Земля великих грошей

Від нашого дописувача на Гуамі

У БЕЗКРАЙОМУ просторі Тихого океану лежить група островів Яп. Приємний клімат і краса тропічних лісів приваблює сюди мандрівників, які шукають спокою і хочуть побути на самоті. На превелике здивування багатьох відвідувачів, мешканці цих островів не бояться залишати свої гроші прямо на вулиці, до того ж немалі гроші!

Нерідко перед будинком чи вздовж дороги тут можна помітити великі кам’яні диски. Ці диски, що місцевою мовою називаються раї, є грошовою одиницею на тих островах. Хоча дехто зберігає гроші вдома, більшість людей користуються послугами сільських «банків». У цих «банках» немає охоронців, а також касирів, які б обслуговували клієнтів. Такі «банки» не розташовані в якомусь приміщенні. У той час як звичайні банки тримають гроші в сейфах, тутешні «банки» зберігають «готівку» просто неба. «Монети» з діркою всередині стоять обіперті до кокосових дерев чи стін будинків. Ці кам’яні гроші мають до 4 метрів у діаметрі, а важать деякі з них понад 5 тонн.

У своїй країні ви, напевне, можете покласти здачу в кишеню, але тут деякі монети настільки великі, що не помістяться навіть у машину. І хоча після 1931 року кам’яні гроші більше не виготовляються, однак вони все ще є платіжним засобом на островах. Як з’явилися ці чудернацькі гроші?

Виготовлення — нелегка справа

Згідно з легендою, у далекому минулому япські мандрівники знайшли на острові Палау кілька красивих каменів і привезли їх на Яп. Місцеві мешканці вирішили використовувати ці камені як гроші. Вони витісували з каменя диски і посередині робили дірку.

 Остров’яни виготовляли гроші не з будь-якого каміння. Вони віддавали перевагу мінералам, які нині відомі як арагоніт і кальцит. Арагоніт, що міститься в надрах землі, входить також до складу перлів. А кальцит є основною складовою мармуру. Обидва мінерали дуже гарно виглядають, якщо майстерно оброблені. Однак жодного з них не знайти на Япі. Тож остров’яни знов і знов приїздили на острів Палау за матеріалом для виготовлення своїх грошей. Щоб дістатися до цього острова, їм доводилося плисти приблизно 400 кілометрів на південний захід у каное, до яких з обох боків для рівноваги були прилаштовані колоди. Така подорож тривала зазвичай п’ять днів і була дуже небезпечною.

Прибувши на Палау, остров’яни отримували дозвіл місцевого вождя і тоді починали видобувати каміння. За допомогою простих ручних інструментів вони вирізували в підземних печерах кам’яні плити, яким пізніше надавали округлої форми. Щоб «викарбувати» одну таку монету, слід було попрацювати кілька місяців, а то й років!

Дірку в монеті робили для того, аби встромити туди міцну жердину і дотягнути камінь до берега. Щойно виготовлені гроші вантажили на каное чи бамбукові плоти. Щоб перевезти надзвичайно важкий камінь, остров’яни ставили його у воду і будували навколо нього великий пліт. Сильні чоловіки бралися за весла і тягнули пліт із великим багатством на буксирі.

Увесь цей процес виконувався вручну і тому був дуже небезпечним. Багато людей калічилось або гинуло, коли вирізали величезні брили чи тягнули їх до берега. Але і доставляти гроші на острів було досить ризиковано. Навколо островів Яп і Палау на дні океану можна побачити чимало затонулих раї. Вони є мовчазними свідками того, що не всі монети і не всі люди, які їх тягнули, безпечно дісталися острова. Однак і в цих монет є власники на суходолі. Своєю вартістю монети, що лежать на дні, не поступаються тим грошам, які вдалося доставити на Яп.

Яку вартість мають ці гроші?

Коли раї переходить в інші руки, новий власник не забирає монету з собою. Чимало кам’яних грошей не змінюють свого місця впродовж десятиліть. Часом  вони стоять на великій відстані від будинку власника. Однак злодіїв тут не бояться.

Якщо ж хтось захоче викрасти таку монету, він мусить бути достатньо сильним і нахабним. Але навряд чи хто-небудь зважиться на це, оскільки всі остров’яни знають, кому належить кожна монета, і глибоко поважають право власності.

За якими критеріями оцінюють вартість раї? Спершу звертають увагу на розмір каменя, цінність матеріалу і якість роботи. Тоді враховують його минуле. Коли камінь був виготовлений? Чи складно було його витесати? Чи хтось ризикував життям або загинув, доставляючи камінь на Яп? І зрештою, яким було становище власника каменя? Монета, що колись належала вождю, цінується значно вище за ту, власником якої була звичайна людина.

У 1960 році таку кам’яну монету, що в діаметрі мала приблизно 1,5 метра, придбав один іноземний банк. Отож історія цієї монети стала відома за межами острова. Вона була в обігу з 1880-х років. Колись її власник заплатив нею будівельникам, що звели йому дім. Пізніше мешканці одного селища віддали монету жителям сусіднього села за виконання танцю. Через деякий час нею розплатилися за покрівлю для будинку. І хоча монета змінювала власників, її не рухали з місця і не робили жодних записів про ці операції. Адже всі мешканці острова добре знають, кому належить кожна монета і хто був її власником раніше.

Більша — не завжди цінніша

Коли раї сотні років тому тільки-но з’явилися на острові Яп, вони були такими рідкісними і цінними, що володіти ними могли лише вожді. Згодом, наприкінці XIX сторіччя, з появою залізних інструментів і вантажних кораблів, на острів стали привозити значно більше кам’яних грошей. Крім того, монети робили чимраз більші. І хоча старіші раї менші за розміром, вони набагато цінніші за нові, оскільки їх виготовлення було більш трудомістким процесом.

У 1929 році, за офіційними підрахунками, на Япі налічувалось більше раї, ніж мешканців,—13 281 монета! Але під час Другої світової війни ситуація змінилася. Солдати використовували кам’яні гроші остров’ян для зведення злітно-посадочних смуг та укріплень. Лише половина монет уціліла. Пізніше чимало кам’яних грошей вивезли колекціонери чи мандрівники на згадку про подорож. Сьогодні ж раї вважаються культурною спадщиною і захищені законом.

На острові Яп дороги не вимощені золотом і гроші не ростуть на деревах. Однак їх не ховають від сусідів — гроші тут залишають просто неба, щоб кожен міг їх бачити.

[Карти на сторінці 20]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Японія

ТИХИЙ ОКЕАН

Філіппіни

о. Сайпан

о. Гуам

о. Яп

о-ви Палау

[Відомості про джерело]

Globe: Mountain High Maps® Copyright © 1997 Digital Wisdom, Inc.

[Ілюстрація на сторінці 21]

«Банк», де зберігаються кам’яні гроші.

[Ілюстрація на сторінці 22]

Гроші на острові Яп можуть важити більше п’яти тонн.