1, 2. а) Чому слова з Повторення Закону 6:4 досить відомі? б) Чому Мойсей промовив ці слова?

УЖЕ багато століть люди, які сповідують юдаїзм, в одній зі своїх молитов використовують шість слів з Повторення Закону 6:4. Вони читають цю молитву щодня, зранку і ввечері. Молитва має назву «Шма» за першим словом цього вірша староєврейською мовою. Побожні юдеї цією молитвою проголошують свою цілковиту відданість Богові.

² Ці слова є частиною останньої промови Мойсея. Він звертався до ізраїльського народу на рівнинах Моаву в 1473 році до н. е. Невдовзі народ мав перейти річку Йордан і заволодіти Обіцяним краєм (Повт. 6:1). Мойсей, який протягом 40 років був провідником ізраїльтян, хотів зміцнити їх, щоб вони не боялися майбутніх труднощів. Їм потрібно було покладатися на свого Бога Єгову і залишатися вірними йому. Безперечно, Мойсеєві останні слова мали сильно вплинути на весь народ. Згадавши Десять заповідей та інші постанови, які Єгова дав ізраїльтянам,  Мойсей проголосив слова, записані в Повторення Закону 6:4, 5 (прочитайте).

3. Які запитання ми розглянемо в цій статті?

³ Хіба ізраїльтяни, до яких звертався Мойсей, не знали, що Єгова, їхній Бог,— «один Єгова»? Звичайно, знали. Вірні ізраїльтяни знали лише одного Бога і поклонялися тільки йому — Богові своїх прабатьків, Авраама, Ісака та Якова. Чому тоді Мойсей звернув їхню увагу на те, що Єгова, їхній Бог,— «один Єгова»? Як ця істина пов’язана з тим, щоб любити Єгову всім своїм серцем, всією своєю душею та всією своєю силою, про що сказано в 5-му вірші? І яке значення слова́ з Повторення Закону 6:4, 5 мають для нас?

4, 5. а) Яке одне зі значень вислову «один Єгова»? б) Чим Єгова відрізняється від богів інших народів?

⁴ Унікальний. Слово «один» в єврейській та багатьох інших мовах може означати не просто кількість. У деяких випадках воно передає думку про те, що хтось або щось є унікальним, єдиним у своєму роді. Навряд чи цими словами Мойсей хотів спростувати фальшиві вчення про триєдиного бога. Єгова — Творець неба і землі, Володар всесвіту. Крім нього, немає правдивого Бога; ніхто не може зрівнятися з ним (2 Сам. 7:22). Отже, Мойсей нагадав ізраїльтянам, що вони повинні поклонятися тільки Єгові. Їм не можна було наслідувати приклад довколишніх народів, які поклонялися різним богам і богиням. За уявленнями цих народів, деякі з фальшивих богів панували над стихіями природи, а інші були різними втіленнями якогось одного божества.

⁵ Наприклад, єгиптяни поклонялися богу сонця Ра, богині неба Нут, богу землі Гебу, богу Нілу Хапі і численним священним тваринам. Багато з цих фальшивих богів зазнали нищівного удару, коли Єгова навів на Єгипет десять кар. Головним ханаанським богом був Ваал, бог родючості, бог небес, дощу і бурі. У деяких місцевостях люди вважали Ваала своїм покровителем (Чис. 25:3). А ізраїльтяни мали пам’ятати, що їхній Бог, «правдивий Бог» — «один Єгова» (Повт. 4:35, 39).

6, 7. Яке ще значення має слово «один» і як Єгова довів, що він «один Єгова»?

⁶ Незмінний і відданий. Слово «один» також вказує на єдність і спільність у намірах та діях. Бог Єгова не є мінливим або непередбачуваним. Натомість він завжди вірний, незмінний, відданий і правдивий. Єгова сказав Аврааму, що його нащадки успадкують Обіцяний край, і, щоб сповнити свою обіцянку, він виконував могутні діла. Навіть через 430 років Єгова не змінив свого рішення (Бут. 12:1, 2, 7; Вих. 12:40, 41).

⁷ Через багато століть, назвавши ізраїльтян своїми свідками, Єгова сказав їм: «Я завжди той самий. До мене не було Бога, і після мене немає жодного». Звернувши увагу на незмінність свого наміру, Єгова повторив: «Я завжди той самий» (Ісаї 43:10, 13; 44:6; 48:12). Яку ж надзвичайну честь мали ізраїльтяни — а також маємо ми — служити Єгові, Богові, який незмінний і відданий на всіх своїх дорогах! (Мал. 3:6; Як. 1:17).

