Зміцняймось у зборі

«Для збору... настав час спокою, і збір зміцнявся» (ДІЇ 9:31).

1. Які виникають питання щодо «Божого збору»?

У П’ЯТДЕСЯТНИЦЮ 33 року н. е. Єгова визнав групу учнів Христа новим народом, «Ізраїлем Божим» (Галатів 6:16). За словами Біблії, ці помазані духом християни стали також «Божим збором» (1 Коринфян 11:22). Що це означало? Як мав бути організований цей «Божий збір» і яке завдання він мав виконувати на землі, незважаючи на те, де живуть його члени? Як це пов’язано з нашим життям і щастям?

2, 3. Як Ісус показав, що збір матиме свою структуру?

² Як згадувалося в попередній статті, Ісус передрік, що появиться збір його помазаних послідовників. Він сказав апостолу Петру: «На цій скелі [Ісусі Христі] я збудую свій збір, і брами га́десу не подолають його» (Матвія 16:18). Крім того, коли Ісус перебував зі своїми апостолами на землі, він пояснив, яким буде призначення і структура майбутнього збору.

³ Як словом, так і ділом Ісус показав, що деякі його учні братимуть провід у зборі. Вони мали робити це, служачи одновірцям. Ісус Христос говорив: «Ви знаєте, що ті, які вважаються правителями народів, панують над людьми і видатні особи володарюють над ними. Проте серед вас так не має бути, а, навпаки, хто хоче бути поміж вами великим, повинен стати слугою. І хто з-поміж вас хоче бути першим, повинен стати для всіх рабом» (Марка 10:42—44). Зрозуміло, що члени «Божого збору» не мали бути відокремленими одне від одного і сам збір не мав виглядати розпорошеним і хаотичним. Натомість це мав бути устрій, в якому б усі тісно співпрацювали одні з одними.

4, 5. Звідки ми знаємо, що збір потребує духовних настанов?

⁴ Ісус, Голова майбутнього «Божого збору», говорив, що апостоли та інші його учні матимуть певні обов’язки в зборі. Що вони робитимуть? Їхнє головне призначення полягало в тому, щоб давати членам збору духовні настанови. Пригадайте, як у присутності деяких апостолів Ісус після свого воскресіння запитав Петра: «Си́моне, сину Івана, чи ти любиш мене більше, ніж це?» Петро відповів: «Так, Господи, ти знаєш, що я тебе дуже люблю». Ісус сказав йому: «Годуй моїх ягнят... Паси моїх овечок... Годуй моїх овечок» (Івана 21:15—17). Яке ж важливе завдання!

⁵ Зі слів Ісуса видно, що люди, зібрані в збір, подібні до овець у кошарі. Ці вівці — християнські чоловіки, жінки і діти — потребують духовної поживи і належного догляду пастуха. До того ж Ісус доручив усім своїм послідовникам навчати людей і робити їх учнями. Тому кожного, хто стає овечкою Ісуса, треба навчити, як виконувати це дане Богом завдання (Матвія 28:19, 20).

6. Які заходи було зроблено в новоутвореному «Божому зборі»?

⁶ Коли сформувався «Божий збір», його члени регулярно збиралися для навчання та взаємного підбадьорення. Ось що розповідається в Дії 2:42, 46, 47: «Вони далі з завзяттям вчились в апостолів, ділилися всім, що мали, споживали їжу та молились». Біблія вказує ще й на іншу важливу особливість,  пов’язану з діяльністю збору. В ньому призначали чоловіків, які відповідали біблійним вимогам. Вони мали дбати про певні справи збору. Їх вибирали не за якісь особливі вміння і не на основі того, скільки років вони проходили навчання. Ці чоловіки були «сповнені духу та мудрості». Одним з них був Степан. Святе Письмо говорить, що його знали як «чоловіка, сповненого віри та святого духу». Оскільки збори були добре організовані, то «слово Боже ширилося, а кількість учнів в Єрусалимі постійно зростала» (Дії 6:1—7).

Чоловіки, якими послуговується Бог

7, 8. а) Яку роль серед ранніх християн відігравали апостоли і старійшини в Єрусалимі? б) Який був результат, коли збори отримали настанови?

⁷ Зрозуміло, що в ранніх зборах апостоли брали провід, але не вони одні. Якось Павло і його співпрацівники повернулися до Антіохії, що в Сирії. У Дії 14:27 розповідається: «Прибувши туди і скликавши збір, вони почали розповідати про все, що Бог через них здійснив». Коли вони все ще перебували у місцевому зборі, виникло питання, чи потрібно обріза́тись віруючим з язичників. Щоб вирішити цю справу, Павла і Варнаву послали «в Єрусалим до апостолів і старійшин», які, очевидно, утворювали керівний орган (Дії 15:1—3).

