Ходімо дорогами Єгови
Ходімо дорогами Єгови
«Щасливий всякий чоловік, що боїться Господа, що дорогами його ходить» (ПС. 128:1, Кул.).
1, 2. Чому ми впевнені, що можна бути щасливими?
КОЖНА людина хоче почуватися щасливою. Але ви, безперечно, погодитеся, що прагнути щастя і навіть робити все, аби його мати, не означає бути щасливим.
2 Усе ж можна почуватися щасливим. У Псалмі 128:1 (Кул.) сказано: «Щасливий всякий чоловік, що боїться Господа, що дорогами його ходить». Ми можемо бути щасливими, якщо шанобливо ставимося до Бога і ходимо Божими дорогами, виконуючи його волю. Як це впливає на нашу поведінку й особистість?
Дотримуймо своїх обіцянок
3. Як дотримання обіцянок пов’язане з нашим присвяченням Богу?
3 Ті, хто боїться Єгову, дотримують своїх обіцянок, як і він. Єгова виконав кожне слово, яке дав стародавньому Ізраїлю (1 Цар. 8:56). Наше присвячення Богові — найважливіша обіцянка, яку ми будь-коли давали. Невпинні молитви допоможуть нам дотримуватись її. Ми можемо молитися подібно до Давида, який сказав: «Ти, Боже, почув обітниці мої... Буду співати я завжди про Ймення Твоє, виконувати буду щоденно обіти свої!» (Пс. 61:6, 9; Еккл. 5:3—5). Щоб стати друзями Бога, ми мусимо додержуватися своїх обіцянок (Пс. 15:1, 4).
4. Як Їфтах і його дочка поставилися до обіцянки, даної Єгові?
4 За днів ізраїльських суддів Їфтах пообіцяв: якщо Єгова дасть йому перемогу над аммонітянами, то він принесе в цілопалення першого, хто зустріне його, коли він повертатиметься з битви. Першою вийшла Їфтахова дочка — його єдина дитина. Виявляючи віру в Єгову, Їфтах і його незаміжня дочка виконали обітницю. Хоча в Ізраїлі високо цінувалися шлюб і дітонародження, Їфтахова дочка з готовністю погодилася залишитись одинокою і віддано виконувати почесне служіння у святині Єгови (Суд. 11:28—40).
5. Як Анна показала, що її слову можна вірити?
5 Побожна жінка Анна також дотрималася своєї обіцянки і показала, що її слову можна довіряти. Вона була одружена з Елканою, який належав до роду левитів. Разом з його іншою жінкою, Пеніною, вони жили в гористій місцевості Єфрема. Пеніна народила кількох дітей і глузувала з неплідної Анни, особливо коли сім’я ходила на поклоніння до скинії. Під час однієї з таких подорожей Анна пообіцяла, що, коли в неї народиться син, вона віддасть його Єгові. Невдовзі ця жінка завагітніла і народила хлопчика, якого назвали Самуїлом. Після того як дитя відлучили від грудей, Анна привела його в Шіло і віддала Єгові «на всі дні життя його» (1 Сам. 1:11). Так вона виконала свою обіцянку, хоча й не знала, чи згодом ще народить дітей (1 Сам. 2:20, 21).
6. Як Тихик засвідчив, що є надійною людиною?
6 Християнин I століття, на ім’я Тихик, був надійним і «вірним служителем» (Кол. 4:7). Він подорожував з апостолом Павлом з Греції через Македонію до Малої Азії, можливо, й до Єрусалима (Дії 20:2—4). Тихик, ймовірно, був тим «ще одним братом», який допомагав Титу доставити дар нужденним одновірцям у Юдеї (2 Кор. 8:18, 19; 12:18). Коли Павла вперше ув’язнили в Римі, йому допомагав надійний Тихик, який передавав листи співвіруючим в Ефесі та Колосах (Еф. 6:21, 22; Кол. 4:8, 9). Під час другого ув’язнення в Римі Павло відіслав Тихика до Ефеса (2 Тим. 4:12). Якщо ми є надійними, то теж матимемо благословення в служінні Єгові.
