Якщо ви хочете з кимось ближче познайомитися, то варто дізнатись, що йому вдалося зробити в житті і які труднощі він подолав. Так само, якщо ви хочете ліпше знати Бога, треба дізнатись, що він уже зробив. Ви, мабуть, здивуєтеся тому, як багато він зробив для нас і як це впливає на наше теперішнє і майбутнє.

Бог Єгова — Величний Творець, і «його невидимі риси... чітко видно ще від створення світу, оскільки вони помітні у творінні» (Римлян 1:20). «Він створив землю своєю силою, утвердив родючу землю своєю мудрістю і розумінням своїм напнув небеса» (Єремії 10:12). Дива природи також свідчать про те, що Бог нас любить.

Єгова не просто дав нам життя, він «створив людину за своїм образом» (Буття 1:27). Це означає, що ми можемо наслідувати неперевершені риси його особистості. Він наділив нас духовністю, тобто здатністю розуміти його погляди і цінності. Коли ми поділяємо їх, то відчуваємо справжнє щастя і наше життя набуває більшого змісту. А що важливіше, Бог подарував нам можливість розвивати з ним стосунки.

Земля і все, що на ній, показує, наскільки Бог про нас дбає. Як сказав апостол Павло, Бог «не припиняв свідчити про себе, роблячи добро: давав дощ з неба, врожайні часи і вдосталь їжі, а також сповнював [наші] серця радістю» (Дії 14:17). Але ми маємо більше, ніж потрібно для існування. У своїй щедрості Бог дав нам безліч найрізноманітніших дарів, щоб ми насолоджувались життям. Однак усе це лише невелика часточка того, що він для нас приготував.

Бог створив землю для того, щоб люди жили на ній вічно. У Біблії говориться, що «землю  він дав синам людським» і що він «створив її не без наміру, а для того, щоб вона була заселена» (Псалом 115:16; Ісаї 45:18). Ким заселена і на який час? «Успадкують праведні землю і повік будуть жити на ній» (Псалом 37:29).

Єгова створив перших чоловіка і жінку, Адама та Єву, у раю на землі і хотів, щоб вони жили в ньому, плекали та доглядали його (Буття 2:8, 15). Бог сказав їм: «Народжуйте дітей, розмножуйтесь і наповнюйте землю» (Буття 1:28). В Адама з Євою була можливість жити на землі нескінченно. На жаль, вони вирішили не послухатись Бога і тому не стали тими праведними, які мали б успадкувати землю. Проте їхній вчинок не змінив наміру, з яким Єгова створював нас і нашу планету. Розгляньмо, що ще Бог зробив для людей.

Біблію називають Божим Словом. Для чого Єгова дав нам своє Слово? По-перше, щоб ми могли про нього більше дізнатися (Прислів’я 2:1—5). У Біблії немає відповідей на кожнісіньке запитання про Бога, яке у нас може з’явитися,— у жодній книжці їх немає і не може бути (Екклезіаста 3:11). Але все, що Біблія розповідає, допомагає нам познайомитися з Богом. Наприклад, багато про нього можна дізнатися з того, як він ставився до різних людей і що для них робив. У Біблії ми читаємо про тих, хто йому подобається, а хто ні (Псалом 15:1—5). Вона розповідає про його погляд на мораль, на майно та гроші і на те, як люди поклоняються Богу. Але найбільше ми дізнаємося про Єгову зі слів і вчинків його Сина, Ісуса Христа, згаданих у Біблії (Івана 14:9).

По-друге, Єгова дав нам своє Слово, Біблію, для того щоб ми знали, як стати щасливими і наповнити своє життя змістом. У Біблії Єгова розповідає, завдяки чому сім’я буде щасливою і міцною, як бути задоволеним, як долати тривоги. Цей журнал покаже, що Біблія дає відповіді на найскладніші запитання, які ставить собі людина, наприклад, чому у світі стільки страждань? що чекає нас у майбутньому? Вона також розповідає, що Бог зробив, щоб виконати свій початковий задум.

Біблія — унікальна книга від Бога. Ось ще кілька фактів, які це доводять. Біблію писали приблизно 40 чоловіків упродовж 16 століть. І все ж через неї червоною ниткою проходить одна тема — а це можливо тільки тому, що її справжнім Автором є Бог (2 Тимофія 3:16). На відміну від інших стародавніх творів текст Біблії дійшов до нас повністю і без змін, про що свідчать тисячі давніх біблійних рукописів. Вона збереглася усупереч тому, що її забороняли перекладати, розповсюджувати і читати. Сьогодні це найпоширеніша книга, перекладена на найбільшу кількість мов. Те, що Біблія дійшла до наших днів, доводить, що «слово нашого Бога — вічне» (Ісаї 40:8).

Бог дав нам особливий дар, який є запорукою виконання його наміру. Як вже згадувалось, Бог хотів, щоб люди жили на землі вічно. Однак коли Адам не послухався Бога і цим згрішив, він не тільки сам втратив можливість жити вічно, але й позбавив цієї можливості своїх майбутніх дітей і їхніх потомків. «Через одного чоловіка у світ увійшов гріх, а через гріх — смерть, і так смерть поширилась на всіх людей, бо всі згрішили» (Римлян 5:12). Непослух людини поставив під загрозу виконання Божого наміру. Що після цього зробив Єгова?

Єгова був вірний собі. Він притягнув Адама і Єву до відповідальності за їхній учинок — і в цьому видно його справедливість. Він подбав про майбутнє їхніх потомків — у цьому видно його любов. Він прийняв і відразу оголосив рішення, яке свідчить про його неперевершену мудрість (Буття 3:15). Від гріха і смерті людей мав звільнити Божий Син, Ісус Христос. Що для цього було потрібно?

 Оскільки людей треба було звільнити від наслідків Адамового бунту, Єгова послав Ісуса на землю, щоб він міг навчити людей про дорогу до життя і «віддати своє життя як викуп за багатьох» a (Матвія 20:28; Івана 14:6). Ісус міг заплатити викуп, тому що був досконалим, як Адам. Але на відміну від Адама Ісус залишився абсолютно слухняним, навіть коли йому загрожувала смерть. Ісус не заслуговував смерті, тому Єгова воскресив його до життя в небі. Після воскресіння Ісус зміг зробити те, чого не зміг Адам — дати слухняним людям можливість жити вічно. «Як через непослух одного чоловіка багато людей стало грішниками, так і через слухняність одного чоловіка багато людей стане праведними» (Римлян 5:19). Завдяки викупній жертві Ісуса Бог виконає свою обіцянку, і люди житимуть на землі вічно.

Рішення, які Єгова прийняв для подолання проблем, породжених непослухом Адама, багато говорять про Бога. Ніщо не може завадити Єгові закінчити те, що він почав, його слово завжди «матиме успіх» (Ісаї 55:11). Також ми дізнаємось, наскільки Єгова нас любить. «Божа любов до нас виявилась у тому, що Бог послав у світ свого єдинородного Сина, щоб ми отримали через нього життя. Не в тому любов, що ми полюбили Бога, а в тому, що він полюбив нас і послав свого Сина як жертву примирення за наші гріхи» (1 Івана 4:9, 10).

Бог «не пошкодував навіть власного Сина і віддав його за всіх нас», тому ми певні, що Бог щедро дасть усе, що пообіцяв (Римлян 8:32). А що ж Бог пообіцяв зробити для нас? Про це розповість наступна стаття.