Чи знань може бути забагато?

Одна місіонерська пара сиділа на березі моря в Західній Африці. Подивившись на місяць, чоловік сказав: «Скільки людина вже знає про Місяць, але скільки ще всього вона дізнається?!»

Його дружина продовжила: «А уяви, що ми спостерігаємо за рухом Землі. Скільки знань люди вже нагромадили, але скільки їм ще треба вчитися! Подумай, наша Земля обертається навколо Сонця, але й ціла сонячна система теж перебуває в русі. Це означає, що ми, мабуть, ніколи більше не опинимося в тій самій точці Усесвіту. Наше теперішнє місцеперебування ми визначаємо тільки відносно знаних нам небесних тіл. З одного боку, ми знаємо дуже багато, але з іншого — не знаємо навіть, де ми!»

ЦІ РОЗДУМИ торкаються деяких основоположних істин. У світі є стільки незвіданого. Звичайно, кожен з нас щодня дізнається щось нове. Однак хоч би скільки ми вчилися, здається, що просто не встигаємо взнати все, що хочемо.

Слід зазначити, що люди мають не лише здатність сприймати нову інформацію. За останній час вони навчилися ліпше зберігати знання. Техніка дозволяє значно збільшити колективну пам’ять людства. Комп’ютерні тверді диски тепер мають таку велику ємність, що для її опису довелося вводити нові математичні терміни. Простий компакт-диск (CD-ROM) може вмістити таку кількість інформації, яка вимірюється 680 мегабайтами або й більше. А стандартний диск DVD вміщає майже всемеро більше інформації, і з’являються диски з іще більшою ємністю.

Сучасні можливості передавати інформацію просто вражають. Швидкісні ротаційні верстати друкують величезну кількість газет, журналів і книжок. Люди, які користуються Інтернетом, мають швидкий доступ до безмежної кількості інформації. Такими різними способами інформація розповсюджується швидше, ніж людина може її засвоїти. Деколи інформацію порівнюють до моря, в якому треба навчитися плавати, але яке неможливо випити. Вже сама кількість цієї інформації змушує нас бути розбірливими.

 Бути розбірливим варто також через те, що багато доступної інформації не є корисною. Фактично є інформація непотрібна, яку навіть не варто знати. Пам’ятаймо, що знання, подібно до інформації, може бути як добрим, так і поганим, як позитивним, так і негативним. І багато людей сприймають явно неправдиві відомості як факти. Але часто твердження навіть визнаних авторитетних осіб пізніше виявлялися помилковими або фальшивими. Наприклад, подумайте про міського писаря у стародавньому Ефесі, якого, безперечно, вважали добре обізнаним чиновником. Він твердив: «Яка ж то людина не знає, що місто Ефес — то храмовий доглядач Артеміди великої й її образу, упалого з неба?» (Дії 19:35, 36). У той час кожен знав про цей образ і вважав незаперечним фактом, що той образ упав з неба. Однак сьогодні мало хто в це повірить. Тому Свята Біблія недаремно застерігає християн від «знання, неправдиво названого так» (1 Тимофія 6:20).

Ще однією важливою причиною бути розбірливими щодо знання є той факт, що наше теперішнє життя дуже коротке. Хоч би в якому віці ви були, звичайно ж, є багато галузей науки, які б ви хотіли дослідити, але усвідомлюєте, що для цього просто не вистачить життя.

Чи ця проблема коли-небудь вирішиться? Чи з’явиться таке знання, яке суттєво продовжить наше життя, можливо, назавжди? Чи може бути, що таке знання вже існує? Якщо так, чи воно доступне всім? Чи настане час, коли все знання буде правдивим? Місіонерська пара, згадана раніше, знайшла вичерпні відповіді на ці запитання. Ви теж можете їх знайти. Будь ласка, прочитайте наступну статтю, в якій піде мова про перспективу здобувати знання вічно.