Коли бажання гарно виглядати стає хворобливим
Коли бажання гарно виглядати стає хворобливим
ЗАЗВИЧАЙ, коли дивишся у дзеркало, хочеться щось у собі змінити. Тож не дивно, що перед тим, як вийти з дому, багато хто робить макіяж, зачіску і гарно вдягається. Адже бажання привабливо виглядати є цілком природним. Та іноді воно стає хворобливим і призводить до розладу, який отримав назву «дисморфічний синдром».
В одному медичному посібнику («The Merck Manual of Diagnosis and Therapy») сказано, що дисморфічний синдром характеризується «надмірним переживанням через якусь ваду своєї зовнішності, що змушує людину страждати, утруднює стосунки з людьми, заважає в професійній діяльності та в інших галузях життя» *. Особі з цим розладом здається, ніби в неї є певні вади, або вона перебільшує дрібні недоліки своєї зовнішності. Такі хворі, як кажуть фахівці, страждають на уявну потворність.
За словами професора Університету Південної Флориди (США) Кевіна Томпсона, дисморфічний синдром трапляється досить рідко: «приблизно в 1—2 відсотків усього населення, у тому числі в 10—15 відсотків амбулаторних психічно хворих». Але Томпсон додає: «Деякі вчені вважають, що останнім часом цей розлад трапляється значно частіше, бо з удосконаленням методів діагностики його тепер легше виявляти. Крім того, у суспільстві приділяють чимраз більше уваги зовнішності». Дисморфічний синдром може розвинутися в людей будь-якого віку, але переважно він виникає у підлітків. Тоді як від розладів харчування головно страждають жінки, дисморфічний синдром спостерігається однаково як у жінок, так і у чоловіків.
Ця хвороблива стурбованість своїм виглядом змушує людину постійно розглядати себе у дзеркалі, а іноді робить *.
її відлюдкуватою. І щонайгірше, говориться у вищезгаданому посібнику, «у таких хворих через занепокоєність і різноманітні порушення з’являються думки про самогубство, а також вони мусять проходити лікування у спеціальних клініках». Ті, хто страждає від дисморфічного синдрому, часто вбачають вирішення своїх проблем у пластичній операції. «Як правило, я не рекомендую вдаватись до хірургічних втручань,— каже авторка книжки про дисморфічний синдром, доктор Катаріна Філліпс.— Адже після операції неможливо знову виглядати, як колись, а більшість людей з цим синдромом і далі будуть незадоволені результатами таких операцій»Часом дисморфічний синдром з’являється в дуже ранньому віці. У «Джордж стрит джорнел» (англ.) * розповідалося про шестилітнього хлопчика, «якому здавалось, ніби в нього жовті зуби, великий живіт та жахлива зачіска. Але більше ніхто не помічав цих вад. Щоранку хлопчик розчісувався приблизно годину. Аби досягнути бажаного результату бідолаха занурював голову у воду і знову та знову вкладав волосся. У результаті він не раз запізнювався до школи». А якось, на прийомі у лікаря, він присів, щоб розглянути своє відображення у блискучих металевих ніжках стільця.
Не дозвольте іншим формувати ваше мислення
Популярні ілюстровані журнали, газети, а також телебачення намагаються сформувати в нас уявлення про досконалу зовнішність. Не секрет, що за цим стоїть намагання створити «образ», заради якого люди витрачали б свої тяжко зароблені гроші. Не забуваймо також про тиск оточення: лише кілька бездумних зауважень від рідних чи друзів можуть викликати у вас занепокоєння своєю зовнішністю *. Звичайно, така стурбованість — це ще не доказ того, що у вас дисморфічний синдром.
Ви помиляєтесь, коли думаєте, ніби інші не цікавляться вами через вашу зовнішність. Зазвичай вигляд не є мірилом у виборі друзів. Хоча при першому знайомстві на зовнішній вигляд звертають увагу, але підвалиною міцної дружби є ваші риси, моральні норми та цінності. Людей можна прирівняти до книжок. Іноді книжка має дуже привабливу обкладинку, та коли починаєш читати, стає нудно й хочеться відкласти її. І навпаки, хоч би якою була обкладинка, якщо книжка цікава, то від неї годі відірватися. Тож чому не зосередитись на своїх хороших рисах? Саме до цього заохочує Боже Слово (Приповістей 11:22; Колосян 3:8; 1 Петра 3:3, 4).
І не забуваймо: наша зовнішність з роками змінюється. Якби життя, щастя і дружні стосунки залежали від віку та краси, яке ж сумне майбутнє чекало б усіх! Але нас чекає щось зовсім інше. Що саме?
Нев’януча краса
У Приповістей 16:31 сказано: «Сивизна — то пишна корона, знаходять її на дорозі праведности». Для Бога Єгови — а також усіх, хто дотримується його принципів,— люди, які вірно служать йому не одне десятиліття, з бігом часу не стають менш привабливими. Протягом років ревного та відданого служіння Богу вони здобувають собі пишну корону, яка по-справжньому їх прикрашає,— сивизну. Ці літні особи є дуже цінними й тому заслуговують нашої любові та глибокої поваги (Левит 19:32).
І щонайважливіше, у прийдешньому новому світі Єгова обіцяє звільнити своїх відданих — як молодих, так і старших — від наслідків успадкованого гріха. З кожним днем їхнє тіло ставатиме красивішим і здоровшим, аж поки вони не досягнуть цілковитої фізичної досконалості (Йова 33:25; Об’явлення 21:3, 4). Яка ж чудова перспектива! Чи ви хочете бути серед досконалих людей? Якщо так, то пам’ятайте, що таке справжня краса, і не дозвольте, аби цей безсердечний світ з його марними цінностями формував ваше мислення. Завдяки цьому ви станете щасливішими і значно привабливішими (Приповістей 31:30).
[Примітки]
^ абз. 3 «Надмірна стурбованість своїм виглядом є поширеним симптомом ряду психічних розладів»,— говориться в «Медичному журналі Австралії» (англ.). Це може стосуватись таких розладів, як депресія, нав’язливі стани, розлади харчування, скажімо невротична анорексія. Тож діагностувати дисморфічний синдром досить нелегко.
^ абз. 5 Дивіться «Пробудись!» за 22 серпня 2002 року, статтю «Молоді люди запитують... Чи не зробити мені косметичну операцію?». Безсумнівно, люди із психічними розладами потребують не хірургічного втручання, а допомоги фахівця у галузі психічного здоров’я.
^ абз. 6 Видання Браунівського університету, Род-Айленд (США).
^ абз. 8 За додатковою інформацією дивіться опубліковану Свідками Єгови книжку «Запитання молодих людей. Практичні поради», розділ «Наскільки важливий зовнішній вигляд?».