ІЛЛЯ простує Йорданською долиною від гори Хорив на північ до Ізраїлю. Його подорож триває вже кілька тижнів. Повернувшись на свою батьківщину, він бачить зміни. Почалися лагідні осінні дощі, поступово зникають жахливі наслідки довгої посухи, і рільники вийшли обробляти поля. Край відживає. Це потішає пророка, але його хвилює, яке життя ведуть люди. Серед них все ще панує духовний занепад. Поклоніння Ваалу досі переважає серед його співвітчизників. Тож Іллі доведеться багато чого зробити *.

Неподалік від міста Авел-Мехола пророк бачить, що на ріллі завзято працюють чоловіки. Дванадцять пар волів орють поле, прокладаючи борозни у вологому ґрунті. Останнім запрягом керує чоловік, якого він шукає. Це Єлисей. Саме його Єгова обрав наступником Іллі. Колись пророк вважав, що, окрім нього, більше ніхто не служить правдивому Богові. Тож Ілля, безперечно, радіє зустрічі з цим чоловіком (1 Царів 18:22; 19:14—19).

Чи пророк тривожиться, що йому, мабуть, доведеться передати частину обов’язків і розділити з кимось своє особливе становище? Чи взагалі втратити його? Ми точно не знаємо, але цілком можливо, що він відчував щось подібне. Адже зрештою він «був чоловіком з такими ж почуттями, як у нас» (Якова 5:17). Хоч би як там було, у Біблії говориться: «Підійшов до [Єлисея] Ілля та й кинув йому свого плаща» (1 Царів 19:19). Це мало глибоке значення, адже плащ Іллі, який, вочевидь, був накидкою з овечої чи козячої шкури, вказував на те, що Ілля виконує особливе доручення від Єгови. Пророк довіряє Єгові і слухається його, тому охоче підкоряється наказу призначити Єлисея своїм наступником.

Молодий чоловік без вагань погоджується допомагати літньому пророку. Проте Єлисей не відразу займе місце Іллі. Упродовж приблизно шести років він буде смиренно супроводжувати пророка та допомагати йому і з часом стане відомим як той, хто «подає Іллі воду на руки» (2 Царів 3:11, переклад І. Хоменка). Як же радіє пророк, що має такого надійного і послужливого помічника! Скоріш за все, вони стають близькими друзями і підтримують один одного. Це дає їм сил служити Богові попри несправедливість, яку чинять мешканці того краю, а особливо злий цар Ахав, котрий стає дедалі лихішим.

Чи ви колись відчували на собі несправедливе поводження? У зіпсованому світі, в якому ми живемо, важко уникнути несправедливості. Однак ви зможете це зносити, якщо матимете друга, який любить Єгову. Крім того, вам допоможе приклад віри Іллі.

Ілля та Єлисей докладають великих зусиль, щоб зміцнити народ духовно. Вони беруть провід у навчанні інших пророків, і для цього,  можливо, організовують свого роду школи. Проте згодом Ілля отримує від Єгови нове доручення: «Устань, зійди назустріч Ахава, Ізраїлевого царя» (1 Царів 21:18). Що ж робить Ахав?

Цар Ахав уже давно став відступником. Він найгірший з усіх царів, котрі були до нього. Одружившися з Єзавеллю, Ахав почав поклонятись Ваалу і поширив це поклоніння по цілій країні (1 Царів 16:31—33). Поклоніння Ваалу включало обряди родючості, храмову проституцію і навіть принесення дітей у жертву. До того ж Ахав раніше не послухався наказу Єгови і не стратив злого царя Сирії Бен-Гадада. Можливо, Ахав учинив так, тому що хотів примножити свої статки (1 Царів, розділ 20). Однак тепер Ахав та Єзавель ще більше погрузли в пожадливості, грошолюбстві і насиллі.