8, 9. а) Чого вимагає Єгова від своїх поклонників? б) Як Ісус підкреслив важливість слів Мойсея?

⁸ Отже, Мойсей нагадав ізраїльтянам, що Єгова постійно та незмінно  виявляв до них свою любов і турботу. Тож логічно, що вони повинні були виявляти йому цілковиту відданість, беззастережно любити його всім своїм серцем, душею і силою. Діти також мали бути повністю відданими Єгові, адже на батьках лежав обов’язок навчати своїх дітей при кожній нагоді (Повт. 6:6—9).

⁹ Оскільки Єгова ніколи не змінює своєї волі й наміру, зрозуміло, що його основні вимоги щодо правдивого поклоніння залишаються незмінними і сьогодні. Щоб наше поклоніння подобалось Єгові, ми теж повинні виявляти йому цілковиту відданість і любити його всім серцем, розумом і силою. Саме це і сказав Ісус Христос одному чоловікові. (Прочитайте Марка 12:28—31). Тож подивімося, як ми можемо показати своїми вчинками, що справді розуміємо, що «Єгова, наш Бог,— один Єгова».

10, 11. а) Що таке цілковита відданість у поклонінні Єгові? б) Як єврейські юнаки виявляли цілковиту відданість Єгові, перебуваючи у Вавилоні?

¹⁰ Для нас Єгова — один-єдиний Бог, і ми маємо виявляти йому цілковиту відданість. Ми не можемо поклонятися йому та іншим богам одночасно. Крім того, наше поклоніння не може мати нічого спільного з уявленнями і звичаями, притаманними всім іншим формам поклоніння. Неправильно вважати, що Єгова просто один з багатьох богів або найбільший чи наймогутніший серед них. Адже тільки Єгова є тим Богом, якому потрібно поклонятися. (Прочитайте Об’явлення 4:11).

¹¹ У книзі Даниїла ми читаємо про Даниїла, Хананію, Мисаїла та Азарію. Ці єврейські юнаки виявили цілковиту відданість Єгові, не лише коли відмовилися споживати нечисту їжу, але й коли не поклонилися золотій статуї, яку поставив Навуходоносор. Вони чітко розуміли, що́ для них найважливіше. У своєму поклонінні вони ніколи не йшли на компроміс (Дан. 1:1—3:30).

12. Чого нам слід остерігатися, якщо хочемо бути цілковито відданими Єгові?

¹² Якщо ми хочемо бути цілковито відданими Єгові, не допустімо, аби щось інше повністю чи навіть частково зайняло в нашому житті місце, яке має належати лише Єгові. Чого саме слід остерігатися? У Десятьох заповідях Єгова чітко показав, що його народ не повинен мати інших богів, крім нього, і не повинен брати участі в будь-якій формі ідолопоклонства (Повт. 5:6—10). У наші дні ідолопоклонство набуває різних форм. Інколи його нелегко розпізнати. Але вимоги Єгови не змінилися. Він і далі «один Єгова». Подивімося, що це має означати для нас.

13. Що ми можемо почати любити більше, ніж Єгову?

¹³ Настійна порада з Колоссян 3:5 (прочитайте) застерігає християн про те, що може зруйнувати їхні стосунки з Єговою. Зверніть увагу: жадібність прирівнюється до ідолопоклонства. Чому? Тому що те, чого людина прагне,— приміром багатство або розкіш — може настільки оволодіти нею, що, по суті, стане для неї богом. Але якщо подивитися на цілий вірш, то стає зрозумілим, що всі інші згадані в ньому гріхи так чи інакше пов’язані з жадібністю, а отже, з ідолопоклонством. Такі прагнення можуть легко витіснити нашу любов до Бога і запанувати над нами. Якщо  ми допустимо це, то Єгова більше не буде для нас «один Єгова». Чи варто так ризикувати? Звичайно, ні.

14. Яке застереження висловив апостол Іван?

¹⁴ Подібне застереження висловив апостол Іван. Він попередив: якщо хтось любить те, що у світі,— «прагнення плоті, прагнення очей та вихваляння своїми статками»,— то «у ньому немає любові до Батька» (1 Ів. 2:15, 16). Тож нам треба постійно перевіряти своє серце, щоб переконатися, що нас не приваблюють розваги, товариство, стиль одягу чи зовнішній вигляд, популярні у цьому світі. Крім того, любов до світу може включати в себе намагання досягти «чогось великого», скажімо, здобуваючи вищу освіту (Єрем. 45:4, 5). Ми стоїмо на порозі обіцяного нового світу. Тому вкрай необхідно завжди пам’ятати слова Мойсея! Якщо ми чітко розуміємо і твердо переконані, що «Єгова, наш Бог,— один Єгова», ми робитимемо все, що в наших силах, щоб виявляти йому цілковиту відданість і служити так, як йому до вподоби (Євр. 12:28, 29).

