Вони справлялися з колючками в тілі

«Дано мені в тіло колючку,— посланця сатани, щоб бив в обличчя мене» (2 КОРИНТЯН 12:7).

1. Яких проблем сьогодні зазнають люди?

ЧИ ВАМ доводиться долати якесь невідступне випробування? Якщо так, то ви не одні. У ці «тяжкі часи» вірні християни зносять запеклий спротив, проблеми в сім’ї, хвороби, фінансові труднощі, душевні страждання, смерть близької особи тощо (2 Тимофія 3:1—5). У деяких країнах життю багатьох людей загрожують голод і війни.

2, 3. До якого негативного мислення можуть довести наші проблеми, подібні до колючок, і чому це небезпечно?

² Такі проблеми можуть цілковито поглинути людину, особливо коли звалюється декілька випробувань нараз. Зверніть увагу, що сказано в Приповістей 24:10 (Хом.): «Як ти в біді піддався, то мала сила в тебе». Так, знеохочення через випробування може позбавити нас вкрай необхідної сили та ослабити нашу рішучість витримати до кінця. Як саме?

³ Знеохочення може зробити нас необ’єктивними. Наприклад, нам легко перебільшувати свої труднощі і сповнюватись жалем до себе. Дехто навіть волає до Бога: «Чому ти допускаєш, щоб це ставалося зі мною?» Якби таке негативне мислення вкоренилося в серці людини, воно зруйнувало б її радість і непохитність. Божий слуга може настільки знеохотитись, що навіть перестане боротись «доброю боротьбою віри» (1 Тимофія 6:12, Кул.).

4, 5. Як Сатана деколи причетний до наших проблем, але у чому нам можна бути впевненими?

⁴ Бог Єгова, звичайно ж, не спричиняє наших випробувань (Якова 1:13). Декотрі випробування трапляються нам просто тому, що ми намагаємось бути вірними йому. По суті, всі, хто служить Єгові, стають об’єктом нападок з боку Божого архіворога — Сатани Диявола. В короткий час, який йому залишився, той злий «бог цього віку» намагається змусити кожного, хто любить Єгову, перестати чинити Його волю (2 Коринтян 4:4). Сатана завдає якомога більше страждань цілому нашому братству по світі (1 Петра 5:9). Правда, він безпосередньо не спричиняє всіх наших проблем, але може використовувати проблеми, з якими ми стикаємося, щоб ще більше ослабити нас.

⁵ Проте хоч би яким страшним був Сатана чи його методи, ми можемо його перемогти! Чому можна бути впевненим у цьому? Тому що Бог Єгова бореться за нас. Він попіклувався, щоб його слуги не були необізнані щодо хитрощів Диявола (2 Коринтян 2:11). Боже Слово багато розповідає нам про випробування, яких зазнають правдиві християни. У випадку апостола Павла в Біблії вжито вираз ‘колючка в тілі’. Чому? Розгляньмо, як Боже Слово пояснює цю фразу. Ми побачимо, що ми далеко не єдині, хто потребує допомоги Єгови, щоб вийти переможцями з випробувань.

 Чому випробування подібні до колючок

6. Що Павло розумів під ‘колючкою в тілі’ і чим могла бути та колючка?

⁶ Павло, який зазнавав гірких випробувань, під натхненням написав: «Дано мені в тіло колючку,— посланця сатани, щоб бив в обличчя мене, щоб я не величався» (2 Коринтян 12:7). Що це була за колючка в тілі Павла? Звичайно, колючка, що залізла глибоко під шкіру, спричиняла б чимало болю. Отже, ця метафора передає думку про щось, що завдавало Павлові болю — фізичного, емоційного або і того, і другого. Можливо, Павло страждав від хвороби очей чи якоїсь іншої фізичної немочі. Або ж та колючка могла стосуватися людей, котрі оспорювали Павлові повноваження як апостола і ставили під сумнів його працю проповідування і навчання (2 Коринтян 10:10—12; 11:5, 6, 13). Хоч би що це було, колючка залишалась і її не можна було усунути.

7, 8. а) На що вказує вираз «бив в обличчя»? б) Чому необхідно зносити всі колючки, які можуть тепер турбувати нас?

