Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Обережно — рослини-хижаки!

Обережно — рослини-хижаки!

Обережно — рослини-хижаки!

Від нашого дописувача у Великобританії

УСІ ми знаємо, що тварини харчуються рослинами. Але чи знаєте ви, що деякі рослини харчуються тваринами? Відомо приблизно 550 видів м’ясоїдних, чи то пак комахоїдних, рослин, але й досі ще знаходять нові види. Ці незвичайні рослини здобувають собі вуглеводи так само, як інші рослини,— шляхом фотосинтезу. Але ті з них, що ростуть на бідних ґрунтах, голодують, бо їм бракує необхідних поживних речовин, скажімо, нітратів. Тому їм доводиться здобувати собі додаткову їжу — комах.

Кожна рослина має свій метод ловлі здобичі. Одні з них оснащені ловильними апаратами, які закриваються, інші мають слизькі пастки, ще інші — липкі приманки, від яких комасі не в силі відірватись. Придивімось пильніше до різних комахоїдних рослин.

Пастки, які закриваються

Либонь, найвідоміша комахоїдна рослина — це венерина мухоловка. Вона буває заввишки не більше 30 сантиметрів і росте головно на торфовищах штатів Північна й Південна Кароліна (США). Ця мухоловка має блискучі, яскраві листки зі спеціальними залозками по краях. Залозки виділяють нектар, від якого мухам годі відмовитись. Але тут їх підстерігає небезпека, бо кожна половинка листка посередині має по три волосини, які є пусковим механізмом пастки. Коли до них доторкнеться необережний відвідувач, листок стулиться. Усе це нагадує справжній мисливський капкан зі сталевими дугами й зубцями. Краї кожного листка мухоловки всіяні голками, тож, коли пастка спрацьовує, голки змикаються і не дають жертві вибратись на волю.

У пастку вряди-годи потрапляє щось випадкове, принесене вітром, наприклад, суха билинка. Тоді рослина за кілька днів відпустить небажану здобич. Але коли чутливі органи листочка виявляють, що спіймане містить у собі азотисті сполуки, то рослина виділяє фермент, який перетравлює тіло жертви, та висмоктує з неї поживні речовини. Увесь цей процес, залежно від розмірів здобичі, триває від 10 до 35 днів.

Венерина мухоловка має цікаву особливість: коли щось, скажімо дощова крапля, торкнеться лише однієї волосини її пускового механізму, пастка не спрацює. Рослина зреагує, коли дотик відчують щонайменше дві волосини, навіть з інтервалом до 20 секунд. Швидкість, з якою закриється пастка, залежить від температури повітря й освітлення. За сприятливих умов вона спрацює за 1/30 секунди.

Деякі рослинки ловлять здобич ще хутчіше від венериної мухоловки. Ось, приміром, пухирник — водяна рослина з підводними листками. Вони всіяні пухирцями, кожен з яких має отвір, закритий клапаном, і декілька довгих щетинок. Коли якесь невеличке створіння, як-от водяна блоха, торкнеться щетинок, клапан відкриється. А оскільки тиск води в пухирці нижчий, ніж назовні, маленьку жертву миттєво всмоктує досередини, і клапан зачиняється. Здобич потрапляє в пастку за 1/35 секунди!

Слизькі пастки

Одні з найбільших комахоїдних рослин — непентеси. Деякі з них, скажімо мешканці Південно-Східної Азії, належать до сланких рослин, що виростають аж до крон дерев. Непентес має пастки-глечики зі спеціальною рідиною. Тої рідини часом є доволі багато, аж 2 літри, так що туди можуть потрапити навіть жаби, а, бувало, ловилися й щури. Як діє така пастка?

Листки непентеса мають форму глечика з покришкою, щоб туди не попадав дощ. Для приманки комах ці глечики «пофарбовані» в яскраві кольори, а всередині мають багато нектару. Краєчки глечика з внутрішнього боку дуже слизькі. Тож, коли комаха хоче поласувати нектаром, вона ковзає і падає на дно пастки, просто в ковбаню з нектаром. Вибратись назовні невдаха вже не може: заважають спрямовані вниз волоски, що стирчать на внутрішній стінці глечика. Крім того, нектар деяких непентесів містить наркотичні речовини, які задурманюють жертву.

Серед непентесів є одна дивовижа — дарлінгтонія, яку теж називають рослина-кобра. Росте вона в горах Каліфорнії та Орегону (США). Ця мухоловка виглядом нагадує кобру перед кидком на жертву. Комаха влітає в «пащу» рослини і розгублюється: її збиває з пантелику світло, яке просочується крізь невеликі віконечка. Жертва летить на світло, та виходу нема, пробує знову — але даремно. З часом комаха стомлюється, падає в рідину при основі рослини і тоне.

Знадобиться і вдома

Товстянки мають липкі листки, які приваблюють до себе мушок-сциаридів та білокрилок. Ці комашки паразитують як на тепличних, так і на кімнатних рослинах. Зроблені людиною мухоловки, безперечно, діють ефективно, одначе вони ловлять також корисних комах — бджіл чи дзюрчалок. Отже товстянки зі своїми липкими листочками значно перевищують людські винаходи, бо ловлять лише крихітних паразитів.