⁸ «Апостоли і старійшини зібралися, щоб розглянути це питання» (Дії 15:6). На тій зустрічі головував єдиноутробний брат Ісуса, старійшина Яків. Він не був апостолом. Члени керівного органу ретельно обговорили питання і за допомогою святого духу знайшли рішення, яке узгоджувалося з Писаннями. Вони послали листа з рішенням до тамтешніх зборів (Дії 15:22—32). Отримавши листа, збори прийняли і застосували настанови. Який був результат? Брати і сестри зміцнилися та підбадьорились. Біблія говорить: «Збори зміцнялись у вірі та збільшувалися з дня на день» (Дії 16:5).

9. Які обов’язки, згідно з Біблією, можуть мати духовно зрілі християнські чоловіки?

⁹ А як діяли місцеві збори? Для прикладу візьмімо збори на острові Крит.  Багато критян мали погану репутацію, але деякі з них змінили свій спосіб життя і стали правдивими християнами (Тита 1:10—12; 2:2, 3). Вони мешкали в різних містах. Усі ці міста лежали далеко від Єрусалима, де перебував керівний орган. Але це не було великою проблемою, оскільки в кожному зборі на Криті, як і в інших місцях, духовних чоловіків призначали старійшинами. Такі чоловіки відповідали біблійним вимогам. Деякі з призначених чоловіків служили старійшинами, або наглядачами, і могли «настійно заохочувати здоровою наукою, і докоряти тим, хто їй суперечить» (Тита 1:5—9; 1 Тимофія 3:1—7). Іншим духовно зрілим чоловікам було доручено обов’язки служителів збору, чи дияконів (1 Тимофія 3:8—10, 12, 13).

10. Як, згідно з Матвія 18:15—17, мали вирішуватися серйозні проблеми?

¹⁰ Ісус вказав на такий устрій у зборі. Пригадаймо його слова з Матвія 18:15—17. Він говорив, що у стосунках двох християн часом могла виникнути проблема — один прогрішився перед другим. Той, кому було завдано шкоди, мусив підійти до співвіруючого і ‘виявити його провину’ наодинці. Якщо цей крок не вирішував проблеми, то на допомогу дозволялося покликати одного чи двох одновірців, які були обізнані зі справою. А що, коли питання все одно не розв’язувалось? Ісус дав вказівку: «Якщо він не послухається і їх, скажи збору. Якщо ж і збору не послухається, нехай він буде для тебе, як людина з іншого народу і як збирач податків». За часів Ісуса євреї ще вважалися «Божим збором», тож Ісусові слова в першу чергу стосувались їх *. Але коли був сформований християнський збір, ці вказівки мали стосуватися його. Це ще один доказ того, що Божі служителі мали бути об’єднані в збори, через які кожен християнин зміцнявся б і отримував керівництво.

11. Яку роль відігравали старійшини у вирішенні проблем?

¹¹ Логічно, що старійшини, або наглядачі, мали виступати від імені збору під час обговорення або вирішення проблем, а також під час розгляду випадків серйозного порушення біблійних норм. Це узгоджується з вимогами для старійшин, наведеними в Тита 1:9. Звичайно, старійшини збору були такі ж недосконалі, як і Тит, якого Павло послав до зборів, щоб той «виправив недоліки» (Тита 1:4, 5). Сьогодні ті, кого рекомендують служити старійшинами, мусили вже перед тим довести свою віру і відданість. Тому інші в зборі мають вагому підставу довіряти цим чоловікам і підкорятися їхнім настановам.

12. Який обов’язок мають старійшини у зборі?

¹² Старійшинам збору в Ефесі Павло сказав: «Пильнуйте себе та всієї отари, адже святий дух призначив вас у ній наглядачами, аби ви пасли збір Бога, який він придбав кров’ю власного Сина» (Дії 20:28). Так само й сьогодні наглядачів призначають для того, щоб вони «пасли збір Бога». Вони мають робити це з любов’ю і не панувати над отарою (1 Петра 5:2, 3). Наглядачі повинні намагатися зміцняти «всю отару» і надавати їй необхідну допомогу.

Міцно тримаймося збору

13. Що іноді стається у зборі і чому?

¹³ Старійшини, як і всі брати й сестри в зборі, є недосконалими. Тому час від часу можуть виникати непорозуміння або проблеми. Подібне траплялося в I столітті, коли ще жили деякі  апостоли (Филип’ян 4:2, 3). Наглядач або хтось інший може сказати щось грубе, неприємне чи не зовсім правдиве. Або ж, на нашу думку, відбувається щось, що не відповідає Святому Письму, і нам здається, що старійшини знають про це, але не вживають ніяких заходів. Звичайно, справу могли вже розглянути чи все ще розглядають на основі біблійних принципів та фактів, які нам не відомі. Але навіть якщо і справді порушуються біблійні норми, то подумаймо ось про що: певний час у коринфському зборі, про який піклувався Єгова, відбувалося щось вкрай неприйнятне. Згодом Бог подбав про те, щоб справу, пов’язану з гріхом, розглянули грамотно і з твердістю (1 Коринфян 5:1, 5, 9—11). Кожен може запитати себе: «Якби я жив тоді в Коринфі, якою була б моя реакція?»