⁷ Зверніть увагу, що колючка била Павла в обличчя. Цікаво, що грецьке дієслово, яке Павло тут ужив, походить від слова «кісточки кулаків». Це слово вжите в буквальному значенні в Матвія 26:67 і в переносному — в 1 Коринтян 4:11. У тих віршах слово передає думку про побиття кулаками. З огляду на запеклу ненависть Сатани до Єгови та його слуг, можна не сумніватися, що Диявол радів з колючки, яка била Павла в обличчя. Сьогодні Сатана так само тішиться, коли нас непокоїть якась колючка в тілі.

⁸ Отже, подібно до Павла, нам слід знати, як справлятися з такими колючками. Від цього залежить наше життя! Пам’ятаймо, Єгова хоче продовжити наше життя навічно у своєму новому світі, де ми вже не будемо знемагати від проблем, подібних до колючок. Щоб допомогти нам здобути цю прекрасну нагороду, Бог дав багато прикладів у своєму святому Слові, Біблії, показуючи, що його вірні слуги успішно справлялися з колючками в тілі. Вони були звичайними, недосконалими людьми, такими ж, як і ми. Розгляд деяких прикладів з цієї великої «хмари свідків» допоможе нам ‘бігти з терпеливістю до боротьби, яка перед нами’ (Євреїв 12:1). Роздумування про те, через що вони перейшли, зміцнить нашу впевненість, що ми справимося з усіма колючками, які Сатана може використати проти нас.

Колючки в тілі Мефівошета

9, 10. а) Як Мефівошет отримав свою колючку в тілі? б) Яку ласку цар Давид виявив Мефівошетові і як ми можемо наслідувати Давида?

⁹ Розгляньмо приклад Мефівошета, сина Давидового друга Йонатана. Коли Мефівошетові було п’ять років, надійшла звістка, що вбито його батька і дідуся, царя Саула. Нянька хлопчика впала в паніку. Вона «несла його... і сталося, коли вона поспішно втікала, то він упав й окривів» (2 Самуїла 4:4). Це каліцтво, мабуть, було неабиякою колючкою для Мефівошета, поки він виростав.

¹⁰ Через кілька років цар Давид зі своєї великої любові до Йонатана виявив Мефівошетові ласку. Давид повернув йому весь маєток Саула і призначив Ціву доглядачем тої землі. Цар також сказав Мефівошетові: «Ти будеш завжди їсти хліб при моєму столі» (2 Самуїла 9:6—10). Давидова ласка, звичайно ж, була потішенням для Мефівошета і полегшила біль його каліцтва. Який чудовий урок для нас! Ми також повинні виявляти ласку до тих, хто бореться з колючкою в тілі.

11. Що Ціва твердив про Мефівошета, але звідки ми знаємо, що його твердження були неправдиві? (Дивіться примітку).

¹¹ Пізніше Мефівошет мусив терпіти ще одну колючку в тілі. Його слуга Ціва  очорнив його перед царем Давидом, який тоді втік з Єрусалима через бунт Авесалома, Давидового сина. Ціва сказав, що Мефівошет віроломно залишився в Єрусалимі, бо сам надіявся здобути царство *. Давид повірив Цівиному наклепу і передав усю Мефівошетову власність тому обманщику! (2 Самуїла 16:1—4).

12. Як Мефівошет зреагував на ситуацію, що склалася, і який чудовий приклад він подав нам?

¹² Однак коли Мефівошет зустрів Давида, він розповів йому, що насправді трапилось. Він готувався приєднатися до Давида, та Ціва обманув його і запропонував, що сам піде замість нього. Чи Давид виправив несправедливість? Частково. Він розділив маєток між тими двома чоловіками. Отже, тут бачимо ще одну потенційну колючку в тілі Мефівошета. Чи він був гірко розчарований? Чи протестував проти рішення Давида, волаючи, що це несправедливо? Ні, він смиренно погодився з волею царя. Цей чоловік зосереджувався на позитивному, радіючи, що законний цар Ізраїлю щасливо повернувся. Зносячи каліцтво, наклеп і розчарування, Мефівошет справді подав бездоганний приклад (2 Самуїла 19:25—31).

