Натан віддано обстоював чисте поклоніння

Нелегко переконати людину при владі, що вона поводиться неправильно і їй треба змінитись. Чи ти підійшов би до такої людини, знаючи, що вона скоїла вбивство, аби лиш врятувати свою репутацію?

Цар стародавнього Ізраїлю Давид вчинив перелюб з Вірсавією, і вона завагітніла. Щоб приховати свій гріх, Давид наказав убити чоловіка Вірсавії, а її взяв собі за дружину. Впродовж місяців цар вів подвійне життя і продовжував виконувати обов’язки правителя. Але Єгова через пророка Натана викрив його гріхи.

То було нелегке завдання для Натана. А втім, Натан був відданий Єгові та непохитно дотримувався Божих норм, і це спонукало пророка нагадати Давидові про його гріхи. Як Натану вдалося переконати царя Давида в тому, що йому слід покаятись?

ТАКТОВНИЙ УЧИТЕЛЬ

Виділи кілька хвилин і прочитай 2 Самуїла 12:1—25. Уяви, що замість Натана ти розповідаєш Давидові таку історію: «Два чоловіки були в одному місті,— один заможний, а один убогий. У заможного було дуже багато худоби дрібної та худоби великої. А вбогий нічого не мав, окрім однієї малої овечки, яку він набув та утримував при житті. І росла вона з ним та з синами його разом,— із кавалка хліба його їла й з келіха його пила, та на лоні його лежала, і була йому як дочка. І прийшов до багатого  чоловіка подорожній, та той жалував узяти з худоби своєї дрібної чи з худоби своєї великої, щоб спорядити їжу для подорожнього, що до нього прийшов,— і він узяв овечку того вбогого чоловіка, і спорядив її для чоловіка, що до нього прийшов» (2 Сам. 12:1—4).

Давид колись сам був пастухом, тому, мабуть, подумав, що таке трапилося насправді. За словами одного біблійного коментатора, «Натан, скоріш за все, не раз приходив до царя і благав за скривджених, які інакше не могли отримати відшкодування збитків. Тому Давид міг подумати, що пророк знову прийшов з подібним питанням». Навіть якщо це так, Натан мусив бути відданим Богові і мужнім, щоб поговорити з царем. Історія, яку розказав пророк, розлютила Давида. «Як живий Господь,— вартий смерти той чоловік, що чинить таке!» — вигукнув цар. Тоді Натан сказав прямо: «Ти той чоловік!» (2 Сам. 12:5—7).

Розгляньмо, чому Натан саме так підійшов до проблеми. Особі, яка емоційно прив’язана до когось, важко дивитися на ситуацію об’єктивно. Крім того, всі ми схильні виправдовувати свою неправильну поведінку. Але приклад Натана спонукав Давида мимоволі засудити власні вчинки. Він чітко розумів, що чоловік з розповіді повівся негідно. І тільки після того, як Давид засудив його поведінку, Натан пояснив, що приклад стосується самого царя. Так Давид усвідомив, наскільки серйозний його гріх. Опам’ятавшись, він був готовий прийняти докір. Цар визнав, що справді «зневажив» Єгову своїм учинком з Вірсавією і заслуговує суворого картання (2 Сам. 12:9—14; Пс. 51:1, 2).

Чого ми вчимося з цього випадку? Той, хто навчає людей Божого Слова, має допомагати своїм слухачам доходити правильних висновків. Натан поважав Давида і тому говорив з ним тактовно. Пророк знав, що глибоко в серці цар любив праведність і справедливість, тому у своїй розповіді взяв до уваги саме ці вгодні Богу риси. Ми теж можемо допомагати щирим людям зрозуміти погляд Єгови. Як саме? Нам слід апелювати до їхнього відчуття того, що правильне, а що ні. При цьому ми не повинні вважати себе вищими від них у моральному чи духовному плані. Не ми, а Біблія встановлює норми добра і зла.

А понад усе, Натан докорив могутньому цареві тому, що був відданий Богові (2 Сам. 12:1). Відданість допоможе й нам відважно обстоювати праведні принципи Єгови.

