Лихо вуличних заторів

ВІД НАШОГО ДОПИСУВАЧА В ІСПАНІЇ

УЯВІТЬ собі, що ви записалися на прийом до лікаря і виходите з дому раніше, знаючи, що маєте достатньо часу, аби прийти на визначену годину. Проте ви забули про вуличні затори. Час спливає, машини рухаються дуже повільно, і ви починаєте непокоїтись. Зрештою ви на місці, але спізнились на півгодини.

Однією з неприємних сторін міського життя є інтенсивний дорожній рух. Особливо велику проблему становлять вуличні затори і висока концентрація вихлопних газів у повітрі. На жаль, для мільйонів міських жителів така ситуація ще довго залишатиметься щоденним лихом.

Стосовно США у повідомленні з Інституту транспорту в Техасі говорилося: «Затори виникають у всіх містах, незалежно від їхніх розмірів». У повідомленні також сказано, що влада просто не в стані вирішити цю проблему з огляду на постійний ріст потреб людей, які пересуваються містом. Те саме можна сказати про міста в цілому світі. Недавно в Китаї декілька тисяч автомобілістів потрапили у 100-кілометровий затор, з яким полісмени не могли дати собі раду впродовж кількох днів. У Мехіко, для того щоб перетнути 20-кілометровий відрізок через центр міста, може знадобитись більш як чотири години. Зазвичай пішоходу потрібно менше часу, аби подолати таку ж відстань.

Зрозуміти, чому міські вулиці переповнені машинами, неважко. Міста продовжують безупинно зростати. Сьогодні в них проживає близько половини населення світу. З ростом міського населення збільшується і кількість транспорту. Ось як про це висловився один журналіст: «Власниками машин стає дедалі більше людей, і всі вони хочуть їздити, але вулиці не гумові».

Чому важко вирішити проблему заторів

Тепер люди вже не можуть обійтися без автомобілів. І оскільки число машин постійно зростає, міста мусять якось вирішувати проблему вуличних заторів. У Лос-Анджелесі (США), населення якого становить майже чотири мільйони, автомобілів більше ніж людей. Звичайно, не всюди існує така ситуація. А втім, міста, які справляються з постійним збільшенням транспортних засобів, можна порахувати на пальцях. За словами Карлоса Ґузмана, голови міської ради Мадрида, «міста не були створені для машин». Найбільше потерпають від заторів старовинні міста з вузькими вулицями. Але навіть у сучасних метрополіях широкі дороги переповнені, особливо в ранкові та вечірні години пік. «Нині на дорогах у великих містах практично весь день багато машин, і їхня кількість постійно збільшується»,— зазначив д-р Жан-Пол Родріґ у своєму звіті «Проблема міського транспорту».

Кількість автомобілів зростає настільки швидко, що влада не встигає будувати автостради. Машинами переповнені навіть найліпше організовані дорожні мережі. У книжці «Автомобільні затори. Як пережити години пік» говориться: «Будівництво нових доріг або розширення старих  абсолютно не вирішує проблеми заторів у години пік».

До заторів на дорогах також призводить брак автомобільних стоянок. Значна кількість машин може кружляти міськими вулицями лише для того, щоб знайти паркувальні місця. За деякими підрахунками, забруднення повітря вихлопними газами, особливо в містах, щороку призводить до смерті близько 400 000 людей. В одному звіті говорилося про жахливе забруднення повітря в Мілані (Італія). Дихати таким повітрям протягом дня — це все одно, що викурити 15 цигарок.

Серед негативних наслідків вуличних заторів також є втрачений час і стрес, якого зазнають водії. Дуже важко виразити в цифрах шкоду, завдану емоційному здоров’ю людей. А щодо економічних збитків від вуличних заторів, то за даними одного вивчення, проведеного в 75 найбільших містах США, вони щороку становлять 70 мільярдів доларів. Чи можна щось змінити?

Шляхи розв’язання

Деякі міста вжили рішучих заходів. Сінгапур належить до міст, найбільш переповнених автотранспортом. Тож влада Сінгапура вирішила встановити ліміт на кількість придбаних автомобілів. У стародавніх містах цілого світу, у тому числі і в багатьох містах Італії, протягом більшої частини дня центр взагалі закритий для будь-якого транспорту.

