Щастя можна знайти!

СПРАВЖНЄ тривале щастя знаходять не всі. А це тому, що часто людина шукає його не там, де треба. Що їй може допомогти? Порада надійного і досвідченого друга.

Багато добрих порад міститься у Біблії. Звернімося лише до однієї біблійної книги — до книги Псалмів. Це збірка 150 духовних пісень, присвячених Богу Єгові. Приблизно половину з них склав Давид, цар стародавнього Ізраїлю. Однак важливо навіть не те, хто саме написав ці пісні, а те, що вони були написані під натхненням найбільшого друга людей, Бога Єгови. Тому ми впевнені, що вони містять Божі поради для нашого добра і дають нам можливість стати щасливими.

Автори Псалмів були впевнені, що щасливими є ті, хто має близькі стосунки з Богом: «Блажен муж, що боїться Господа» (Псалом 112:1). Ані найкращі стосунки з людьми, ані великі статки чи особисті досягнення не принесуть того щастя, яке відчуває «народ, що Господь — йому Бог» (Псалом 144:15). Про це свідчать численні приклади з життя наших сучасників.

Сюзанна *, сестра з Німеччини, якій трохи за 40, говорить: «Сьогодні багато людей об’єднуються, щоб досягти якоїсь спільної мети або просто поспілкуватись. Проте рідко коли вони вважають одне одного друзями. А серед служителів Єгови панує інша атмосфера. Любов до Бога породжує в нас прихильність до братів і сестер. Коли ти серед Свідків Єгови, то почуваєшся легко і приємно, хоч би де опинився. Завдяки  такій злагоді наше життя стає цікавішим. Хто ще, крім Свідків, може похвалитися тим, що має друзів різного походження та різних національностей? Я цілком переконана, що належність до народу Єгови приносить щастя».

Марі родом з Шотландії. Вона теж переконана в тому, що для щастя необхідні близькі стосунки з Єговою. «До того як я пізнала правду,— розповідає Марі,— я часто дивилася фільми жахів. А коли я лягала спати, то обов’язково брала в руки хрест. Ним я хотіла захистити себе від привидів і вампірів, яких бачила у фільмах. Але пізнавши правду, я перестала дивитися фільми жахів. Я лягала спати без страху, бо знала, що Бог, якому служу, сильніший за демонів і видуманих вампірів».

Довіра до Єгови приносить щастя

У нас немає причин сумніватись у всемогутності Творця і його безмежній мудрості. Давид знав, що може цілком довіряти Єгові і шукати в нього захисту, тому написав: «Блаженна людина, що Бога вчинила своєю твердинею, і не зверталась до пишних та тих, що вони до неправди схиляються» (Псалом 40:5).

Сестра Марія розповідає: «Я жила в Іспанії та інших країнах і переконалась, що найліпше справи укладаються тільки тоді, коли робиш правильно. Навіть якщо серце схиляється до чогось іншого, варто робити так, як цього хоче Єгова. Завдяки цьому почуваєшся щасливим, адже те, що правильне в очах Бога,— завжди найліпше для нас».

Андреас, християнський старійшина, служив у кількох європейських країнах. Він з власного досвіду знає, що на Єгову можна покладатися. Ось що говорить Андреас: «Мій старший брат не поділяє моїх переконань. Коли я був підлітком, він мав на мене великий вплив і заохочував зайнятися кар’єрою, щоб заробляти чим побільше. Він сильно розчарувався, коли я почав повночасне служіння, а не став працювати заради «забезпеченої старості». Протягом років повночасного служіння я ніколи не був у нужді і мав такі благословення, про які інші тільки мріють».

У 1993 році Фелікса запросили взяти участь у розширенні філіалу Свідків Єгови в Зельтерсі (Німеччина). Коли будівельні роботи завершились, Феліксу  запропонували служити в Бетелі. «Я вагався, приймаючи цю пропозицію. А прослуживши тут уже майже десять років, я переконався, що Єгова відповів на мої молитви. Він знає, що для мене найліпше. Я цілком поклався на нього, підкорився його керівництву і завдяки цьому побачив, що́ саме, на його думку, мені слід робити».

Сюзанна, згадана вище, хотіла служити повночасним піонером, але не могла влаштуватися на роботу з неповним робочим днем. Пройшов рік, а відповідної роботи не було, тоді Сюзанна зважилась на крок, який свідчив про її довір’я до Єгови. Вона розповідає: «Я подала заяву на стале піонерське служіння. Перед цим я заощадила грошей, щоб покривати свої видатки протягом місяця. Це був надзвичайний місяць! У служінні я мала величезну радість, але жодна співбесіда для працевлаштування не закінчувалась позитивно. Проте, як Єгова й обіцяв, він мене не покинув. В останній день місяця я підписала трудову угоду. Тоді я переконалась, що справді можу покладатись на Єгову. Цей місяць дав початок змістовному і щасливому життю».

