОЛИ у 1627 році англійський церковнослужитель Вільям Беделл прибув до Ірландії, то дуже здивувався. Ірландія, в основному католицька країна, перебувала під правлінням протестантської Британії. Протестантські реформатори вже переклали Біблію місцевими мовами по всій Європі. Та, здавалося, ніхто не збирався перекладати її ірландською.

Беделл вважав, що ірландцями «не можна нехтувати тільки тому, що вони не знають англійської». Він постановив видати Біблію їхньою мовою. Але його чекала сильна протидія, особливо з боку протестантів.

Вільям Беделл взявся за вивчення ірландської. Він заохочував студентів використовувати ірландську, коли був ректором Трініті-коледжу в Дубліні і коли пізніше став єпископом Кілмора. Варто зауважити, що королева Англії Єлизавета I заснувала Трініті-коледж з метою готувати служителів, які б навчали її підданих біблійної звістки їхньою рідною мовою. І Беделл наполегливо цьому сприяв.

У Кілморі більшість людей розмовляла ірландською. Тому Беделл наполягав, щоб у його єпархії служили ті, хто володіє цією мовою. Своє прохання він обґрунтував словами апостола Павла з 1 Коринфян 14:19, де сказано: «У зборі ліпше скажу п’ять зрозумілих слів, щоб навчити й інших, ніж десять тисяч слів іншою мовою», тобто малозрозумілою.

Однак наділені владою люди з усіх сил перешкоджали йому. За словами істориків, дехто заявляв, що використання ірландської «загрожує державі», інші твердили, що «це суперечить інтересам уряду». А деякі вважали, що занепад ірландської іде лише на благо Англії. Навіть були встановлені закони, які змушували ірландців відмовлятися від своєї мови і звичаїв. Натомість від них вимагалося вивчати англійську та переймати культуру і звичаї Англії.

Такі панівні погляди не злякали Беделла. На початку 1630-х років він приступив до перекладу ірландською англійського видання Біблії («Біблія короля Якова», 1611 рік). Він хотів, щоб нова Біблія була зрозумілою для якомога більшої кількості людей. Беделл глибоко переймався тим, що вбогі люди не можуть досліджувати Писання і знайти шлях до вічного життя, поки Біблія залишається для них недоступною (Івана 17:3).

 Беделл був не першим, хто звернув увагу на цю проблему. За 30 років до того єпископ Вільям Деніел помітив, наскільки складно зрозуміти, чого вчить Біблія, коли вона, за його словами, «оповита хмарою незрозумілої мови». Він переклав ірландською Християнські Грецькі Писання, а Беделл — Єврейські. До Біблії Беделла входить і його переклад, і раніший переклад Вільяма Деніела. Як показує історія, Біблія Беделла — перша повна Біблія ірландською — залишалась єдиним перекладом Біблії ірландською мовою впродовж наступних 300 років.

До перекладу Беделл залучив двох ірландців. У той час як вони виконували свою роботу, Беделл, котрий був досвідченим гебраїстом, разом з одним-двома довіреними помічниками ретельно перевіряв кожен вірш. При цьому вони користувалися італійським перекладом швейцарського теолога Джованні Діодаті, грецькою Септуагінтою і давнім єврейським рукописом Біблії.

Беделл і його співпрацівники пішли за прикладом перекладачів «Біблії короля Якова» (чимало з них Беделл знав особисто) і в багатьох місцях вжили Боже ім’я, Єгова, наприклад, у Вихід 6:3. Рукопис Беделла зберігається в бібліотеці Марша в Дубліні. (Дивіться супровідну інформацію «Його шанують і пам’ятають»).

Роботу над Біблією Беделл завершив близько 1640 року. Але він не зміг опублікувати її відразу. Що стало йому на заваді? Передусім жорстока протидія. Противники ганьбили головного перекладача, який допомагав Беделлу, сподіваючись підірвати довіру  до перекладу. Вони навіть вдалися до підступу, щоб арештувати та ув’язнити його. Однак це ще не все. Беделл став жертвою кривавого і жорсткого бунту проти Англії, який спалахнув у 1641 році. Місцеві ірландці деякий час захищали Беделла, незважаючи на його англійське походження, оскільки бачили, що він щиро турбувався про них. Зрештою повстанці кинули його до в’язниці, де були нестерпні умови. Це, без сумніву, стало причиною його передчасної смерті в 1642 році. Він так і не дочекався видання своєї Біблії.

Чи не вся робота Беделла безслідно пропала, після того як його дім обшукали і зруйнували. На щастя, близькому другові Беделла вдалося зберегти всі перекладені матеріали. З часом він передав їх Нарсіссесу Маршу, який пізніше став архієпископом Арми і примасом церкви Ірландії. У 1685 році Марш, заручившись фінансовою підтримкою вченого Роберта Бойля, сміливо опублікував Біблію Беделла.

Біблія Беделла не отримала всесвітнього визнання. Усе ж його переклад став нехай маленьким, проте вагомим кроком до кращого розуміння Біблії. Особливе значення Біблія Беделла мала для людей, котрі розмовляли ірландською, і не лише в Ірландії, але й у Шотландії та багатьох інших місцевостях. Тепер, читаючи Біблію рідною мовою, вони могли задовольняти свої духовні потреби (Матвія 5:3, 6).

Аж до наших днів Біблія Беделла була справжнім скарбом для всіх, хто любить правду. Один чоловік, який розмовляє ірландською і відносно недавно дізнався, чого вчить Біблія, сказав: «Коли ми читали Біблію Беделла, то біблійні слова лунали для нас рідною мовою. Вона відкрила мені й моїй сім’ї шлях до розуміння чудових істин з Писань».