Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Як поліпшити свою пам’ять

Як поліпшити свою пам’ять

Як поліпшити свою пам’ять

«Пам’ять збагачує наше життя. Без неї ми не відчували б плину часу і щоранку бачили б у дзеркалі незнайомця. Кожен день і кожна подія були б наче вирвана з книжки сторінка. Ми нічого не вчилися б з минулого і не чекали б майбутнього» («ТАЄМНИЦІ РОЗУМУ»).

ЧОМУ пташка пам’ятає, де вона кілька місяців тому сховала насіння на зиму, білка — де зарила горішки, а ми забуваємо, де годину тому поклали ключі? Хоча багато з нас скаржиться на погану пам’ять, все ж людський мозок має унікальну здатність навчатись та запам’ятовувати. Нам лиш треба правильно користуватися цим даром.

Необмежені можливості

Людський мозок завбільшки з грейпфрут і важить приблизно півтора кілограма. У ньому міститься біля 100 мільярдів нейронів, тобто нервових клітин, які утворюють надзвичайно складну мережу. Один нейрон може бути поєднаний зі 100 000 інших нейронів. Завдяки такій мережі мозок здатен опрацьовувати і зберігати величезну кількість інформації. Людині лише треба пригадати у відповідний момент ті чи інші дані. Дехто, навіть з обмеженою освітою або й взагалі без неї, не має з цим жодних труднощів.

Наприклад, у Західній Африці деякі неписьменні тубільці пам’ятають імена багатьох поколінь своїх односельчан. Людей з такою феноменальною пам’яттю там називають гріотами. Американський письменник Алекс Хейлі, який за свою книжку «Корені» здобув Пуліцерівську премію, з допомогою гріотів простежив свій родовід у Гамбії аж до шостого покоління. Хейлі писав: «Я у великому боргу перед африканськими гріотами. В Африці порівнюють смерть одного гріота до загибелі в пожежі цілої бібліотеки».

Також унікальним є приклад відомого італійського диригента Артуро Тосканіні. У 19-літньому віці його попросили замінити іншого диригента. Оскільки Тосканіні мав слабкий зір, то вивчив ноти цілої опери «Аїда» напам’ять. Завдяки цьому він зумів з пам’яті диригувати увесь твір.

Такі феномени вражають. Однак більшість людей теж здатні запам’ятовувати дуже багато інформації. Чи хотіли б ви поліпшити свою пам’ять?

Як це робити?

Функціонування пам’яті залежить від трьох фаз: запам’ятовування, зберігання і відтворення. Наш мозок запам’ятовує інформацію, коли приймає її та розуміє. Тоді цю інформацію мозок зберігає для майбутнього відтворення. Коли пропущена хоча б одна з цих фаз, пам’ять не функціонує нормально.

Розрізняють кілька типів пам’яті: сенсорну, короткочасну і довготривалу. Сенсорна пам’ять характеризується збереженням інформації, яка надходить через органи чуття, тобто через запах, дотик чи зір. Короткочасна пам’ять зберігає на короткий час незначний обсяг інформації. Завдяки їй ми можемо подумки додати числа, запам’ятати номер телефону, щоб набрати його, чи запам’ятати першу частину речення, поки читаємо чи слухаємо другу. Але короткочасна пам’ять, як відомо, має обмеження.

Щоб зберегти інформацію на довший час, потрібно залучити довготривалу пам’ять. Що робити для того, аби пам’ятати інформацію якомога довше?

Зацікавлення. Більше цікавтесь тим, що хочете запам’ятати, і пригадуйте собі, чому та інформація важлива для вас. Значно легше запам’ятати те, що торкнулося ваших почуттів та емоцій. Це важливо, коли вивчаєте Боже Слово. Якщо ви маєте на меті наблизитися до Бога і навчити про нього інших, вам буде значно легше запам’ятовувати прочитане з Біблії (Приповістей 7:3; 2 Тимофія 3:16).