Порада від Бога — запорука щастя

Цар Давид припустився серйозних помилок. Іноді йому була потрібна мудра порада. А чи ми готові, подібно до Давида, слухатися поради і повчання?

Аїда живе у Франції. Колись вона вчинила серйозну помилку. Вона розповідає: «Найбільше я переживала про те, щоб відновити стосунки з Єговою. Ніщо не могло бути важливішим». Аїда звернулася по допомогу до християнських старійшин. Тепер, коли за її плечима уже 14 років повночасного служіння, вона говорить: «Як же я вдячна за те, що Єгова простив мені!»

Готовність слухатися Божих порад може вберегти від серйозної помилки. Ось що розповіла Юдіт: «Коли мені було 20 років, я закохалася у колегу по роботі. Цей чоловік, хоча й був одружений, з усіх сил намагався справити на мене враження. Він зробив блискучу кар’єру, його поважали. Я розуміла, що переді мною повстав вибір: або я підкоряюсь законам Єгови, або відвертаюсь від Нього. Я розповіла про все батькам. Батько був відвертий і прямо нагадав мені, чого очікує від мене Єгова. Він говорив недвозначно і чітко — саме цього я потребувала. Але моє серце все одно шукало якогось виправдання. Тиждень за тижнем мама цілими вечорами розмовляла зі мною про те, наскільки важливі Божі закони. Як добре, що моє серце поступово потягнулось до Єгови. Навчання і напучення від Бога зробило мене справді щасливою — я багато років служу повночасно і маю хорошого чоловіка, християнина, який щиро любить мене та Єгову».

Безумовно, такі історії, як ця, свідчать про правдивість слів Давида: «Блаженний, кому подарований злочин, кому гріх закрито, блаженна людина, що Господь їй гріха не залічить» (Псалом 32:1, 2).

Піклування про інших приносить щастя

Давид написав: «Блаженний, хто дбає про вбогого [знедоленого],— в день нещастя Господь порятує його! Господь берегтиме його та його оживлятиме, буде блаженний такий на землі» (Псалом 41:2, 3). Ніжно піклуючись про кульгавого Мефівошета, сина свого друга Йонатана, Давид подав приклад правильного ставлення до знедоленої людини (2 Самуїла 9:1—13).

Марліс, яка служить місіонером 47 років, проповідує біженцям з Африки, Азії та Східної Європи. Марліс говорить: «Ці люди мають силу-силенну різних проблем. До того ж вони стикаються з ворожістю оточення, а навіть потерпають  від дискримінації. Допомагати таким людям — це завжди щастя».

Маріна, якій трохи за 40, пише: «Я незаміжня, тому знаю, як важливо, так би мовити, відчувати плече братів і сестер. Тому я намагаюсь підбадьорювати інших — телефоную або пишу листи, і багато хто вдячний за це. Допомога іншим приносить мені радість».

Дімітару минуло двадцять. Він говорить: «Мама ростила мене сама. Кожного тижня наглядач книговивчення брав мене у служіння. Я і досі вдячний цьому братові за наполегливість. Адже пам’ятаю, що коли був підлітком, то далеко не завжди хотів проповідувати». Дімітар вдячний за допомогу, яку колись отримав. Тепер він допомагає іншим: «Принаймні раз на місяць я намагаюсь запрошувати в служіння і юних, і старших».

У книзі Псалмів говориться, що щаслива людина покладається не на власну силу, а на Єгову: «Блаженна людина, що в Тобі має силу свою» (Псалом 84:6).

Ці слова може підтвердити Корінна. Вона переїхала в іншу країну, де була велика потреба у вісниках. «Мені довелось вивчати мову, пізнавати нову культуру і звикати до іншого способу мислення. Здавалось, що я потрапила на чужу планету. Було страшно від самої думки, що маю тут проповідувати. Я попросила Єгову про допомогу і тільки завдяки його силі змогла свідчити цілий день у віддаленій території. А з часом проповідування вже приносило мені велике задоволення і я почала багато біблійних вивчень. Підтримка Єгови, яку я відчула тоді, допомагає служити й досі. Я переконалася, що покладаючись на силу Єгови, можна подолати на перший погляд нездоланні перешкоди».

Щастя має багато складових. Ми стаємо щасливими, коли дорожимо дружбою з Богом і з його служителями, цілковито довіряємо йому, слухаємося його порад і допомагаємо людям. Коли ми ходимо дорогами Єгови і підкоряємось його законам, то можемо тішитись його схваленням (Псалом 89:16; 106:3; 112:1; 128:1б, 2).

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 12]

Марія.

[Ілюстрація на сторінці 13]

Марі.

[Ілюстрація на сторінці 13]

Сюзанна й Андреас.

[Ілюстрація на сторінці 15]

Корінна.

[Ілюстрація на сторінці 15]

Дімітар.