Як Біблія дійшла до наших днів?

Те, що Біблія збереглась до нашого часу,— справжнє чудо. Її було написано понад 1900 років тому на папірусі й пергаменті — недовговічних матеріалах, котрі виготовляли з тростини та шкіри тварин. Крім того, ця книга писалася мовами, які сьогодні мало хто розуміє. Біблію не раз намагалися знищити. Серед її ворогів були і могутні імператори, і впливові релігійні провідники.

ЯК ЖЕ ця визначна праця пережила віки і стала найпоширенішою серед усіх книг?

Зусилля переписувачів

Ізраїльтяни — охоронці Священних Писань — дбайливо зберігали оригінальні сувої і робили з них багато копій. Наприклад, ізраїльські царі повинні були «переписати собі... закон в книгу із тієї, що лежить перед сьвященниками Левитами» (Повторення Закону 17:18, Кул.).

Багато ізраїльтян любили читати Святі Писання і вважали їх Божим Словом. Тому добре навчені переписувачі копіювали біблійні тексти. Вони робили це надзвичайно ретельно. Про одного з них, богобоязливого чоловіка на ім’я Ездра, Біблія говорить: «Він... [„був вправним переписувачем“, НС] Мойсеєвого Закону, що його дав Господь, Бог Ізраїлів» (Ездри 7:6). У VI—X століттях н. е. Єврейські Писання (Старий Завіт) переписували масорети. Аби уникнути помилок, вони навіть рахували літери. Завдяки такій скрупульозній праці біблійний текст залишився незміненим і попри численні відчайдушні спроби його знищити дійшов до нашого часу.

У 168 році до н. е. сирійський правитель Антіох IV намагався знищити в Палестині всі копії Єврейських Писань. Згідно з юдейськими історичними джерелами, «книги Закону, які знайдено, палили на вогні, порвавши їх спершу». У «Єврейській енциклопедії» (англ.) сказано: «Урядовці виконували цей наказ з особливим завзяттям... Тих, у кого знаходили Святе Письмо... карали смертю». Але євреям в Палестині та в інших місцях таки вдалося зберегти копії Писань.

Укладення Християнських Грецьких Писань (Новий Завіт) було завершено в I столітті н. е. Невдовзі після цього з’явилося багато копій натхнених листів і книг, які містили пророцтва та історичні оповіді. Приміром, фрагмент Євангелія від Івана, яке він написав в Ефесі або біля нього, було знайдено за сотні кілометрів, аж в Єгипті. На думку фахівців копію Євангелія зробили менше ніж через 50 років після написання оригіналу. Ця знахідка показує, що навіть у віддалених куточках Римської імперії християни мали копії натхнених Грецьких Писань.

Завдяки такому поширенню Боже Слово перетривало декілька подальших століть після Христа. На світанку 23 лютого 303 року н. е. римський імператор Діоклетіан спостерігав, як його солдати виламували двері християнського храму і спалювали примірники Святого Письма. Діоклетіан думав, що, знищивши Священні Писання, він знищить і саме християнство. Наступного дня імператор видав наказ, аби по всій Римській імперії відшуковували Біблії і прилюдно їх спалювали. А втім, декілька примірників вдалося врятувати. Згодом з них зробили копії. Великі частини двох Біблій грецькою мовою, які, очевидно,  були скопійовані невдовзі після погрому Діоклетіана, дійшли до наших днів. Одна з копій зберігається в Римі, а друга — в Лондоні, у Британській бібліотеці.

Наразі не знайдено оригінальних манускриптів Святого Письма, але донині збереглися тисячі рукописних копій цілої Біблії або її частин. Деякі з них дуже старі. Однак чи можна бути певним, що біблійний текст не змінився внаслідок численних переписувань? Ось що про Єврейські Писання зазначив біблеїст Вільям Г. Ґрін: «Можна з упевненістю сказати, що текст жодної іншої праці старовини не дійшов до нас таким точним». Про Християнські Грецькі Писання авторитетний знавець біблійних манускриптів Фредерік Кеньйон написав: «Різниця у часі написання оригіналу і доступних на сьогодні найстаріших копій настільки незначна, що її можна не брати до уваги. Тож не залишається жодних сумнівів стосовно того, чи текст Святого Письма дійшов до нас у такому ж вигляді, як був записаний. Можна вважати, що достовірність і точність в цілому книг Нового Завіту остаточно доведена». Сер Кеньйон також зауважив: «Не буде перебільшенням сказати, що в цілому біблійний текст є достовірним... Такого не скажеш про жодну іншу стародавню книгу у світі».

Переклад Біблії

Біблія стала найбільш відомою книжкою також завдяки тому, що її було перекладено на багато мов. Це узгоджується з волею Бога, який хоче, щоб люди всіх мов і націй пізнали його і поклонялися йому «в дусі та в правді» (Івана 4:23, 24; Михея 4:2).