Ахав має величезний палац у Самарії і за 37 кілометрів від нього, в Їзреелі, ще один палац, по сусідству з яким є виноградник. Ахаву дуже хочеться накласти руку на цю ділянку землі, але вона належить ізраїльтянину, на ім’я Навот. Цар кличе його до себе і вмовляє продати виноградник або обміняти на інший. Але Навот каже: «Заборонено мені від Господа, щоб я дав тобі спадщину моїх батьків» (1 Царів 21:3). Сьогодні багато хто вважає, що Навот був просто впертою і нерозважною людиною. Проте це не так. Він слухався Закону Єгови, який забороняв ізраїльтянам назавжди продавати землю — їхню сімейну спадщину (Левит 25:23—28). Навот навіть не допускав думки порушити Божий Закон. Насправді він виявив віру і сміливість, хоча добре знав, наскільки небезпечно перечити Ахаву.

Ахав зневажає Закон Єгови. Він приходить додому «незадоволений та гнівний», бо не добився того, чого хотів. У Біблії сказано: «Ліг він на ліжку своїм, і відвернув своє обличчя, і не їв» (1 Царів 21:4). Єзавель бачить, що її чоловік насупився, як вередлива дитина, і вирішує задовольнити його бажання. Вона швидко складає підступний план, який включає вбивство безневинної сім’ї.

Задум Єзавелі вражає своєю жорстокістю. Цариця знає, що, згідно з Божим Законом, будь-яке серйозне звинувачення мусить бути підтверджене показаннями двох свідків (Повторення Закону 19:15). Тож вона пише від імені Ахава листи, в яких наказує впливовим чоловікам Їзреела знайти двох фальшивих свідків, котрі б звинуватили Навота у богозневазі, що карається смертю. І ось її план успішно здійснюється. «Два чоловіки негідні» зводять наклеп, і Навота каменують. Але на цьому все не закінчується: крім Навота, гинуть і його сини * (1 Царів 21:5—14; Левит  24:16; 2 Царів 9:26). Дозволивши дружині взяти справу в свої руки і знищити цих невинних людей, Ахав, по суті, показав, що не є головою сім’ї.

Подумайте, що відчуває Ілля, коли Єгова відкриває йому злочин царя і цариці. Зазвичай люди дуже засмучуються, коли бачать, що злі, здавалося б, безкарно гноблять невинних (Псалом 73:3—5, 12, 13). У наш час багатьом доводиться потерпати від кричущої несправедливості, часто з боку осіб, котрі обіймають високе становище та стверджують, що є Божими представниками. Однак ця біблійна оповідь потішає нас. Вона нагадує, що від Єгови нічого не приховаєш. Він усе бачить (Євреїв 4:13). Але як він діє, коли помічає злі діла?

Єгова посилає Іллю до Ахава і каже: «Ось він у Навотовому винограднику» (1 Царів 21:18). Як тільки Єзавель повідомляє Ахаву, що виноградник тепер належить йому, він мерщій біжить оглянути свої нові володіння. Йому навіть не спадає на думку, що за ним спостерігає Єгова. Уявіть щасливий вираз обличчя Ахава, коли він проходжається виноградником і мріє, як перетворить його на розкішний сад. Але несподівано перед ним з’являється Ілля. Ахава аж перекошує від люті, і він з ненавистю цідить крізь зуби: «Ось ти знайшов мене, вороже мій» (1 Царів 21:20).

Слова Ахава виявляють його безглуздя. Чому? По-перше, сказавши Іллі: «Ось ти знайшов мене»,— він показав, що є духовно сліпим. Бог «знайшов» його раніше Іллі. Єгова бачив, що Ахав навмисне чинить зло і насолоджується плодами підступного задуму Єзавелі. Також Бог бачив, що понад усе цар хоче заволодіти маєтком, і це нестримне бажання витіснило з його серця всіляке милосердя, справедливість і співчуття. По-друге, звернувшись до Іллі: «Вороже мій»,— Ахав виявив ненависть до того, хто був другом Єгови і міг допомогти йому виправитися.

Безглузда поведінка Ахава є застережливим прикладом. Нам слід завжди пам’ятати: Єгова все бачить. Як люблячий Батько, він помічає, коли ми збочуємо зі шляху і прагне, щоб ми змінилися. Аби допомогти нам, Бог нерідко посилає своїх друзів, тобто вірних  служителів, котрі, подібно до Іллі, передають його звістку. Було б великою помилкою ставитися до них як до ворогів (Псалом 141:5).

