Що сталося з поняттям гріха?
Що сталося з поняттям гріха?
ЩЕ НЕ так давно парафіяни чули в своїх церквах проповіді з суворим застереженням проти «семи смертних гріхів» — похоті, обжерливості, жадібності, ледарства, гніву, заздрості та гордості. Зазвичай священнослужитель описував жахливі наслідки гріха і спонукував слухачів покаятись. Але сьогодні, як каже один автор, «більшість релігійних наставників оминає неприємне нагадування про гріх і лестить слухачам».
Про таку тенденцію повідомляється у багатьох газетах. Ось кілька цитат:
▪ «У проповідях вже не чути про усталені поняття гріха, покаяння і покути; на зміну їм прийшли заспокійливі ідеї про почуття власної гідності і любов до себе» («Стар бікон», Аштабула, Огайо).
▪ «Гостре усвідомлення власної гріховності майже зникло» («Ньюсуїк»).
▪ «Тепер ми не запитуємо: “Що Бог очікує від мене?” — натомість нас цікавить: “Що Бог може мені дати?”» («Чикаго сан-таймс»).
У нинішньому толерантному суспільстві уживаються різноманітні ідеї і погляди, тож люди не поспішають давати моральну оцінку словам та діям інших. Це вважається некоректним. Судити про чиїсь учинки стало чи не найбільшим гріхом. Побутує думка: «Твої переконання можуть цілком тебе задовольняти, але не треба їх комусь нав’язувати. Кожен живе за власною системою цінностей, і ніхто не має права визначати, котра є правильною. Моральні цінності інших не гірші за твої».
Через такі зміни у мисленні, люди навіть перестали називати речі своїми іменами. Сьогодні гріх не сприймають серйозно і говорять про нього лише жартома. Поняття «жити в гріху» замінили на «жити разом», нині немає перелюбників — є ті, хто «зав’язав роман», нема гомосексуалістів — є «особи іншої сексуальної орієнтації».
Без сумніву, погляди людей на те, що є гріховним, а що ні, сильно змінилися. Чому відбулись такі зміни? Чи має значення, як ви розумієте поняття гріха?