Перший відомий нам переклад Єврейських Писань було здійснено на грецьку мову. Цей переклад назвали Септуагінтою. Його зробили за два століття до народження Христа для грекомовних євреїв, які жили за межами Палестини. У наступні кілька століть після написання цілої Біблії, її переклали багатьма мовами. Але згодом царі і священики зробили все, аби Біблія не потрапила до рук звичайних людей. Хоча саме вони мали б подбати про це. Священики тримали свою паству в духовній темряві, не дозволяючи, щоб Біблію перекладали на мови простого люду.

Сміливі чоловіки, ризикуючи власним життям, нехтували заборонами церкви і влади та бралися за переклад Біблії. Наприклад, англієць Вільям Тиндаль, який стикнувся з сильним опором, видав 1530 року англійською мовою П’ятикнижжя, перші п’ять книг Єврейських Писань. Він вчився в Оксфорді і був першим, хто переклав біблійні книги на англійську безпосередньо з єврейської. Він також першим вжив Боже ім’я Єгова в англійському перекладі Біблії. Касйодоро де Рейна, який працював над одним з ранніх перекладів Біблії на іспанську мову, також зазнавав переслідувань з боку католицької церкви. Аби закінчити свій переклад, він змушений був працювати в Англії, Голландії, Німеччині, Франції та Швейцарії *.

Сьогодні Біблію продовжують перекладати на різні мови. Друкуються мільйони нових примірників цієї книги. Те, що Біблія дійшла до наших днів і стала найпоширенішою книгою, доводить правдивість натхнених слів: «Трава засихає — і цвіт опадає, а слово Єгови триває вічно» (1 Петра 1:24, 25).

[Примітка]

 [Рамка/Ілюстрації на сторінці 14]

ЯКИЙ ПЕРЕКЛАД ОБРАТИ?

Існує багато мов, на які було зроблено по декілька перекладів Біблії. Одні переклади написані складною, архаїчною мовою. Інші ж легко читаються, однак вони надто вільно передають зміст оригіналу і містять чимало неточностей. Є й такі, в яких текст перекладено дуже буквально, майже слово в слово.

Англійський «Переклад нового світу Святого Письма», опублікований Свідками Єгови, був здійснений безпосередньо з мов оригіналу. Його підготувала група перекладачів, які побажали залишитися невідомими. На його основі було зроблено приблизно 60 перекладів на інші мови. Перекладачі, котрі працюють над «Перекладом нового світу», часто звертаються до грецького та єврейського текстів. Вони намагаються буквально передавати думки з тексту оригіналу, якщо це не змінює його змісту. Їхня мета — зробити Біблію такою ж зрозумілою для сучасного читача, якою вона була для читачів у біблійні часи.

Деякі мовознавці досліджують сучасні переклади Біблії, у тому числі «Переклад нового світу». Вони прагнуть з’ясувати, наскільки точно і безсторонньо у них передано текст оригіналу. Релігієзнавець д-р Джейсон Д. Бедун з університету в Північній Арізоні (США) є одним з таких дослідників. У 2003 році він видав 200-сторінкову працю, в якій порівнює дев’ять «найпоширеніших в англомовному світі перекладів Біблії» *. Він дослідив кілька уривків Писань, довкола яких точиться найбільше суперечок. Учений пояснює: «Існує велика ймовірність, що на переклад саме цих уривків могли вплинути особисті погляди перекладачів». Кожен уривок він порівняв з грецьким текстом і перевірив, чи не було спроб змінити значення оригінального тексту відповідно до власних поглядів. Який висновок він зробив?

Д-р Бедун каже, що широкий загал і багато фахівців вважають «Переклад нового світу» (НС) тенденційним. На їхню думку, він відрізняється від інших перекладів тому, що на перекладачів впливали особисті релігійні погляди. Проте він зазначає: «Переклад НС буквальний, добре зважений і тому більш точний. Саме цим пояснюється більшість відмінностей». І хоча д-р Бедун не погоджується з тим, як було передано певні думки, він говорить, що «Переклад нового світу» «виявився найбільш точним з порівнюваних перекладів». Він назвав його «надзвичайно хорошим».

Подібний погляд на «Переклад нового світу» має д-р Бенджамін Кедар, знавець єврейської мови з Ізраїлю. У 1989 році він сказав: «Ця праця відображає щире бажання перекладачів досягнути настільки точного розуміння тексту, наскільки можливо... У «Перекладі нового світу» я не зауважив жодних спроб додати до тексту те, чого він не містить».

Тож запитайте себе: «Що я очікую, беручись за читання Святого Письма? Чого я хочу: почитати Біблію легкозрозумілою мовою, чи збагнути думки, які максимально точно передають зміст оригінального натхненого тексту?» (2 Петра 1:20, 21). Відповіді на ці запитання покажуть вам, який переклад обрати.

[Примітка]

[Ілюстрація]

«Переклад нового світу Святого Письма» доступний багатьма мовами.

[Ілюстрація на сторінках 12, 13]

Масоретські манускрипти.

[Ілюстрація на сторінці 13]

Фрагмент тексту з Луки 12:7, «...не бійтеся, ви цінніші від багатьох горобців».

[Відомості про ілюстрації, сторінка 13]

Foreground page: National Library of Russia, St. Petersburg; second and third: Bibelmuseum, Münster; background: © The Trustees of the Chester Beatty Library, Dublin