7, 8. Чому можна сказати, що Давид і Йонатан були справжніми друзями?
7 Бог очікує, що ми будемо його надійними друзями (Прип. 17:17). Йонатан, син царя Саула, подружився з Давидом. Коли Йонатан довідався, що Давид убив Ґоліята, «Йонатанова душа зв’язалася з душею Давидовою,— і полюбив його Йонатан, як душу свою» (1 Сам. 18:1, 3). Він навіть попередив Давида про небезпеку, коли Саул хотів його вбити. Після того як Давид утік, Йонатан зустрівся з ним і уклав угоду. Саул мало не вбив свого сина через те, що той заступався за Давида. Але обидва друга зустрілися знову і підтвердили свою відданість один одному (1 Сам. 20:24—41). Під час останньої зустрічі Йонатан зміцнив Давида «в Бозі» (1 Сам. 23:16—18).
8 Йонатан загинув у битві з філістимлянами (1 Сам. 31:6). У жалобній пісні Давид співав: «Скорблю по тобі, Йонатане, мій брате! Ти для мене був вельми улюблений,— кохання твоє розкішніше для мене було від кохання жіночого» (2 Сам. 1:26). Ця любов означала тісні взаємини між друзями і не мала жодного сексуального підтексту. Давид і Йонатан були справжніми друзями.
Завжди поводьмося смиренно
9. Як дев’ятий розділ книги Суддів показує важливість смирення?
9 Щоб бути друзями Бога, нам необхідно бути смиренними (1 Пет. 3:8; Пс. 138:6). Дев’ятий розділ книги Суддів показує важливість смирення. Син Гедеона, Йотам, сказав: «Пішли були раз дерева, щоб помазати царя над собою». Йотам згадав про оливкове та фігове дерева і виноград. Вони представляли гідних осіб, які не намагалися правити над своїми побратимами-ізраїльтянами. Але тернина, яка годилася хіба що для розпалювання вогню, символізувала правління гордого Авімелеха, убивці, який прагнув панувати над іншими. Хоч і «володів Авімелех над Ізраїлем три роки», він помер передчасно (Суд. 9:8—15, 22, 50—54). Наскільки ж ліпше бути смиренним!
10. Чого ми вчимося з прикладу Ірода, який «не віддав слави Богові»?
10 У I столітті н. е. виникла незгода між царем Юдеї Іродом Агріппою і жителями Тиру та Сидону, які шукали з ним миру. Коли одного дня Ірод звернувся до них з промовою, вони вигукували: «Це голос бога, а не людини!» Цар Ірод не спростував таких улесливих тверджень, і ангел Єгови вразив його. Ірод помер жахливою смертю «за те, що... не віддав слави Богові» (Дії 12:20—23). А що, коли ми досить умілі промовці або вчителі біблійних істин? За все ми повинні віддавати честь Богу (1 Кор. 4:6, 7; Як. 4:6).
Будьмо сильні та відважні
11, 12. Як приклад Еноха показує, що Єгова наділяє своїх служителів силою і відвагою?
11 Якщо ми смиренно йдемо дорогами Єгови, він наділить нас силою і відвагою (Повт. 31:6—8, 23). Енох, сьомий у родоводі від Адама, відважно ходив з Богом і поводився праведно серед злих людей свого покоління (Бут. 5:21—24). Єгова зміцнив Еноха, щоб той проголошував могутню звістку своїм сучасникам, слова та вчинки яких були безбожними. (Прочитайте Юди 14, 15). Чи ви сміливо звіщаєте Божі присуди?
12 Єгова виконав суд над безбожним світом, навівши потоп за днів Ноя. Все ж пророцтво Еноха і досі підбадьорює нас, адже міріади святих Бога невдовзі знищать злих людей (Об’яв. 16:14—16; 19:11—16). Відповідаючи на наші молитви, Єгова наділяє нас відвагою, щоб ми проголошували його звістку: чи то про його вироки, чи про благословення під правлінням Царства.
