Чи ви пам’ятаєте день, коли народилася ваша дитина? Без сумніву, вам не терпілося взяти на руки своє дитинча. Але у деяких батьків, таких, як Карло і Міа, радість змішується з горем, коли вони дізнаються, що їхня дитина народилася хворою.

Чи ви маєте дитину-інваліда? Тоді вам може здаватися, що ви не дасте собі ради. Якщо так, не опускайте рук. Люди, які опинились у подібній ситуації, змогли з цим справитися. Розгляньте, з якими трьома проблемами ви можете зіткнутися і які біблійні поради вам допоможуть.

Чимало батьків почуваються розчавленими, дізнавшись, що їхня дитина хвора. «Коли лікарі сказали мені, що наш син Сантьяго має церебральний параліч, я не могла в це повірити,—  розповідає Джуліана з Мексики.— Мені здалося, що земля захиталася під моїми ногами». В інших можуть виникнути почуття, подібні до тих, які мала Віллана з Італії. «Я вирішила народити дитину, хоча в моєму віці це було ризиковано,— каже вона.— Мій син народився із синдромом Дауна, і тепер, коли я бачу, з якими труднощами він стикається, то почуваюся винною».

Якщо у вас виникають почуття безнадійності чи вини, зрозумійте, що це нормально. Згідно з початковим наміром Бога, люди не повинні були хворіти (Буття 1:27, 28). Бог не наділив нас здатністю легко сприймати хворобу своїх дітей, це для нас неприродно. Можливо, вам необхідно «оплакати» втрачене — здоров’я своєї дитини. Потрібен час, щоб розібратися зі своїми почуттями і пристосуватися до нових обставин.

А що, коли ви звинувачуєте себе у хворобі дитини? Пам’ятайте, ніхто до кінця не знає, як на здоров’я дитини впливають спадковість, екологія та інші фактори. З другого боку, у вас може виникнути бажання звинуватити подружнього партнера. Опирайтеся такому бажанню. Набагато ліпше об’єднати зусилля і зосередитись на догляді за дитиною (Екклезіяста 4:9, 10).

ПОРАДА. Дізнайтесь якомога більше про хворобу своєї дитини. У Біблії сказано: «Дім будується мудрістю, і розумом ставиться міцно» (Приповістей 24:3).

Багато корисної інформації ви можете отримати від медиків і знайти в надійних довідниках. Ознайомлення з хворобою дитини можна порівняти з вивченням іноземної мови. Спочатку це важко, але потім з’являються добрі результати.

Карло і Міа, про яких згадувалося на початку статті, звернулись за інформацією до лікаря і до організації, що спеціалізується на хворобі їхнього сина. «Це допомогло нам не лише зрозуміти, яких проблем нам чекати, але й дізнатись про “позитивні” сторони синдрому Дауна,— розповідають вони.— Ми усвідомили, що наш син зможе вести відносно нормальне життя. Це нас дуже потішило».

Можливо, догляд за хворою дитиною забирає всі ваші сили. Дженні з Нової Зеландії розповідає: «Кілька років після того, як у мого сина виявили розщеплення хребта, я не могла робити нічого іншого, окрім хатніх справ. Я була виснаженою і багато плакала».

До того ж вас може охоплювати почуття самотності. Син Бена має м’язову дистрофію і синдром Аспергера. «Більшість людей ніколи до кінця не зрозуміє, яким є нашим життя»,— каже Бен. Напевно, вам хочеться поділитися з кимось своєю бідою, але ви не наважуєтесь, бо ваші друзі мають здорових дітей.

ПОРАДА. Просіть допомоги, а коли вам її пропонують — приймайте. Джуліана, про яку йшлося вище, визнає: «Деколи нам з чоловіком соромно звертатися за допомогою». Але далі вона каже: «Ми навчилися не покладатися тільки на себе. Коли інші допомагають нам, ми не почуваємося самотніми». З вдячністю погоджуйтесь, якщо близький друг або родич пропонує вам посидіти з дитиною, щоб ви могли піти кудись відпочити або на християнське зібрання. «Правдивий друг любить за всякого часу,— говорить біблійне прислів’я,— в недолі ж він робиться братом» (Приповістей 17:17).

Дбайте про власне здоров’я. Подібно як машині швидкої допомоги потрібно регулярно заправлятися, щоб відвозити хворих до лікарні, так і вам треба відновлювати свої сили,— належно харчуватися, робити фізичні вправи і відпочивати,— щоб ви могли і далі забезпечувати дитину необхідним доглядом. Хав’єр, який має сина-інваліда, говорить: «Мій син не може ходити, тож я мушу добре їсти, адже він пересувається лише завдяки моїм фізичним силам. Мої ноги служать і мені, і йому!»

Де знайти час, щоб подбати про своє здоров’я? Деякі батьки доглядають за хворою дитиною по черзі. Тоді в кожного з’являється час на відпочинок або на особисті справи. Можливо, для того щоб знайти час на себе, вам доведеться відмовитися від менш важливих занять, а це не завжди легко. Проте, як каже Маюрі з Індії, «з часом до всього звикаєш».

Порозмовляйте з надійним другом. Вас можуть підтримати навіть ті друзі, які не мають  хворих дітей. Також моліться до Бога Єгови. Чи справді молитва може допомогти? Ясмін, двоє дітей якої хворі на муковісцидоз, розповідає: «Деколи так важко, що я почуваюся розчавленою під тягарем проблем». Але вона додає: «Я молюся до Єгови, благаючи у нього полегшення і сил. Тоді з’являється відчуття, що я все можу знести» (Псалом 145:18).

Хвороба дитини може вплинути на те, чим члени сім’ї харчуються, куди вони ходять і скільки часу батьки присвячують кожній дитині. Тому інші діти часто почуваються обділеними. Крім того, взаємини між чоловіком і дружиною можуть постраждати через те, що вони повністю віддаються догляду за хворою дитиною. «Іноді моя дружина нарікає, що на її плечах лежить весь тягар, а я майже не дбаю про нашого сина,— каже Лайонел з Ліберії.— Це мене принижує, і деколи я гостро на це реагую».

ПОРАДА. Щоб усі ваші діти відчували, що ви їх любите, заплануйте разом провести час так, як їм подобається. «Деколи ми робимо щось спеціально для старшого сина,— каже Дженні, про яку йшлося вище.— Наприклад, просто йдемо обідати в його улюблений ресторанчик».

Розмовляйте і моліться зі своїм супутником життя — так ви захистите свій шлюб. Асім з Індії, син якого часто має приступи, каже: «Хоча ми з дружиною деколи почуваємося виснаженими і розчарованими, ми завжди намагаємося знайти час, щоб разом посидіти, порозмовляти і помолитися. Щоранку, перед тим як прокинуться діти, ми спільно обговорюємо вірш з Біблії». Інші пари спілкуються наодинці, перш ніж піти спати. Довірливі розмови і щирі молитви зміцнять узи вашого шлюбу в напружені часи (Приповістей 15:22). Одне подружжя сказало: «Найсвітліші моменти нашого життя були у найпохмуріші дні».

Біблія обіцяє, що незабаром Бог знищить усі хвороби, від яких страждають і молоді, і старі (Об’явлення 21:3, 4). Тоді «не скаже мешканець “Я хворий!”» * (Ісаї 33:24).

А поки що ви можете досягати успіхів, попри те що ваша дитина — інвалід. «Не падайте духом, якщо здається, що все пішло шкереберть,— радять Карло і Міа.— Зосереджуйтесь на позитивних сторонах виховання вашої дитини, адже їх так багато!»