Уважність. «Більшість проблем з пам’яттю пов’язані з неуважністю»,— сказано в книжці «Таємниці розуму». Що допоможе вам бути більш уважним і зосередженим? Зацікавлення та нотатки. Конспектуючи, ви не лише зосереджуєте свій розум, але й можете з часом переглянути записану інформацію.

Розуміння. У Приповістей 4:7 (НС) сказано: «З усім, чого набуваєш, набувай розуміння». Якщо ви не розумієте якогось вчення чи поняття, то навряд чи його запам’ятаєте. Однак, добре розуміючи окремі думки, вам буде легше поєднати їх у логічну цілісну картину. Наприклад, коли механік розуміє принцип дії двигуна, йому легше запам’ятати деталі двигуна.

Групування. Аби щось добре запам’ятати, варто класифікувати подібні чи пов’язані між собою думки. Приміром, йдучи в бакалійну крамницю легше запам’ятати, які саме продукти треба купити, коли їх об’єднати в групи: м’ясопродукти, фрукти, овочі та інше. Також можна поділити інформацію на менші 5—7 частин. Скажімо, щоб запам’ятати номер телефону, розділіть його на дві-три частини. Крім того, класифіковані групи спробуйте розмістити в алфавітному порядку.

Повторення. Повторення вголос інформації, яку хочете запам’ятати (слова чи фрази іноземною мовою), посилює нейронні зв’язки. Щоб правильно вимовити слово, ви зосереджуєтеся. І, якщо допускаєте помилку, вчитель відразу вас виправляє. До того ж, коли ви слухаєте самого себе, це стимулює роботу інших ділянок мозку.

Уявлення. Створіть уявну картину того, що хочете запам’ятати. Можна також намалювати її чи скласти схему. Уявлення, як і повторення, залучає різні ділянки мозку. Чим більше органів чуття залучати, тим глибше закарбовується в розумі потрібна нам інформація.

Асоціація. Коли ви вивчаєте щось нове, старайтесь пов’язувати його з тим, що вже знаєте. Асоціація допомагає мозкові запам’ятовувати і відтворювати нову інформацію. Приміром, аби запам’ятати чиєсь ім’я, треба пов’язати його з якимись особливостями зовнішності тої людини або ще з чимось. Чим кумедніші й абсурдніші асоціації, тим легше вони запам’ятовуються. Одним словом, треба думати про людей чи речі, які хочемо запам’ятати.

У книжці «Пошуки пам’яті» сказано: «Якщо ми не задумуємось про довколишній світ та події в нашому житті, то не матимемо яскравих спогадів про те, де ми були і що робили».

Закріплення. Аби наш мозок опрацював та сприйняв нову інформацію, необхідний час. Для цього було б добре повторити інформацію, яку ми засвоїли, можливо, переказавши її комусь. Якщо з вами стався цікавий випадок чи ви прочитали щось підбадьорливе в Біблії або біблійних публікаціях, розкажіть про це іншими. Від цього буде подвійна користь — ви ліпше запам’ятаєте нову інформацію і водночас підбадьорите друга. Недарма повторення найліпше сприяє навчанню.

Мнемонічні прийоми

У стародавній Греції та Римі оратори могли без жодних конспектів виголошувати довгі промови. Як їм це вдавалося? Вони послуговувалися мнемонічними прийомами, які допомагають зберігати інформацію в довготривалій пам’яті та при потребі швидко її пригадувати.

Одним з мнемонічних прийомів, яким послуговувались грецькі оратори, був метод місць. Вперше цей метод описав у 477 році до н. е. грецький поет Симонід Кеоський. Цей метод включає в себе уявлення, групування та асоціації зі знайомими предметами, як-от з цікавими місцями на шляху чи якимись речами в своєму домі. Люди, які послуговуються цим методом, здійснюють, так би мовити, уявну прогулянку певним маршрутом. Вони асоціюють, скажімо ряд слів, які треба запам’ятати, з предметами чи місцями, що трапляються під час цієї «прогулянки». Щоб пригадати цю інформацію, вони повторно здійснюють уявну прогулянку і поступово «прочитують» розставлені ними слова. (Дивіться  «Уявна прогулянка»).