13. Чому ми можемо бути впевнені, що Бог наділить нас силою і відвагою для подолання гнітючих проблем?
13 Ми потребуємо від Бога сили й відваги, аби долати гнітючі проблеми. Коли Ісав узяв собі двох жінок хіттеянок, «вони стали гіркотою духа для [його батьків] Ісака й Ревеки». Ревека навіть з сумом сказала: «Життя мені обридло через дочок Хетових. Коли Яків візьме жінку з дочок Хетових, як ці, з дочок цього Краю, то нащо й жити мені?» (Бут. 26:34, 35; 27:46). Ісак взяв справу у свої руки і послав Якова в далекий край, щоб той знайшов собі дружину серед поклонників Єгови. Ісак і Ревека не могли змінити того, що зробив Ісав, але Бог дав їм мудрість, відвагу і силу, щоб вони залишалися вірними Йому. Якщо ми молимось про необхідну допомогу, Єгова її нам дасть (Пс. 118:5).
14. Як ізраїльська дівчинка виявила відважність?
14 Через декілька століть жорстокі орди забрали в полон ізраїльську дівчинку, і вона стала служити в домі Наамана, начальника сирійського війська. Він хворів на проказу. Дівчинка чула про чуда, які виконував Бог через пророка Єлисея. Вона відважно сказала дружині Наамана: «Коли б пан мій побував у того пророка, що в Самарії, то він вилікував би його від прокази його». Нааман пішов до Ізраїлю і був чудесно зцілений (2 Цар. 5:1—3). Який же гарний приклад подала та дівчинка молодим людям, які просять в Єгови відважності, аби свідчити вчителям, однокласникам та іншим!
15. Який відважний вчинок зробив Овдій, управитель дому царя Ахава?
15 Сміливість, яку дає Бог, допомагає нам витримувати переслідування. Розгляньмо приклад управителя дому царя Ахава, Овдія, який жив за днів пророка Іллі. Коли цариця Єзавель наказала вигубити Божих пророків, Овдій заховав 100 з них, «по п’ятдесят чоловік у печері» (1 Цар. 18:13; 19:18). Чи ви теж відважно допомагаєте одновірцям, котрих переслідують?
16, 17. Як Аристарх і Гай реагували на гоніння?
16 Якщо нас переслідують, ми можемо мати впевненість, що Єгова з нами (Рим. 8:35—39). В ефеському амфітеатрі Павлові співпрацівники Аристарх і Гай зіткнулися з натовпом, який налічував, мабуть, тисячі осіб. Перед тим Димитрій, майстер срібних справ, підбурив людей до бунту. Він та інші ремісники виготовляли срібні храмики богині Артеміди. Їхній прибуток був під загрозою, бо через проповідування Павла багато мешканців міста переставали поклонятися ідолам. Натовп потягнув Аристарха та Гая в театр і почав кричати: «Артеміда ефеська велика!» Аристарх і Гай, імовірно, думали, що загинуть, але писар міста втихомирив натовп (Дії 19:23—41).
17 Якби ви зазнали такої протидії, чи шукали б легшого життя? У Біблії немає жодних натяків, що Аристарх і Гай втратили відвагу. Аристарх, який був родом з Фессалонік, знав, що проголошення доброї новини може викликати протидію. Перед цією подією тут уже відбувся бунт, коли проповідував Павло (Дії 17:5; 20:4). Оскільки Аристарх і Гай ходили дорогами Єгови, вони отримали від нього силу й відвагу, щоб витримати гоніння.
Дбаймо про інтереси інших
18. Як Приска й Акила дбали про інтереси інших?