Щораз популярнішою серед садівників стає північноамериканська сараценія. Її квіти та елегантної форми листки не поступаються красою перед іншими рослинами і можуть бути чудовою оздобою для кімнати чи городу. Крім того, цю рослину легко розводити й доглядати. А найважливіше, сараценія знищує безліч шкідників. За сезон кожна група листків-пасток ловить тисячі мушок. Разом з тим рослина безпечна для бджіл, бо для них вона зовсім неприваблива. Як же сараценія примудряється запилюватись, не ловлячи комах, які її запилюють? Просто квіти в неї з’являються тоді, коли листочки все ще ростуть і не встигли перетворитись на липкі пастки. Коли ж пастки готові, квітки відмирають і більше не приваблюють до себе комах-запилювачів.

Інша рослина, яку легко вирощувати в домашніх умовах і яка не боїться значних перепадів температур,— це австралійська росичка діхотома. Кріс Гіт, який працює у Валвортському освітньому центрі садівництва (Лондон) і добре знається на комахоїдних рослинах, каже: «Коли ви ввечері захочете посидіти надворі, росичка ефективно захищатиме вас від комарів. Посадіть діхотому в підвісний кошик, щоб її блискучі липкі крапельки приваблювали до себе комарів». Коли це кусюче створіння налітає на листочок, то міцно прилипає до крапельок на його ворсинках. Тоді ворсинки починають згинатись досередини листка і притискають жертву до його поверхні.

Охорона рослин-хижаків

На жаль, чимало видів комахоїдних рослин росте в місцях, які нищить людина. Приміром, непентеси Південно-Східної Азії перебувають під загрозою зникнення через підсічновогневе землеробство. В інших місцевостях люди осушують болота для господарських потреб. Через це кілька видів мухоловок уже вважаються зниклими *.

Чи хотіли б і ви мати вдома або на дачі комахоїдні рослини? Не обов’язково шукати їх десь по луках чи пустищах. Поцікавтесь у квітникарів, адже ці рослини вирощують на продаж. Можна придбати насіння або ж готові саджанці. Та й вирощувати їх нескладно — лише добре і часто підливайте дощівкою. Окрім того, комахоїдні рослини люблять сонце, але тих, що живуть у помірних широтах, протягом зими краще тримати в прохолодному місці. І наберіться терпіння, бо період дозрівання деяких з цих рослин триває коло трьох років. А підживляти їх не конче, адже їжу вони самі роздобудуть.

[Примітка]

^ абз. 19 Деякі комахоїдні рослини перебувають під захистом Конвенції про міжнародну торгівлю видами, що зникають.

[Рамка на сторінці 27]

Їжа для грибків

Найменша м’ясоїдна рослина — це грибок, який ловить мікроскопічні земляні черви-нематоди. Деякі грибки на ніжках мають липкі ґулі, інші оснащені потрійними петельками, завтовшки приблизно 0,025 міліметра. Коли хробачок випадково влазить у таку петельку, вона його затискає. Після того грибок протикає жертву спеціальними волосками, і вона гине. Науковці вивчають ці грибки, щоб можна було їх використовувати для боротьби зі шкідниками, оскільки збитки, яких зазнає сільське господарство через нематоди, щороку сягають сотень мільйонів доларів.

[Рамка на сторінці 27]

Комахи захищаються!

Не всі комахи стають жертвами хитрих приманок рослин-мухоловок. Наприклад, м’ясна муха має на кожній лапці спеціальні відростки, якими користується, наче альпініст крюками. Це дозволяє їй видиратися доверху по волосках, які стирчать на внутрішній стінці глечика непентеса. Її личинки, вилупившись з яєць, живляться комахами, що гниють на дні пастки. Перед тим як перетворитися на лялечки, личинки прогризають отвори в глечику та розбігаються. А от гусениця невеличкого нічного метелика покриває волоски непентеса мережкою. Деякі павуки ухитряються виткати свою павутину при горішній частині пастки непентеса, так щоб необережні мухи в першу чергу діставались їм. А є павук, який, ховаючись від небезпеки, занурюється в травному соку мухоловки і... залишається живим, бо тіло його покрите спеціальною захисною оболонкою.

[Ілюстрація на сторінці 24]

Листок непентеса.

[Ілюстрація на сторінках 24, 25]

Венерина мухоловка.

У лівому листку — зловлена муха, у правому видно чутливі волоски.

[Відомості про джерело]

Рослини: Copyright Chris Heath, Kentish Town City Farm, London

[Ілюстрація на сторінці 25]

Квітка і нерозвинений листок рослини-кобри.

[Відомості про джерело]

Copyright Chris Heath, Kentish Town City Farm, London

[Ілюстрація на сторінці 26]

Північноамериканська сараценія.

Її квітка завбільшки з помаранчу.

[Ілюстрація на сторінці 26]

Товстянка.

На її липких листках спіймані мушки-сциариди і білокрилки.

[Ілюстрації на сторінці 26]

Листки північноамериканської сараценії.

Вставка: муха п’є нектар, який її присипляє.

[Ілюстрація на сторінці 26]

Росичка діхотома.

Комаху впіймали липкі ворсинки.

[Відомості про джерело]

Рослини: Copyright Chris Heath, Kentish Town City Farm, London