Крім того, у декотрих містах водії, в’їжджаючи в центр, платять «за затори». Завдяки цьому в Лондоні вдалося на 30 відсотків скоротити запізнення, спричинені інтенсивним дорожнім рухом. Здається, така ідея сподобалася теж іншим містам. А в Мехіко машини можуть потрапити в центр лише в певні дні тижня і відповідно до реєстраційного номера.

Міська влада також вкладає великі кошти у поліпшення громадського транспорту, ремонт автострад та будівництво окружних доріг. Встановлюються комп’ютеризовані системи, які регулюють роботу світлофорів та сповіщають поліцейських про затори, спричинені автоаваріями. Смуги, призначені для автобусів, а також смуги, на яких залежно від потреб можна змінювати напрямок руху, допомагають упорядкувати пересування транспортних засобів. А втім, наскільки успішними будуть ці заходи, великою мірою залежить і від самих людей.

Що можете зробити ви?

Ісус Христос говорив: «Що тільки хочете, аби робили вам люди, те робіть їм і ви» (Матвія 7:12). Ця мудра порада може допомогти частково зарадити деяким складним проблемам вуличного руху. Але якщо кожен дбатиме лише про себе, то годі буде втілити в життя навіть найгеніальніші ідеї. Ось декілька порад, які допоможуть вам уникати заторів.

Якщо відстань невелика, можливо, ліпше піти пішки або проїхатись на велосипеді. Зазвичай так буде швидше, легше та здоровіше. А довші відстані варто долати на громадському транспорті. Нерідко такий варіант найоптимальніший. Аби люди менше користувалися власними транспортними засобами, багато міст намагаються вдосконалити системи міського та приміського сполучення. Це дає мешканцям міст можливість заощаджувати гроші. Проте коли вам годі обійтись без власного автомобіля, то принаймні в центр міста в’їжджайте на громадському транспорті.

Ви також могли б домовитися з кимось, щоб добиратися на роботу разом, використовуючи по черзі свої автомобілі. Це один з найбільш ефективних способів зменшити затори в години пік. У США 88 відсотків людей, доїжджаючи на роботу з передмість, послуговується автомобілями, і приблизно дві треті  з них їдуть самі. Як зазначається у книжці «Автомобільні затори», «кількість заторів і запізнень у години пік можна було б значно зменшити», якби переконати багатьох людей їздити на роботу разом, використовуючи автомобілі по черзі. До того ж у багатьох містах існують смуги, призначені для автомобілів з пасажирами. Водіям без пасажирів не дозволяється користуватися цими смугами.

Якщо ви самі розпоряджаєтесь своїм часом, то намагайтесь не їздити містом у години пік. Так ви полегшите життя собі й іншим водіям. Коли припарковуєте машину, то дивіться, щоб вона не перешкоджала вуличному руху. Проте будьте реалістичними: навіть якщо ви і будете дотримуватись усіх порад, немає гарантій, що ви не потрапите в затор. І все ж ви можете зменшити стрес, розвинувши правильне ставлення до цієї проблеми. (Дивіться супровідну інформацію в рамці).

Безсумнівно, якщо ви живете у великому місті, вам доведеться миритися з вуличними заторами. Однак ви можете навчитися правильно поводитись у них, коли будете відповідальними та виявлятимете ввічливість і терпеливість до інших водіїв.

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 23]

Зберігайте спокій у хаосі машин

Таксист на ім’я Хайме вже понад 30 років їздить переповненими вулицями Мадрида. Як йому вдається зберігати спокій у напружених ситуаціях? Ось що він говорить.

▪ Я завжди беру з собою щось читати. І, коли рух через затори повністю припиняється, мені є чим зайнятись.

▪ Коли ж машини рухаються дуже повільно, я слухаю новини по радіо чи включаю касету з записом Біблії. Таким чином я не зосереджуюсь на заторі, оскільки маю можливість думати про щось інше.

▪ Зазвичай я не сигналю, тому що це нічого не дає, а лише дратує людей. Виявляючи ввічливість до інших водіїв, я уникаю стресу, а також допомагаю водіям поводитись так само.

▪ Коли я стикаюсь з агресивними водіями, то намагаюся зберігати спокій і триматись від них подалі. В такій ситуації може допомогти тільки терпеливість.

▪ Хоч я пробую знайти інший маршрут, та все ж попереджаю своїх пасажирів, що іноді через затори вони можуть спізнитися. Інтенсивний рух у великому місті не сприяє пунктуальності.