Чи вдасться успішно контролювати обіг зброї?
Чи вдасться успішно контролювати обіг зброї?
УПРОДОВЖ останніх років між урядами по цілому світі ведуться переговори щодо боротьби з незаконним розповсюдженням ручної вогнепальної зброї. Це питання розглядала Генеральна Асамблея ООН. Виголошували доповіді, висували рекомендації, приймали резолюції. Проте, як зазначають критики, коли брати до уваги лише торгівлю на чорному ринку, тоді залишаються в тіні головні постачальники та покупці зброї — самі уряди.
Межу між законною та незаконною торгівлею визначити досить важко. У багатьох випадках зброю, яку продають нелегально, колись придбали законним шляхом. Часто військове спорядження, куплене для армії чи поліції, викрадають, а тоді збувають на чорному ринку. Нічого дивного, що далі його перепродують без відома чи дозволу виробника. В одній зі статей журналу «Нагляд за обігом зброї в наш час» (англ.) говориться: «Національні уряди повинні не лише підтримувати боротьбу з незаконною купівлею-продажем легкої зброї, а також проаналізувати свою роль у
нинішньому легальному обігу бойової техніки». Хоча багато хто сподівається, що держави зрештою вжиють суворих заходів щодо торгівлі ручною вогнепальною зброєю, один журналіст зазначив: «Тоді як п’ять постійних членів Ради Безпеки ООН наглядають аж за понад 80 відсотками всесвітньої торгівлі озброєнням, мабуть, не варто із захопленням сподіватися якихось рішучих дій».Контролювати наплив вищезгаданих видів зброї ускладнює і те, що ці знаряддя порівняно легко виготовляти. Сьогодні лише трохи більше десяти країн можуть продукувати таку складну бойову
техніку, як танки, літаки чи військові кораблі, натомість легке озброєння випускають більше ніж 300 підприємств у приблизно 50 державах. Зріст і без того великої кількості виробників вогнепальної зброї сприяє не лише поповненню державних арсеналів, а й відкриває до неї ширший доступ ополченцям, повстанським групам та злочинним організаціям.Гарячі дискусії
Досі ми здебільшого зосереджувалися на використанні ручної вогнепальної зброї там, де точаться війни. Однак гарячі дискусії про контроль за обігом зброї ведуться і в державах, де панує відносна стабільність та немає заворушень. Ті, хто виступає за впровадження строгих законів стосовно цього контролю, твердять, що більша кількість бойових знарядь приносить більше смертей. Один з їхніх аргументів — ситуація в США, де зброї багато, а контроль за нею поверховий, і відповідно в тій країні найбільша кількість убивств на душу населення. В Англії ця кількість мала, бо контроль там суворий. Противники введення таких законів не баряться із запереченнями: вони зазначають, що в Швейцарії більшість жителів мають вільний доступ до зброї, проте рівень убивств у цій державі низький.
Ще більше заплутують дані певних вивчень: згідно з ними, у США показник убивств без застосування вогнепальної зброї вищий, ніж кількість усіх душогубств у багатьох європейських країнах. Однак у деяких державах число вбитих не вогнепальною зброєю вище, ніж загальна кількість убивств у США.
Уже прийнято використовувати статистику, або ж зловживати нею, щоб підтримати певний погляд. І видається, наче на кожен аргумент стосовно контролю за зброєю існує задовільний контраргумент. Словом, ці питання — досить складні. Однак фахівці здебільшого погоджуються, що окрім самого володіння зброєю, рівень злочинності та кількість убивств залежать ще від багатьох інших факторів.
Часто представники впливової Національної стрілецької асоціації в США зазначають: «Убиває не зброя, а люди». Згідно з цим твердженням, зброя не стріляє сама, хоча створена для того, щоб відбирати життя. Хтось мусить натиснути на курок, чи то навмисне, чи випадково. Хоча, безперечно, дехто скаже, що з нею в руках вбивати простіше.
Коли мечі перекують на лемеші
Як говорить Біблія, вирішення проблеми не полягає лише в тому, щоб забрати зброю з рук убивці. Злочинність — соціальна проблема, і залежить не лише від озброєння. Справжнє розв’язання прийде тоді, коли зміняться людські погляди та схильності. Пророк Ісая під натхненням написав: «[Бог] буде судити між людьми, і буде численні народи розсуджувати. І мечі свої перекують вони на лемеші, а списи свої — на серпи. Не підійме меча народ проти народу, і більше не будуть навчатись війни» (Ісаї 2:4).
Це не є чимось неможливим, як дехто вважає. Сьогодні пророцтво Ісаї сповнюється серед правдивих християн по цілому світі. Символічно перетворюючи зброю на знаряддя миру, вони виявляють своє щире бажання подобатися Богу та жити з іншими мирно. Під правлінням Божого Царства усі люди на землі мешкатимуть в мирі та безпеці (Михея 4:3, 4). Ніхто не гинутиме від зброї чи від рук свого ближнього. Знаряддя смерті відійдуть у забуття.
[Ілюстрації на сторінці 10]
«Мечі свої перекують... на лемеші».