ЩО КАЖУТЬ ЛЮДИ.

У деяких культурах позашлюбний секс не вважається чимось осудливим, особливо якщо такі стосунки має одружений чоловік. А ще в інших культурах люди не ставляться до шлюбу як до постійного союзу.

ЩО КАЖЕ БІБЛІЯ.

У Біблії перелюб здебільшого стосується добровільних статевих зносин одруженого чоловіка або жінки з кимось, хто не є їхнім шлюбним партнером (Йова 24:15; Прислів’я 30:20). Бог ставиться до перелюбу з огидою. У стародавньому Ізраїлі перелюбників карали смертю (Левіт 18:20, 22, 29). Ісус наказував своїм учням стримуватись від перелюбу (Матвія 5:27, 28; Луки 18:18—20).

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО ЗНАТИ.

Перелюбники порушують урочисту обіцянку, яку вони дали своєму подружжю в день весілля. Крім того, той, хто чинить перелюб, грішить проти Бога (Буття 39:7—9). Подружня зрада може розлучити дитину з батьком чи матір’ю, а це жорстоко. Більш того, Біблія застерігає, що «Бог судитиме... перелюбників» (Євреїв 13:4).

«Нехай кожен з пошаною ставиться до шлюбу, а подружнє ложе хай не буде опоганене» (Євреїв 13:4)

ЩО КАЖЕ БІБЛІЯ.

Згідно з Біблією, одружена людина може розлучитися, якщо її шлюбний партнер вчинив перелюб (Матвія 19:9). Це означає, що після подружньої зради невинна сторона має право вирішувати, залишатись у шлюбі чи розірвати його. Це особисте рішення (Галатів 6:5).

Варто також взяти до уваги, що Бог вважає шлюб священним союзом на все життя (1 Коринфян 7:39). Богові дуже не до вподоби, коли людина шукає можливості розлучитися через неповажні причини, скажімо тому, що вона більше не задоволена своїм шлюбним партнером. Тож рішення розлучитись — це дуже серйозний крок, і тут не можна бути легковажним (Малахії 2:16; Матвія 19:3—6).

«Кожен, хто розлучається зі своєю дружиною не через статеву розпусту, наражає її на перелюб» (Матвія 5:32)

ЩО КАЖЕ БІБЛІЯ.

Ні. У Біблії говориться, що Бог виявляє милосердя до тих, хто розкаюється і покидає грішну поведінку, у тому числі перестає чинити перелюб (Дії 3:19; Галатів 5:19—21). Біблія навіть згадує про чоловіків і жінок, які були перелюбниками, але змінилися і згодом стали Божими друзями (1 Коринфян 6:9—11).

Бог виявив своє милосердя зокрема Давиду, царю стародавнього Ізраїля. Цар вчинив перелюб з дружиною одного зі своїх головних воїнів (2 Самуїла 11:2—4). Біблія прямо говорить: «Те, що зробив Давид, дуже не сподобалось Єгові» (2 Самуїла 11:27). Отримавши докір, Давид розкаявся, і Бог йому пробачив. Все ж Давид не був звільнений від сумних наслідків свого вчинку (2 Самуїла 12:13, 14). Згодом цар Соломон сказав: «Хто чинить... перелюб, тому бракує розсудливості» (Прислів’я 6:32).

ЩО ВАМ РОБИТИ.

Якщо ви вчинили перелюб, вам необхідно просити прощення в Бога та у вашого подружжя (Псалом 51:1—5). Навчіться ненавидіти перелюб так само, як його ненавидить Бог (Псалом 97:10). Рішуче цурайтесь порнографії, сексуальних фантазій, флірту чи будь-чого іншого, що могло б викликати у вас статевий потяг до когось, хто не є вашим чоловіком або дружиною (Матвія 5:27, 28; Якова 1:14, 15).

А якщо зрадили вас, будьте певні, що Бог розуміє ваші почуття (Малахії 2:13, 14). Просіть його про ніжну потіху та керівництво, і «він підтримає» вас (Псалом 55:22). У разі, якщо ви вирішите пробачити своє подружжя і зберегти шлюб, вам обом потрібно буде докладати старанних зусиль, щоб відновити колишню єдність (Ефесян 4:32).

«Єгова прощає твій гріх»,— сказав пророк Натан Давиду, який розкаявся у перелюбі (2 Самуїла 12:13)