ПОБОРНИК ЧИСТОГО ПОКЛОНІННЯ

Давид і Натан, схоже, були близькими друзями, оскільки одного зі своїх синів Давид назвав Натаном (1 Хр. 3:1, 5). Вперше Біблія згадує про Натана, коли той перебував поруч з Давидом. Обидва чоловіки любили Єгову. Цар, мабуть, прислуха́вся до думки Натана, бо розповів йому про своє бажання побудувати Єгові храм. «“Подивися,— промовив Давид,— я сиджу в кедровому домі, а Божий ковчег знаходиться під завісою!” І сказав Натан до царя: “Усе, що в серці твоїм, іди й зроби, бо Господь з тобою”» (2 Сам. 7:2, 3).

Як вірний поклонник Єгови, Натан із за́палом схвалив Давидів задум створити перший постійний осередок правдивого поклоніння на землі. Однак тоді Натан, імовірно, говорив від себе, а не від імені Єгови. Тієї самої ночі Бог звелів пророкові передати царю іншу звістку: Давид не збудує храму Єгові, це зробить один з його синів. Все ж Натан мав проголосити, що Бог укладає з Давидом угоду про те, що його престол буде «міцно стояти аж навіки» (2 Сам. 7:4—16).

Отже, Бог мав іншу думку про будівництво храму. Але смиренний пророк без нарікання підкорився наміру Єгови і сприяв його виконанню. Як же мудро слухатися Бога, коли він виправляє нас! Подальші дії Натана  як пророка свідчать, що він не втратив Божого схвалення. Очевидно, саме через Натана і прозорливця Ґада Єгова звелів Давиду призначити 4000 музикантів для служіння в храмі (1 Хр. 23:1—5; 2 Хр. 29:25).

ЗАХИСНИК ЦАРСЬКОГО ПРЕСТОЛУ

Натан знав, що після Давида царем мав стати Соломон. Тому пророк повівся рішуче, коли Адонія намагався захопити престол свого постарілого батька. Натан знову виявив тактовність і відданість. Спочатку він порадив Вірсавії нагадати Давидові про його присягу зробити царем їхнього сина Соломона. Потім Натан сам увійшов до царя і запитав, чи Давид призначив Адонію своїм наступником. Усвідомивши серйозність ситуації, старенький цар звелів Натану та іншим вірним слугам помазати Соломона і проголосити його царем. Підступний задум Адонії був розладнаний (1 Цар. 1:5—53).

СКРОМНИЙ ІСТОРИК

Вважають, що з 25-го по 31-й розділи Першої книги Самуїла, а також усю Другу книгу Самуїла написали Натан і Ґад. Ось що сказано про натхнені оповіді, записані в цих книгах: «А діла царя Давида, перші й останні, ось вони описані в історії провидця Самуїла, і в історії пророка Натана, і в історії прозорливця Ґада» (1 Хр. 29:29). Крім того, Натан зробив записи «Соломонових діл» (2 Хр. 9:29). Це, скоріш за все, означає, що Натан брав активну участь у царських справах навіть після смерті Давида.

Більшість фактів, які ми знаємо про Натана, записав він сам. Але оскільки він не розповідає певні деталі, це багато чого говорить про нього. Натан, напевно, був скромним істориком, який не мав якихось амбіцій і не прагнув здобути собі славу. Згідно з одним біблійним словником, у натхнених писаннях немає «жодної інформації про нього самого і його походження». Ми нічого не знаємо про предків Натана і його особисте життя.

ВІДДАНИЙ СЛУЖИТЕЛЬ ЄГОВИ

З небагатьох подробиць про життя Натана, які нам розкриває Святе Письмо, чітко видно, що він був смиренним і завзятим поборником Божих постанов. Бог Єгова доручив йому важливі обов’язки. Роздумуй над такими рисами Натана, як відданість Богові і глибока пошана до його вимог. Намагайся виявляти ці риси у своєму житті.

Навряд чи тобі доведеться докоряти царям-перелюбникам або розладнувати змови бунтарів. Однак з допомогою Бога ти зможеш залишатися відданим йому і обстоювати його праведні норми. До того ж тобі вдасться відважно і тактовно навчати інших правди та сприяти чистому поклонінню.

[Ілюстрація на сторінці 25]

Бажаючи захистити царський престол, Натан тактовно розмовляє з Вірсавією