ДОН, Свідок Єгови в Канаді, намагається розмовляти з бездомними людьми. Про одного такого чоловіка він розповідає: «Я ніколи не бачив у нетрях такої брудної людини, як Пітер. Він виглядав огидно і нікого не підпускав до себе. Пітер неодноразово відкидав доброту інших». Усе ж Дон був терпеливим і понад 14 років час від часу виявляв доброту до цього бездомного чоловіка.

Одного дня Пітер запитав Дона: «Чого ти зі мною возишся? Усі вже давно залишили мене в спокої. Яке тобі діло до мене?» Щоб зворушити серце Пітера, Дон тактовно використав три біблійних уривки. Спочатку він запитав його, чи той знає, що Бог має особисте ім’я. Дон показав Пітеру Боже ім’я в Біблії і попросив прочитати Псалом 83:18. Потім він пояснив Пітеру, чому піклується про нього, зачитавши Римлян 10:13, 14, де сказано, що «кожен, хто кличе ім’я Єгови, спасеться». Зрештою Дон прочитав Матвія 9:36 і попросив Пітера ще раз прочитати цей вірш. У вірші говориться: «Дивлячись на натовпи людей, [Ісус] проймався до них жалем, бо вони були нещасні та розпорошені, як вівці без пастуха». Тоді зі сльозами на очах Пітер запитав: «То я теж така вівця?»

Пітер почав робити зміни. Він помився, акуратно підстриг бороду й вдягнув хороший одяг, який дав йому Дон. Після цього Пітер завжди виглядав чистим і охайним.

Пітер вів щоденник. Думки, записані на початку, були чорні й сумні, а подальші записи дуже відрізнялися. Якось він написав: «Сьогодні я дізнався, яке ім’я в Бога. Тепер, коли я молюсь, то можу звертатись до Єгови. Як чудово знати його ім’я! Дон  каже, що Єгова може бути моїм Другом, тим, хто завжди вислухає мене, незважаючи ні на що».

В останніх рядках Пітер звернувся до свого рідного брата і сестри. Він написав:

«Сьогодні я погано почуваюся. Роки беруть своє. Але навіть якщо це мій останній день, я знаю, що побачу мого друга [Дона] в Раю. Якщо ви читаєте ці слова, то мене вже немає. І якщо ви побачите на моєму похороні незнайомого чоловіка, поговоріть з ним, і, прошу, прочитайте цю маленьку синю книжку *. У ній говориться, що я знову побачу свого друга в Раю. Я вірю в це всім своїм серцем. З любов’ю, ваш брат Пітер».

Після похорону Пітера, його сестра Уммі розповіла: «Ми спілкувалися з Пітером десь позаторік. Вперше за багато років він виглядав щасливим і навіть усміхався». Вона сказала Дону: «Я прочитаю цю книжку. Вона, мабуть, особлива, раз торкнулася серця мого брата». Уммі також погодилась вивчати зі Свідками Єгови новішу книжку — «Чого насправді вчить Біблія?».

Нам теж потрібно виявляти справжню любов до усіляких людей і бути з ними терпеливими незалежно від того, як вони виглядають (1 Тим. 2:3, 4). Тоді ми зможемо зворушити людей, які, подібно до Пітера, непривабливі на вигляд, але мають добре серце. Не сумніваймося, що Бог, який «дивиться на серце», зростить правду в серцях тих, хто схильний її прийняти (1 Сам. 16:7; Ів. 6:44).