Текіла — «мексиканський посол»

● На початку XVI століття, коли іспанські конкістадори прибули до Мексики, вони спробували місцевий напій, пульке, який виготовляли з перебродженого соку агави. Пульке, як і пиво,— слабоалкогольний напій. У ньому містяться рослинні білки, вуглеводи, вітаміни та мінерали, тому в деяких країнах його вважають цінним додатком до харчування.

Іспанці, які звикли споживати алкогольні напої під час їжі, невдовзі почали переганяти переброджений сік агави. Так вийшов міцніший напій — мескаль, попередник сучасної текіли. Сьогодні в Мексиці є чимало виробників текіли. Щороку тут виготовляється понад 189 мільйонів літрів цього напою, з яких 40 відсотків іде на експорт.

Сировиною для текіли служить блакитна агава (підклас Лілііди). Цей сукулент вирощують на посушливих узгір’ях центральної частини Мексики, здебільшого неподалік містечка Текіла (штат Халіско), від якого і походить назва напою *. Агава дозріває приблизно 12 років і в процесі росту накопичує багато мінеральних речовин. Коли настає час збирати врожай, гостре листя агави обрізають, залишаючи серцевину, схожу на великий ананас. Ця серцевина, яку називають пінья, дуже соковита і важить близько 50 кілограмів. На виготовлення одного літра текіли йде коло семи кілограмів піньї.

Чимало мексиканців п’ють текілу в чистому вигляді із сіллю та шматочком лайма. В інших країнах надають перевагу коктейлю «Маргарита»: до текіли додають сік лайма, апельсиновий лікер та подрібнений лід. Цей коктейль подають у келисі з каймою солі *. Сьогодні текіла продається приблизно в 90 країнах світу, тому її по праву називають «мексиканським послом».

[Примітки]