15. Чому Павло нагадав християнам, що Бог — «один Єгова»?

¹⁵ Вислів «один Єгова» також вказує на єдність і спільність у намірах, що мають бути притаманні нам як Божим служителям. До християнського збору в першому столітті належали євреї, греки, римляни та люди з інших народів. Раніше вони мали різні релігійні вірування, традиції та вподобання. Унаслідок цього декому з них було важко прийняти новий спосіб поклоніння або повністю відкинути те, до чого вони звикли.  Тому апостол Павло вирішив нагадати їм, що в християн лише один Бог — Єгова. (Прочитайте 1 Коринфян 8:5, 6).

16, 17. а) Яке пророцтво сповняється в наш час і з яким результатом? б) Що може порушувати нашу єдність?

¹⁶ А що можна сказати про християнський збір у наш час? Пророк Ісая передрік, що «наприкінці днів» люди з усіх народів зберуться на гору правдивого поклоніння Єгові. Вони скажуть: «Він навчить нас своїх доріг, і ми будемо ходити його стежками» (Ісаї 2:2, 3). Як же приємно бачити, що це пророцтво сповняється на наших очах! У результаті багато зборів сьогодні складаються з людей різних національностей, культур та мов, і всі вони разом несуть хвалу Єгові. Але з огляду на таку розмаїтість іноді виникають труднощі, і цим не слід нехтувати.

¹⁷ Наприклад, як ти ставишся до одновірців, котрі походять з інших культур? Можливо, тобі незвична їхня мова, стиль одягу, манери та їжа. Чи не маєш ти схильності уникати таких людей і спілкуватися переважно з тими, з ким у тебе більше спільного? А що, коли наглядачі у твоєму зборі, районі чи території, за яку відповідає твій філіал, молодші від тебе, походять з іншої культури чи належать до іншої національності? Не дозволяй, щоб подібні схильності порушували єдність та спільність, які мають існувати серед Божого народу.

18, 19. а) Яка порада міститься в Ефесян 4:1—3? б) Як ми можемо сприяти єдності збору?

¹⁸ Що допоможе нам уникати таких труднощів? Павло дав практичні поради християнам в Ефесі, заможному місті, де мешкали люди різного походження. (Прочитайте Ефесян 4:1—3). Зверніть увагу, що Павло спочатку згадав такі риси, як смиренність, лагідність, терпеливість і любов. Їх можна порівняти з міцними опорами, на яких стоїть будинок. Але самих опор не достатньо. Щоб будинок не руйнувався, його потрібно підтримувати в належному стані. Павло настійно радив християнам в Ефесі працювати на тим, щоб «зберігати єдність духу».

¹⁹ Ми маємо усвідомлювати, що на кожному з нас лежить обов’язок сприяти єдності в зборі. Як це робити? По-перше, нам необхідно розвивати і виявляти згадані Павлом риси — смиренність, лагідність, терпеливість і любов. По-друге, треба наполегливо зміцняти «узи миру». Якщо ми помічаємо в собі якісь подібні до тріщин недоліки, з ними потрібно боротися. Тоді ми зможемо підтримувати наш дорогоцінний мир і єдність.

20. Як ми покажемо, що розуміємо твердження: «Єгова, наш Бог,— один Єгова»?

²⁰ «Єгова, наш Бог,— один Єгова». Це нагадування додавало ізраїльтянам сил долати труднощі, коли вони увійшли в Обіцяний край, щоб заволодіти ним. Якщо ми зважаємо на ці слова, вони будуть підтримувати нас під час великого лиха, а також допомагатимуть зберігати мир та єдність у прийдешньому Раю. Тож продовжуймо виявляти цілковиту відданість Єгові, любити його та служити йому всім серцем і докладати зусиль, щоб зберігати єдність у християнському зборі. Тоді ми зможемо з упевненістю очікувати виконання Ісусових слів, які стосуються тих, кого буде визнано вівцями: «Прийдіть, усі, кого поблагословив мій Батько, успадкуйте Царство, приготоване вам від заснування світу» (Матв. 25:34).