«Пісня моря» — рукопис, що ліквідує розрив

ДВАДЦЯТЬ другого травня 2007 року в Музеї Ізраїлю в Єрусалимі виставили фрагмент єврейського сувою, датований VII—VIII століттями н. е. Цей рукопис містить уривок з книги Вихід 13:19—16:1. У нього входить так звана «Пісня моря» — пісня перемоги, яку співали ізраїльтяни після чудесного визволення біля Червоного моря. Чому цей фрагмент сувою такий цінний?

Уся справа в датуванні манускрипту. Рукописи Мертвого моря були написані між III століттям до н. е. і I століттям н. е. До їхнього відкриття, приблизно 60 років тому, найстарішим єврейським сувоєм вважали Алеппський кодекс, який датують 930 роком н. е. За винятком кількох фрагментів, не було знайдено жодного іншого єврейського рукопису, датування якого припадало б на проміжний період у декілька століть.

Як сказав директор Музею Ізраїлю Джеймс Снайдер, «“Пісня моря” ліквідує розрив між періодом рукописів Мертвого моря... і періодом Алеппського кодексу». За його словами, цей манускрипт разом з іншими стародавніми біблійними уривками «служить унікальним доказом незмінності тексту».

Вважають, що згаданий фрагмент сувою є одним з багатьох рукописів, знайдених наприкінці XIX століття в каїрській синагозі (Єгипет). А втім, один приватний колекціонер єврейських манускриптів не знав про його значимість, поки в кінці 1970-х не проконсультувався з фахівцем. Тоді провели датування фрагмента за допомогою радіовуглецевого методу, і потім рукопис відправили в архів аж до часу, коли його виставили в Музеї Ізраїлю.

Адольфо Ройтман, головний хранитель Музею Ізраїлю і Святині Книги та рукописів Мертвого моря, пояснив важливість цього фрагмента. Він сказав: «Рукопис, що містить “Пісню моря”, доводить неймовірну точність масоретської Біблії, яку переписували зі століття в століття. Дивовижно, наскільки своєрідна просодія фрагмента “Пісня моря”, який дійшов до нашого часу, подібна до просодії VII—VIII століть».

Біблія — натхнене Боже Слово, і Єгова дбає про її збереження. Крім того, переписувачі скрупульозно переписували Святе Письмо. Тому біблійний текст, який ми використовуємо, є цілком достовірним.

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 32]

З люб’язного дозволу Музею Ізраїлю, Єрусалим