Коли бачиш, що близька людина страждає від психічного розладу, може охоплювати почуття безпорадності. Але насправді нам під силу допомогти дорогим нам людям.

«Кожна людина повинна бути швидкою до слухання» (ЯКОВА 1:19).

Найважливіше — це уважно слухати людину, коли вона розповідає про свої почуття. Необов’язково говорити щось у відповідь. Будьте чуйними і співчутливими. Не робіть поспішних висновків і не критикуйте. Не забувайте, що людина може сказати те, чого не мала на увазі і про що потім буде шкодувати (Йова 6:2, 3).

«Втіша[йте] пригнічених» (1 ФЕССАЛОНІКІЙЦІВ 5:14).

Близька вам людина може відчувати сильну тривогу. Або їй може здаватися, що вона нічого не варта. Навіть якщо не знаєте, що сказати, просто запевніть її, що ви її любите і вона вам дорога.

«Справжній друг любить повсякчас» (ПРИСЛІВ’Я 17:17).

Запропонуйте свою допомогу. Ви можете прямо запитати, чим помогти — це краще, ніж здогадуватись. Якщо людині важко пояснити, що їй потрібно, запропонуйте  зайнятися чимось разом, наприклад прогулятися. Також можна піти за покупками, поприбирати чи зробити щось інше (Галатів 6:2).

«Бу[дьте] терпеливими» (1 ФЕССАЛОНІКІЙЦІВ 5:14).

Той, хто страждає від психічних розладів, не завжди схильний до відвертих розмов. Запевніть його, що готові вислухати, коли в нього з’явиться бажання поговорити. Через свій психічний стан людина може стати дратівливою, образити вас своїми словами чи вчинками, несподівано відмовитись від того, що ви разом планували робити. Ставтеся до цього з розумінням і не втрачайте терпеливості (Прислів’я 18:24).

«Я хочу бути подругою, до якої вона завжди може звернутися. Я не можу вирішити всіх її проблем, але можу її вислухати. Іноді її стан поліпшується просто тому, що вона мала можливість виговоритись» (Фарра a, чия подруга страждає від харчового та тривожного розладів і клінічної депресії).

«У мене є подруга, яка буквально зігріває мене своєю любов’ю. Якось вона запросила мене до себе на смачну вечерю. Вона створила таку теплу і приємну атмосферу, що мені було легко говорити про свої емоції. У мене наче виросли крила» (Га Ин, страждає від клінічної депресії).

«Дуже важливо бути терпеливим. Коли я починаю дратуватися через те, що зробила моя дружина, я нагадую собі, що винна не вона, а її хвороба. Це допомагає мені не сердитися на неї» (Джейкоб, чия дружина страждає від клінічної депресії).

«Моя дружина для мене — справжня опора. Коли в мене напад тривоги, вона не змушує мене робити те, чого я не хочу. Іноді це означає, що їй доводиться відмовитись від того, що їй дуже хотілося б зробити. Я неймовірно вдячний за її доброту» (Енріко, страждає від тривожного розладу).