Погляд Біблії

Чи Біблія виправдовує рабство?

ЛЮБОВ до ближнього — це одне з основних вчень Біблії. Любов абсолютно не сумісна з жорстоким рабством. Тому дехто дивується, що Біблія згадує про нього.

У стародавні часи Бог дозволяв своєму народові мати рабів (Буття 14:14, 15). За днів апостолів деякі християни також мали рабів або ж самі були рабами (Филимона 15, 16). Чи це означає, що Біблія виправдовує жорстоке рабство?

Соціальні устрої, придумані людиною

Ще до того, як почала писатися Біблія, люди вже створили соціальні устрої та економічні системи, які суперечили Божим принципам. Творець у своєму писаному Законі засудив певні поняття і вчинки людей, а до інших, як-от до рабства, поставився терпимо.

Згідно з «Міжнародною стандартною біблійною енциклопедією» (англ.), соціальний устрій стародавнього Ізраїлю «мав діяти на братерських засадах. В країні не мало бути бідних і ніхто не повинен був визискувати вдів, бездомних і сиріт». Отож Бог не просто дозволив існувати вже встановленому соціальному та економічному устрою, але за допомогою свого Закону подбав, щоб до рабів, якби такі з’явились, ставилися людяно і з любов’ю.

Рабство в біблійній історії

Розгляньмо кілька засад з Божого Закону, даного через Мойсея.

● Викрадення і продаж людини каралися смертю (Вихід 21:16). В Ізраїлі діяли різні закони, які мали не допускати до бідності. Однак якщо попри все ізраїльтянин потрапляв у великі борги — наприклад, через погане ведення справ,— він міг продати себе в рабство. Іноді цей ізраїльтянин мав можливість заробити достатньо грошей і викупити себе (Левит 25:47—52).

● Рабство в Ізраїлі не було жорстоким, як в інших народах. В Левит 25:39, 40 сказано: «Коли збідніє брат твій при тобі, і буде проданий тобі, то не будеш робити ним праці раба,— як наймит, як осілий він при тобі». Це була милосердна засада, що діяла на благо найбідніших ізраїльтян.

● Якщо злодій не міг відповідно до Закону відшкодувати крадіжку, його могли продати в рабство (Вихід 22:3). Але, відпрацювавши борг, він мав можливість стати вільним.

● Божий Закон забороняв ізраїльтянам поводитися з рабами жорстоко. Пани могли карати рабів, проте помірковано. Ізраїльтянина, який вбив свого раба, чекало покарання (Вихід 21:20). Якщо пан покалічив раба, наприклад вибив йому зуба або око, то мав відпустити його на волю (Вихід 21:26, 27).

● Ізраїльтянин міг бути рабом не більше шести років, а на сьомий ставав вільним (Вихід 21:2). Крім того, Закон вимагав, щоб кожного 50-го року всі раби-ізраїльтяни  в країні отримували свободу. І не мало значення, скільки часу людина перебувала в рабстві (Левит 25:40, 41).

● Відпускаючи раба, пан мав щедро винагородити його. В Повторення Закону 15:13, 14 говориться: «Коли відпустиш його вільним від себе, не відпустиш його порожньо,— конче наділи його з худоби своєї дрібної, і з току свого, і з кадки чавила свого».

Пізніше, у дні Ісуса та його апостолів, рабство стало звичайним явищем у Римській імперії. З поширенням християнства було неминучим, що добру новину приймуть як раби, так і пани. Ані Ісус, ані його апостоли не проповідували соціальних реформ, тобто не намагалися змінити тодішнього устрою. Натомість вони заохочували рабів і панів любити одні одних як духовних братів (Колосян 4:1; 1 Тимофія 6:2).

Кінець рабства

Рабство, подібно як і кожне згадане в Біблії поняття, потрібно розглядати в контексті. Ретельне дослідження Писань виявляє, що Бог засуджує жорстоке поводження з людьми.

Також це дослідження показує, що описане в Біблії рабство, яке існувало серед Божого народу, не було жорстоким. Біблія говорить, що у відповідний час Бог звільнить нас від усіх форм рабства. Тоді людство насолоджуватиметься справжньою свободою (Ісаї 65:21, 22).

ЧИ ВАС КОЛИСЬ ЦІКАВИЛО?

● Чи Біблія виправдовує жорстоке поводження з рабами? (Левит 25:39, 40).

● Як християни мали поводитись з рабами? (Колосян 4:1).

[Вставка на сторінці 29]

Бог засуджує жорстоке поводження з людьми

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 29]

© G.M.B. Akash/Panos Pictures