18 Незалежно від того, переслідують нас чи ні, ми повинні турбуватися про співхристиян. Приска й Акила дбали про інтереси інших. (Прочитайте Филип’ян 2:4). Можливо, це чудове подружжя надавало нічліг Павлу в Ефесі, де майстер срібних справ Димитрій спровокував вищезгаданий заколот. Ця ситуація, мабуть, спонукала Приску й Акилу ризикувати заради Павла «власним життям» (Рим. 16:3, 4; 2 Кор. 1:8). Сьогодні, турбуючись про наших братів, яких переслідують, нам слід бути «обережними, як змії» (Матв. 10:16—18). Ми продовжуємо обачно діяти, не зраджуємо братів і не виявляємо переслідувачам їхні імена та іншу інформацію.
19. Яке добро Дорка чинила іншим?
19 Ми можемо по-різному дбати про інтереси інших. Скажімо, деякі християни мають у чомусь потребу, і ми спроможні її задовольнити (Еф. 4:28; Як. 2:14—17). У християнському зборі I століття в Йоппії була добросердна жінка, на ім’я Дорка. (Прочитайте Дії 9:36—42). Вона «робила дуже багато добрих діл та щедро давала милостиню». У це, очевидно, входило виготовлення одягу для нужденних вдів. Вони дуже сумували, коли 36 року н. е. Дорка померла. Бог з допомогою апостола Петра воскресив цю жінку, і схоже, що решту свого життя на землі вона радісно звіщала добру новину і чинила добро іншим. Як же приємно, що й серед нас є такі безкорисливі християнки!
20, 21. а) Як підбадьорення пов’язане з турботою про інших? б) Що ви робите, щоб підбадьорювати братів і сестер?
20 Ми дбаємо про інших, коли підбадьорюємо їх (Рим. 1:11, 12). Сила, співпрацівник Павла, був джерелом підбадьорення для братів. Приблизно 49 року н. е. керівний орган у Єрусалимі, вирішивши питання про обрізання, послав своїх представників рознести листи з цим рішенням усім одновірцям. Сила, Юда, Варнава і Павло понесли лист до Антіохії. Там Сила та Юда «підбадьорювали братів багатьма промовами та зміцняли їх» (Дії 15:32).
21 Згодом Павла і Силу запроторили до в’язниці у Филипах, але стався землетрус і вони звільнились. Як же їм було приємно свідчити тюремному наглядачеві, а потім побачити, що він та його домашні стали християнами! Перед тим як покинути місто, Павло і Сила зміцнили тамтешніх братів (Дії 16:12, 40). Подібно до Павла й Сили, намагайтеся підбадьорювати інших своїми коментарями, промовами і ревним проповідницьким служінням. І якщо маєте «якесь слово заохочення, то говоріть» при кожній нагоді (Дії 13:15).
Невпинно ходімо дорогами Єгови
22, 23. Як нам черпати пожиток з біблійних розповідей?
22 Наскільки ж вдячними ми повинні бути Єгові, «Богу всілякого підбадьорення» за правдиві розповіді, записані в його Слові! (2 Кор. 1:3, Баїнгтон). Якщо ми хочемо почерпнути пожиток з цих розповідей, то мусимо застосовувати біблійні уроки у своєму житті та дозволяти святому духу Бога керувати нами (Гал. 5:22—25).
23 Роздуми над біблійними оповідями допоможуть нам виявляти побожні риси. Завдяки цьому ми зміцнимо взаємини з Єговою, який дає нам «премудрість, і пізнання, і радість» (Еккл. 2:26). Тоді ми зможемо потішати серце люблячого Бога (Прип. 27:11). Тож рішуче постановімо так робити і невпинно ходімо дорогами Єгови.
Як би ви відповіли?
• Як ви покажете, що дотримуєтеся своїх обіцянок?
• Чому нам слід бути смиренними?
• Як біблійні розповіді допомагають нам бути відважними?
• Яким чином ми можемо дбати про інтереси інших?
[Запитання для вивчення]
[Ілюстрація на сторінці 8]
Їфтах і його дочка дотрималися слова, хоча це було нелегко.
[Ілюстрація на сторінці 10]
Хлопці й дівчата, чого ви вчитеся з прикладу ізраїльської дівчинки?
[Ілюстрація на сторінці 11]
Як Дорка задовольняла потреби співхристиян?