Неемія справлявся зі своїми випробуваннями

13, 14. Які колючки мусив зносити Неемія, коли повернувся відбудувати мури Єрусалима?

¹³ Подумайте про символічні колючки, які зносив Неемія, коли повернувся в неукріплене місто Єрусалим у V столітті до н. е. Він застав Єрусалим практично незахищеним, репатрійовані юдеї були дезорганізовані, знеохочені і нечисті в очах Єгови. Хоча цар Артаксеркс уповноважив Неемію відбудувати мури Єрусалима, Неемія невдовзі зрозумів, що його місія була чимось ненависним в очах намісників сусідніх країв. «Було їм прикро, дуже прикро, що прийшов чоловік клопотатися про добро для Ізраїлевих синів» (Неемії 2:10).

¹⁴ Ті іноземні противники робили все, що було в їхніх силах, аби припинити працю Неемії,— вдавалися до погроз, обману, наклепів, залякувань, використовували шпигунів, щоб сіяти знеохочення. Все це, напевно, було для Неемії як постійні колючки в тілі. Чи він піддався інтригам тих ворогів? Ні! Він не ослаб, а цілком покладався на Бога. Тому, коли мури Єрусалима зрештою були відбудовані, вони стали тривалим свідченням того, як Єгова з любов’ю підтримував Неемію (Неемії 3:33—4:6; 6:1—19).

15. Які проблеми серед юдеїв сильно тривожили Неемію?

 ¹⁵ Як намісник, Неемія також мусив долати багато проблем серед Божого народу. Ці труднощі були подібні до колючок, які сильно тривожили його, тому що впливали на взаємини народу з Єговою. Багаті давали в борг під великий процент, а їхні бідніші брати, щоб сплатити борги, а також перський податок, мусили позбуватися землі і навіть продавати в неволю своїх дітей (Неемії 5:1—10). Багато юдеїв порушували суботу і не підтримували левитів і храм. Також декотрі «брали собі за жінок ашдодянок, аммонітянок, моавітянок». Як же це засмучувало Неемію! Але жодна з цих колючок не змусила його припинити роботу. Знову й знову він не розгублювався в складних обставинах як ревний прихильник Божих праведних законів. Подібно до Неемії, не дозвольмо, щоб чиїсь невірні дії знеохотили нас до вірного служіння Єгові (Неемії 13:10—13, 23—27).

Багато інших вірних людей давали собі раду з колючками

16—18. Як сімейні чвари завдавали страждань Ісаку, Ревеці, Анні, Давидові та Осії?

¹⁶ Біблія містить багато інших прикладів людей, які долали неприємні ситуації, що були, немов колючки. Часто джерелом таких колючок були сімейні проблеми. Дві дружини Ісава «стали гіркотою духа для Ісака й Ревеки». Ревека навіть сказала, що їй обридло життя з тими двома жінками (Буття 26:34, 35; 27:46). Подумайте також про Анну і її суперницю Пеніну, що «розпалювала їй гнів», бо Анна була неплідна. Можливо, Анна часто від неї терпіла у своєму домі. Пеніна також допікала їй публічно, очевидно, перед родичами та друзями, коли вони сходилися на свято в Шіло. Це, так би мовити, ще глибше заганяло колючку в тіло Анни (1 Самуїла 1:4—7).

¹⁷ Обміркуйте, що переніс Давид через божевільні ревнощі свого тестя, царя Саула. Рятуючи своє життя, Давид був змушений жити в печерах пустині Ен-Ґеді, дертися по стрімких і небезпечних скелях. Така несправедливість, мабуть, була обурливою, бо він не зробив Саулові нічого поганого. Усе ж роками Давид був змушений жити в бігах — і все це через Саулові ревнощі (1 Самуїла 24:15, 16; Приповістей 27:4).

¹⁸ Уявіть собі сімейні проблеми пророка Осії. Його дружина стала перелюбницею. Її неморальність, мабуть, була колючкою в його серці. І скільки ще страждань він мусив зазнати, коли вона народила двох позашлюбних дітей з цієї розпусти! (Осії 1:2—9).