На слова Ахава Ілля відповідає: «[Так,] знайшов». Пророк добре знає, що Ахав — злодій, вбивця і бунтар, який повстав проти Бога Єгови. Іллі потрібна неабияка мужність, щоб виступити проти цього злого царя. Пророк повідомляє Ахаву Божий присуд. Єгові все відомо, він бачить, що родина Ахава погрузла в злі і розбещує народ. Тож Ілля каже Ахаву, що Бог «вигубить все», тобто зітре з лиця землі весь царський рід. Крім того, Єзавель теж буде покарана (1 Царів 21:20—26).

Ілля ніколи не вважав, що люди можуть чинити зло і несправедливість безкарно. Однак сьогодні легко дійти такої думки з огляду на події у світі. Усе ж ця біблійна оповідь показує, що Єгова не лише бачить, що відбувається, а й відновлює справедливість у визначений час. Біблія запевняє: невдовзі Бог назавжди покладе край усілякій несправедливості (Псалом 37:10, 11). А втім, чи Божі присуди пов’язані лише з покаранням? Чи вони також виявляють милосердя Єгови?

Реакція царя Ахава на Божий присуд, мабуть, здивувала Іллю. Біблія говорить: «Як Ахав почув ці слова, то роздер він шати свої, і зодягнув на тіло своє веретище, і постив, і лежав у веретищі, і ходив сумовито» (1 Царів 21:27). Чи він розкаювався?

Ахав дещо змінив свою поведінку. Він почав впокорювати себе, а це, безперечно, було нелегко для пихатої і зарозумілої людини. Але чи каяття Ахава було щирим? Згадаймо царя Манасію, який жив пізніше і, здається, чинив ще більше зла. Коли Єгова покарав Манасію, той впокорився і почав благати Бога про допомогу. Але на цьому Манасія не зупинився. Він докорінно змінив своє життя: позбувся ідолів, що встановив раніше, з усіх сил догоджав Єгові і заохочував своїх підданих наслідувати його (2 Хронік 33:1—17). Чи Ахав зробив щось подібне? На жаль, ні.

Звичайно, Єгова помітив, що цар прилюдно виявив свій смуток. Бог сказав Іллі: «Чи ти спостеріг, що Ахав упокорився перед лицем Моїм? За те, що він упокорився перед Моїм лицем, не наведу Я лиха за його днів,— за днів його сина наведу Я те лихо на його дім» (1 Царів 21:29). Чи це означало, що Єгова пробачив Ахаву? Ні, Боже милосердя можна було здобути лише щирим каяттям (Єзекіїля 33:14—16). Але оскільки цар до певної міри жалкував про скоєне, Єгова також у певній мірі виявив до нього милосердя. Бог пообіцяв, що Ахав не побачить, як буде винищена вся його родина.

Проте Єгова не змінив свого присуду щодо цього чоловіка. У Біблії говориться, що Бог радився зі своїми ангелами, як обманом змусити Ахава втягнутися у війну, в якій той загине. Невдовзі після цього Єгова виконав свій вирок. Під час бою Ахав отримав смертельне поранення і стік кров’ю у власній колісниці. До того ж біблійна оповідь повідомляє про одну жахливу подробицю: коли вимивали царську колісницю, собаки лизали кров Ахава. Ось так на очах у всіх виконалося слово Єгови, яке Ілля передав Ахаву: «На тому місці, де пси лизали Навотову кров, пси лизатимуть і твою власну кров» (1 Царів 21:19; 22:19—22, 34—38).

Для Іллі, Єлисея та інших вірних служителів Бога смерть Ахава стала запевненням, що Єгова не забув мужність і віру Навота. Ілля служив Богу за часів злого царя Ахава не одне десятиліття. Із пережитого він виніс важливий урок: Єгова справедливий і рано чи пізно карає злих, а також завжди виявляє милосердя, якщо для цього є підстави (Числа 14:18).Чи ви стали жертвою несправедливості? Чи ви прагнете побачити, як Бог відновить справедливість? Наслідуйте приклад віри Іллі! Разом зі своїм відданим слугою Єлисеєм він невпинно проголошував Божі звістки і вірно служив Єгові попри несправедливість.