14, 15. Чому дехто перестав іти за Ісусом і чого ми можемо навчитися з цього?

¹⁴ Розгляньмо іншу ситуацію, яка деколи трапляється в зборі. Припустімо, хтось вважає певне біблійне вчення важкозрозумілим і не може з ним погодитися. Така особа, можливо, досліджувала його, користуючись Біблією та доступними через збір публікаціями і, крім того, шукала допомоги в зрілих співхристиян чи навіть у старійшин. Але їй і далі важко зрозуміти це вчення або погодитися з ним. Що ця людина може зробити? Схожа ситуація виникла приблизно за рік до смерті Ісуса Христа. Як сказав Ісус, він є «хліб життя» і, щоб жити вічно, людина повинна «їсти тіло Сина людського та пити його кров». Ці слова обурили деяких його учнів. Багато з них не намагалися зрозуміти сказане і не чекали на роз’яснення, виявляючи віру. Вони «більше з ним [Ісусом] не ходили» (Івана 6:35, 41—66). Якби ми були там, то що б ми зробили?

¹⁵ Сьогодні деякі християни припиняють спілкуватися зі збором, вважаючи, що можуть служити Богу самі. Вони пояснюють це тим, що було зранено  їхні почуття, чи тим, що справу гріха не вирішено. Або ж вони не погоджуються з якимось вченням. Чи розсудливо так чинити? Кожен християнин, безумовно, повинен розвинути особисті стосунки з Богом, але ми не можемо заперечувати, що Бог послуговується всесвітнім збором, як це він робив за днів апостолів. Крім того, Єгова послуговувався зборами ранніх християн і благословляв їх. Він призначав придатних чоловіків старійшинами і служителями зборів на благо всім своїм поклонникам. Те саме відбувається і сьогодні.

16. Про що слід подумати особі, яка збирається залишити збір?

¹⁶ А що, коли християнин вважає, ніби йому достатньо лише особистих стосунків з Богом? Тоді він відкидає призначений Богом устрій — усесвітній збір і місцеві збори Божого народу. Кожен міг би поклонятися Богу окремо чи тільки з декількома особами. Але для чого тоді існують старійшини і служителі збору? Коли Павло написав до збору в Колосах і дав вказівку, щоб листа прочитали також у Лаодикı́ї, він сказав: «Вкорінюйтеся в ньому, будуйте себе на ньому [Христі]». З Павлових слів мали почерпнути пожиток усі, хто належав до зборів, а не особи, які відокремлювалися від них (Колосян 2:6, 7; 4:16).

Стовп та опора правди

17. Чого навчають нас про збір слова з 1 Тимофія 3:15?

¹⁷ Апостол Павло у своєму першому листі до християнського старійшини Тимофія навів вимоги, яким повинні відповідати старійшини і служителі збору. Відразу після того Павло сказав, що «збір Бога живого» є «стовпом та опорою правди» (1 Тимофія 3:15). Збір помазаних християн у I столітті виявився саме таким стовпом. Тож усі християни могли пізнавати правду насамперед у своїх зборах. Власне там вони могли навчатися правди, переконуватися в її достовірності, а також зміцняти свою віру.

18. Чому зібрання збору є дуже важливими?

¹⁸ Так само всесвітній християнський збір є Божим домом, «стовпом та опорою правди». Завдяки регулярному відвідуванню наших зібрань і активній участі в них ми зміцняємось, зближаємося з Богом і готуємо себе до виконання його волі. В листі до збору в Коринфі Павло звернув увагу на навчання, яке відбувається на таких зібраннях. Він написав, що прагне, аби сказане на зібраннях було чітким і зрозумілим. Тоді присутні зможуть «зміцнятися» (1 Коринфян 14:12, 17—19). Нині ми також можемо зміцняти себе, якщо визнаємо і підтримуємо запроваджений Богом Єговою устрій, тобто місцеві збори.

19. Яку неоціненну допомогу ви отримуєте у своєму зборі?

¹⁹ Якщо ми хочемо зміцнятись як християни, то нам треба перебувати у зборі. Справді, збір з давніх-давен служить надійним захистом від фальшивих вчень. Крім того, Бог послуговується ним для того, щоб добра новина про Месіанське Царство проголошувалась по цілому світі. Без сумніву, Бог багато що здійснює через християнський збір (Ефесян 3:9, 10).

[Примітка]

Чи ви можете пригадати?

• Чому логічно зробити висновок, що Бог послуговується зборами?

• Що роблять для збору старійшини, хоча вони й недосконалі?

• Як ви зміцняєтесь у своєму зборі?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 26]

Апостоли і старійшини в Єрусалимі утворювали керівний орган.

[Ілюстрація на сторінці 28]

Старійшини і служителі збору отримують вказівки, щоб належно виконувати свої обов’язки у зборі.