19. Якого переслідування зазнав пророк Міхей?

¹⁹ Ще одною ‘колючкою в тілі’ є переслідування. Розгляньмо випадок пророка Міхея.  Бачити, як злий цар Ахав оточує себе фальшивими пророками і вірить їхній явній брехні, напевно, було мукою для праведної душі Міхея. А що зробив провідник тих обманщиків, коли Міхей сказав Ахаву, що всі ті пророки говорили від «духа неправди»? Він «вдарив Міхея по щоці»! Ще гіршою була реакція Ахава на попередження Єгови, що кампанія, метою якої було відвоювати ґілеадський Рамот, закінчиться невдачею. Ахав наказав посадити Міхея у в’язницю на хліб і воду (1 Царів 22:6, 9, 15—17, 23—28). Згадаймо також Єремію і те, як з ним обходилися його жорстокі переслідувачі (Єремії 20:1—9).

20. Які колючки зносила Ноомі і як її було винагороджено за це?

²⁰ Втрата близьких осіб — це ще одна тяжка обставина, яку можна порівняти до колючки в тілі. Ноомі перенесла болісну втрату чоловіка і двох своїх синів. Ще не оговтавшись від тих спустошливих ударів, вона повернулася у Віфлеєм. Вона сказала друзям не називати її більше Ноомі, а Мара — ім’я, яке виражало гіркоту її ситуації. Але в кінці Єгова винагородив її витривалість внуком, який став ланкою в родоводі Месії (Рут 1:3—5, 19—21; 4:13—17; Матвія 1:1, 5).

21, 22. Якої шкоди зазнав Йов і як він відреагував на це?

²¹ Подумайте про шок, якого зазнав Йов, коли почув про раптову, насильницьку смерть десятьох своїх дорогих дітей, не говорячи вже про втрату слуг та всієї худоби. Здавалося, що раптом завалився весь його світ! Після цього, поки Йов був у потрясінні від тих ударів, Сатана вдарив його хворобою. Йов міг думати, що тяжка хвороба згубить його. Біль став таким нестерпним, що він вважав смерть полегшенням (Йова 1:13—20; 2:7, 8).

²² На додачу до всього його дружина в горі і стражданнях прийшла до нього і вигукнула: «Прокляни Бога — і помреш!» Яка ж це була колючка в його хворому тілі! Після того прийшли троє друзів Йова і, замість потішити, атакували його лицемірно-праведними міркуваннями, звинувачуючи його в таємних гріхах і стверджуючи, що в цьому причина Йовових нещасть. Їхні помилкові доводи неначе заштовхували колючки в його тілі все глибше й глибше. Пам’ятайте також, що Йов не знав, чому ті жахливі речі сталися з ним; не знав він також, що його життя мало бути збережене. Однак «при всьому цьому Йов не згрішив, і не сказав на Бога нічого безумного!» (Йова 1:22; 2:9, 10; 3:3; 14:13; 30:17). Хоча Йов одночасно зносив багато колючок, він не покинув свого непорочного шляху. Як підбадьорливо!

23. Чому вірні особи, про яких ми говорили, змогли знести різні колючки в тілі?

²³ Вищенаведений ряд прикладів аж ніяк не назвеш повним. Біблія містить їх набагато більше. Всі ці вірні слуги мусили долати власні символічні колючки. І наскільки різними були їхні проблеми! Однак у всіх них було щось спільне. Ніхто не припинив служіння Єгові. Незважаючи на болісні випробування, вони перемогли Сатану силою, яку їм дав Єгова. Як? У наступній статті буде дана відповідь на це запитання і буде показано, як ми також можемо справлятися з усім, що нагадує колючку в тілі.

[Примітка]

Як би ви відповіли?

• Чому проблеми, з якими ми стикаємося, можна порівняти до колючок у тілі?

• Які колючки зносили Мефівошет і Неемія?

• Які біблійні приклади чоловіків і жінок, що терпіли різні колючки в тілі, особливо зворушують вас і чому?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрації на сторінці 15]

Мефівошет мусив зносити каліцтво, наклеп і розчарування.

[Ілюстрація на сторінці 16]

Неемія витримав, незважаючи на спротив.