Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Підйом до Дна на острові Саба

Підйом до Дна на острові Саба

Підйом до Дна на острові Саба

ГОЛЛАНДСЬКИЙ острів Саба був колись пристановищем для піратів, які борознили води Карибського моря у пошуках здобичі. Тепер цей крихітний острівець, що лежить за 240 кілометрів на схід від Пуерто-Рико, населяють приблизно 1600 жителів, 5 з яких є Свідками Єгови. Однак цих відважних служителів цікавить щось набагато цінніше, ніж здобич. Вони старанно шукають людей, ‘схильних до вічного життя’ (Дії 13:48НС).

Уперше остров’яни почули добру звістку про Боже Царство 22 червня 1952 року, коли Свідки Єгови прибули на 18-метровій шхуні «Сібія» і кинули якір біля берегів острова Саба (Матвія 24:14). Місіонери Ґест Макі і Стенлі Картер піднялися стежкою, яку називають «Леддер» (що в перекладі означає «Драбина»), в якій зроблено 500 кам’яних сходинок. Стежка в’ється вгору до села Боттом (у перекладі «Дно»), адміністративного центру острова *. Упродовж сотень років ця вузька стежина була єдиним шляхом до помешкань остров’ян.

Перший звіт про християнську працю свідчення на Сабі був опублікований у «Щорічнику Свідків Єгови за 1966 рік» (англ.). Цей звіт повідомляв, що на острові діє лише один Свідок. Згодом протягом кількох років добру новину тут проповідувала сім’я з Канади. А недавно Рассел і Кейті, немолода подружня пара зі США, побували на Сабі і взяли участь у проповідуванні місцевим жителям. Ось що вони розповіли.

У гості на Сабу

Ми з дружиною прилетіли в гості до Рональда, який у 1990–х роках був єдиним Свідком на цьому острові. Він і зустрів нас в аеропорту. Наш подарунок — маленька коробка з овочами — дуже сподобався Рональду, адже на острові не вирощують сільськогосподарських культур для продажу. Потім ми сіли у невеличку вантажівку і поволі, зиґзаґами, почали підійматись на гору Сцінері (у перекладі «Мальовничий куток»), на вершину згаслого вулкана.

Машина зупинилася в селі Гелс-Ґейт (що значить «Ворота в пекло»), і Рональд перевірив, чи на дошці оголошень є запрошення на недільну публічну промову. Запрошення висіло, тож Рональд заскочив у машину, і ми продовжили їхати далі вгору до найбільшого на цьому острові села — Віндвордсайд («Навітряна сторона»). Це мальовниче село розкинулось на навітряній стороні острова, 400 метрів над рівнем моря. В’їжджаючи на подвір’я Рональдового будинку, ми помічаємо яскравий напис на ґанку: «Зал Царства Свідків Єгови».

Під час обіду я поставив запитання, яке й привело нас на острів: «Як так сталося, що ти почав проповідувати на Сабі?»

«У 1993 році закінчилось будівництво філіалу Свідків Єгови у Пуерто-Рико, а ми з дружиною хотіли продовжувати служіння в закордонному призначенні,— розповів Рональд.— Трошки раніше ми були на Сабі з іще однією парою піонерів і дізналися, що на острові живе 1400 мешканців і немає жодного Свідка. Тому ми повідомили філіал у Пуерто-Рико про своє бажання переїхати на острів.

Усе йшло добре, тож ми зрештою отримали дозвіл на переїзд. На жаль, через два роки моя дружина смертельно захворіла, і ми повернулись до Каліфорнії. Після її смерті я знову приїхав на Сабу. Просто я люблю доводити кожну справу до кінця».

Проповідування від дому до дому на острові Саба

Вітальня в Роновому столітньому домі служить ще й Залом Царства *. Ми снідали в кухні просто неба і готувалися до служіння, аж раптом пішов дощ. Після сніданку небо трохи проясніло, і ми вирушили в Боттом у служіння від дому до дому. В кожному домі Рон вітав господарів на ім’я. Ми говорили про останні місцеві новини. Більшість людей знають Рона і знають про його служіння, багато хто охоче брав біблійну літературу.

Нелегко вести записи про те, де живуть зацікавлені звісткою про Царство, якщо не познайомитися з мешканцями села. Чому? Тому що, як пояснив Рональд, «згідно з законом, усі будинки повинні бути пофарбовані одним кольором». І справді, коли я оглянувся навколо, то помітив, що всі будинки білі з червоними дахами.

Після обговорення біблійного питання з господарями будинків ми запрошували їх послухати у неділю публічну біблійну промову в Залі Царства. Коли Рон нікуди не виїжджає з острова, він виступає з промовами щотижня. Тепер на Сабі проводиться 17 вивчень Біблії. Двадцять осіб прийшли 2004 року на Спомин смерті Христа. Це, здається, мало, але 20 осіб становить 1 відсоток усього населення острова.

Свідки Єгови не жаліють сил, щоб повідомити якомога більше людей про спасіння від Бога. І на острівцях, таких, як Саба, і на континентах Свідки Єгови вірно виконують завдання ‘навчати всі народи’ (Матвія 28:19).

І ось наш візит підійшов до кінця. Підіймаючись на літак, ми прощаємося з Рональдом. Ми ніколи не забудемо днів, проведених на острові Саба і будемо пам’ятати стрімку дорогу до села Боттом.

[Примітки]

^ абз. 3 Мабуть, пірати дали цьому селу назву «Дно» тому, що, як вони думали, воно лежало на дні кратера вулкана.

^ абз. 12 Двадцять восьмого вересня 2003 року добровольці з Флориди (США) поїхали на Сабу і реконструювали поблизький будинок, який тепер служить Залом Царства.

[Карти на сторінці 10]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

ПУЕРТО-РИКО

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 10]

Тло: www.sabatourism.com