Щороку проводяться Міжнародні чемпіонати запам’ятовування. Як показали дослідження, його переможці не вирізнялися надзвичайними інтелектуальними здібностями. Крім того, більшість учасників були віком 40—50 років. У чому ж секрет їхнього успіху? Багато з них послуговуються різними мнемонічними прийомами.

Для запам’ятовування списку необхідних слів чи назв спробуйте створити акронім. (Акронім — це абревіатура, що складається з початкових літер слів, які треба запам’ятати). Наприклад, вам треба купити картоплю, ізюм, олію, сметану і какао. Щоб нічого не забути, з цих слів складіть акронім — КІОСК. Інший прийом для запам’ятовування називається акровірш, саме його часто використовували стародавні євреї. У багатьох псалмах перше слово кожного вірша чи групи віршів починалося з відповідної літери давньоєврейського алфавіту. (Дивіться псалми 25, 34, 37, 111, 112 і 119). Акровірш допомагав співакам пам’ятати всі 176 віршів з 119-го псалма.

Отож ви можете тренувати і поліпшувати свою пам’ять. Кажуть, що наша пам’ять, наче м’язи: чим більше її тренувати, тим сильнішою вона стає. Це стосується як молодих, так і літніх людей.

[Рамка на сторінці 27]

КОРИСНІ ПОРАДИ

▪ Тренуйте пам’ять, навчаючись нових справ, нової мови або гри на музичному інструменті.

▪ Зосереджуйте увагу на тому, що є більш важливе.

▪ Послуговуйтесь мнемонічними прийомами.

▪ Пийте достатньо води. Обезводнення спричиняє сплутаність мислення.

▪ Добре висипляйтесь, адже під час сну мозок обробляє інформацію, яку треба запам’ятати.

▪ Коли щось вивчаєте, старайтесь розслабитися. Через стрес в організмі зростає рівень кортизолу, який може блокувати зв’язки між нейронами.

▪ Не зловживайте алкоголем та не паліть. Алкоголь розладнує короткочасну пам’ять. Надмірне вживання спиртного призводить до нестачі тіаміну, тобто вітаміну B1, який необхідний для належного функціонування пам’яті. А паління зменшує надходження кисню до мозку *.

[Примітка]

^ абз. 36 На основі Інтернет-видання журналу «Мозок і розум».

[Рамка/Ілюстрації на сторінках 28, 29]

 УЯВНА ПРОГУЛЯНКА

Як запам’ятати перелік потрібних вам продуктів: хліб, яйця, молоко і масло. Послуговуючись методом місць, ви можете «побачити» їх, коли здійсните уявну прогулянку своєю вітальнею.

Уявіть собі, що сидіння крісла зроблено з хліба,

на лампі сидить курка і висиджує яйця,

рибки в акваріумі плавають у молоці,

а екран телевізора намазаний маслом.

Чим кумедніші та абсурдніші асоціації, тим ліпше! Вже у магазині спробуйте ще раз здійснити уявну прогулянку вашою вітальнею.

[Рамка на сторінці 29]

ЯК ДОБРЕ, ЩО МИ ЗАБУВАЄМО!

Що було б, якби ми пам’ятали все підряд — як важливі, так і незначні речі. У нашій голові панував би цілковитий хаос. Одна жінка, розповідається в журналі «Нью саєнтист», могла пригадати буквально кожну дрібницю зі свого життя. «В її голові виринали безперервні неконтрольовані та виснажливі спогади, які стали для неї справжнім тягарем». На щастя, більшість із нас не має таких проблем, оскільки, як стверджують науковці, наш мозок видаляє непотрібну чи застарілу інформацію. «Завдяки забуванню,— сказано в «Нью саєнтист»,— наша пам’ять нормально функціонує. Коли ж ми забуваємо щось важливе, це лише означає, що “система забування” трохи перестаралась».