Два пастори, котрі цінували твори Рассела

У 1891 році Чарлз Тейз Рассел, який відіграв важливу роль у діяльності правдивих християнських поклонників Єгови, вперше приїхав до Європи. Згідно з деякими звітами, зупинившись в італійському містечку Пінероло, Рассел зустрівся з професором Даніеле Рівойре — колишнім пастором релігійної групи за назвою «вальденси» *. Хоча, залишивши пасторське служіння, Рівойре продовжував близько спілкуватися з вальденсами, проте він і далі був сприйнятливий до нових ідей та прочитав чимало публікацій, написаних Ч. Т. Расселом.

У 1903 році Рівойре переклав італійською мовою книжку Рассела «Божий Плян Віків» і надрукував її власним коштом. Сталося це задовго до появи офіційного італійського видання цієї книжки. У передмові Рівойре написав: «Ми ввіряємо це перше італійське видання захисту Господньому. Нехай він поблагословить цю книгу, аби вона попри всі свої недоліки посприяла звеличенню його найсвятішого імені та заохотила його італомовних дітей до більшої відданості. Нехай серця всіх, хто, читаючи цю книжку, зрозуміє глибину багатства, мудрості та знання Божого плану й любові, дякують самому Богові, завдяки чиїй милості стало можливим видання цієї праці».

Рівойре також почав перекладати італійською «Сіонську Вартову башту і вісник присутності Христа». Цей журнал, який згодом став називатися «Вартова башта», 1903 року почав видаватися щоквартально. Хоча професор Рівойре так і не став Дослідником Біблії (як тоді називали Свідків Єгови), однак був глибоко зацікавлений у поширенні біблійної звістки, яка пояснювалась у їхніх публікаціях.

«Мені здалося, що в мене з очей спала луска»

Ще одним вальденським пастором, котрий високо цінував твори Рассела, був Джузеппе Банкетті. Релігійне навчання, згідне з віруваннями вальденсів, він отримав у свого батька, який навернувся з католицизму. У 1894 році Джузеппе став пастором і служив у різних вальденських громадах Апулії та Абруцці, а також на островах Ельба й Сицилія.

У 1905 році побачило світ офіційне видання книжки Рассела «Божий Плян Віків». Банкетті написав на неї сповнену ентузіазму рецензію. Її надрукували в протестантському періодичному виданні «Рівіста крістіана». «Для нас,— писав Банкетті,— [книжка Рассела] це найбільш зрозуміле й надійне керівництво, яке може знайти християнин, аби взятися за корисне й благословенне вивчення Святого Письма... Як тільки я її прочитав, мені  здалося, що в мене з очей спала луска, а дорога до Бога стала прямішою й легшою. Навіть позірні суперечності здебільшого зникли. Вчення, які раніше було важко зрозуміти, тепер стали простими й цілком прийнятними. Речі, незбагненні до цього часу, стали ясними. Захопливий план спасіння світу через Христа постав переді мною з такою невимовною простотою, що я був готовий вигукнути разом з Апостолом: «О глибино багатства, і премудрости, і знання Божого!» (Римлян 11:33).

Як зауважив 1925 року Реміджіо Кумінетті, Банкетті виявляв «велику прихильність» до праці Дослідників Біблії та був «абсолютно переконаний» у правильності їхнього трактування біблійних учень. Банкетті також по-своєму намагався познайомити з цими вченнями інших.

Як видно з творів Банкетті, він, подібно до Свідків Єгови, вірив у прийдешнє земне воскресіння, про яке вчить Святе Письмо. Він також погоджувався з поясненнями Дослідників Біблії про те, що рік, коли помер Ісус, був визначений наперед і виявлений Богом у пророцтві Даниїла про 70 тижнів (Даниїла 9:24—27). Він неодноразово стверджував, причому відверто не погоджуючись із вченнями власної церкви, що Спомин смерті Ісуса Христа слід відзначати лише раз на рік, «того самого дня, на який припадає річниця» (Луки 22:19, 20). Він відкидав теорію Дарвіна про еволюцію і твердив, що правдиві християни не повинні брати участі у війнах цього світу (Ісаї 2:4).

Якось Банкетті обговорював праці Рассела з одним чоловіком, на ім’я Кембел Волл. Відповідаючи на критику Волла, він сказав: «Я впевнений, що коли б ви прочитали шість томів Рассела, то відчули б нестримну, глибоку радість і від душі б мені дякували. Не хвалюся своїми знаннями вчень, але одинадцять років тому я прочитав ці книжки і тепер щодня дякую Богові за те, що через працю, яка від початку до кінця ґрунтується на Святому Письмі, він дав мені таке світло й таку потіху».

«Слухати, слухати і ще раз слухати»

Те, що ці два вальденські пастори — Даніеле Рівойре та Джузеппе Банкетті — цінували Расселів спосіб тлумачення Біблії, справді варте уваги. Банкетті писав: «Я вважаю, що ніхто з нас, євангелістів, навіть наші пастори та професори теології, не знає всього. Більш того, нам треба ще багато, багато вчитися. (...) [Ми повинні]... стояти й слухати і не думати, що все знаємо, та не відкидати того, що нам пропонують дослідити. Радше, нам потрібно слухати, слухати і ще раз слухати».

Щороку тисячі осіб чують звістку про Царство, яку приносять у їхні доми Свідки Єгови. Ті люди, котрі не мають упереджень і жадають розуміти біблійні істини, відгукуються на Ісусове запрошення: «Приходь та й іди вслід за Мною» (Марка 10:17—21; Об’явлення 22:17).

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 28]

Професор Даніеле Рівойре.

[Ілюстрація на сторінці 29]

Джузеппе Банкетті.

[Відомості про джерело]

Банкетті: La Luce, 14 квітня 1926 року.