Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Як нам одягатися в нову особистість

Як нам одягатися в нову особистість

«Одягніться в нову особистість» (КОЛ. 3:10).

ПІСНІ: 126, 28

1, 2. а) Чому нам під силу розвинути нову особистість? б) Про які риси нової особистості говориться в Колоссян 3:10—14?

«НОВА особистість». У Біблії, в «Перекладі нового світу», цей вислів зустрічається двічі (Еф. 4:24; Кол. 3:10). Він характеризує особистість, «що створена за Божою волею». Нам під силу розвинути нову особистість. Чому? Тому що Єгова створив людей за своїм образом і ми можемо віддзеркалювати його чудові риси (Бут. 1:26, 27; Еф. 5:1).

2 Звичайно, через недосконалість, яку ми успадкували від наших перших прабатьків, на нас впливають неправильні бажання. Крім того, ми перебуваємо під сильним впливом оточення. Усе ж завдяки милосердній допомозі Єгови ми можемо стати такими людьми, якими він хоче нас бачити. Щоб ще більше прагнути цього, ми розглянемо декілька рис нової особистості, про які під натхненням написав апостол Павло. (Прочитайте Колоссян 3:10—14.) Також ми обговоримо, як нам виявляти ці риси у служінні.

«ВИ ВСІ — ОДНЕ»

3. Яка є одна з характерних рис нової особистості?

3 Заохотивши нас одягнутися в нову особистість, Павло далі говорить, що однією з характерних рис нової особистості є неупередженість. Він сказав: «Вже немає ні грека, ні юдея, ні обрı́зання, ні необрı́зання, ні чужинця, ні скіфа, ні раба, ні вільного» *. Чому в зборі не має бути поділу за расою, національністю чи соціальним статусом? Тому що правдиві послідовники Христа «всі — одне» (Кол. 3:11; Гал. 3:28).

4. а) Як служителі Єгови мають ставитися до інших? б) Що може загрожувати єдності християн?

4 Ті, хто одягнувся в нову особистість, поважають гідність одновірців та сторонніх людей, незалежно від їхнього соціального чи національного походження (Рим. 2:11). У деяких частинах світу це нелегко робити. Наприклад, у ПАР більшість Свідків живе у територіях, які були відведені представникам їхньої раси,— у заможних передмістях, у районах для темношкірих чи там, де колись мали жити люди змішаної раси. Щоб заохотити наших братів і сестер «розширитися», у жовтні 2013 року Керівний орган схвалив особливу програму, яка допомагає братам ліпше познайомитися одне з одним (2 Кор. 6:13, прим.). У чому суть цієї програми?

5, 6. а) Яку програму було запроваджено в одній країні, щоб зміцнити єдність серед Божого народу? (Дивіться ілюстрацію на початку статті.) б) Які результати вона приносить?

5 Два збори, які складаються з братів і сестер різних рас або мов, домовляються про те, щоб провести вихідні разом. Вони разом проповідують, разом відвідують зібрання і ходять одне до одного в гості. Сотні зборів взяли участь у цій програмі, і філіал отримав багато хороших відгуків про неї, навіть від сторонніх людей. Приміром, один священнослужитель сказав: «Я не Свідок, але скажу, що у вас дуже добре організована проповідницька праця і між вами панує расова єдність». Як ця програма вплинула на Свідків?

6 Сестра Нома, яка розмовляє мовою коса, спочатку вагалася запрошувати білошкірих братів і сестер з англомовного збору у свій скромний дім. Але після того, як ця сестра пішла з ними в служіння і побувала у них вдома, вона сказала: «Вони такі самі люди, як і ми!» Тож, коли прийшла черга Свідків, які розмовляють мовою коса, виявити гостинність до вісників англомовного збору, Нома приготувала обід і запросила кількох одновірців. Серед її гостей був білошкірий старійшина. Вона розповідає: «Я була вражена, що він погодився сидіти на невисокому пластмасовому ящику». Завдяки цій програмі чимало братів і сестер знаходять нових друзів і рішуче налаштовані далі «розширятися».

«НІЖНЕ СПІВЧУТТЯ, ДОБРОТА»

7. Чому завжди необхідно виявляти співчуття?

7 Поки не прийшов кінець світу Сатани, ми будемо зазнавати випробувань. Ми стикаємося з безробіттям, серйозними хворобами, переслідуванням, стихійними лихами, втратою майна та іншими труднощами. Щоб підтримувати одне одного у час страждань чи лих, нам необхідне співчуття. Сердечне співчуття спонукуватиме нас виявляти доброту (Еф. 4:32). Ці риси нової особистості допоможуть нам наслідувати Бога і потішати інших (2 Кор. 1:3, 4).

8. Яких результатів можна досягти, виявляючи співчуття і доброту до всіх у зборі? Наведіть приклад.

8 Як у своєму зборі ми можемо виявляти ще більше співчуття до іноземців та до інших знедолених людей? Ми маємо ставитися до них по-дружньому, аби вони відчували, що їх цінують у зборі (1 Кор. 12:22, 25). Розгляньмо приклад Даннікарла, який переїхав з Філіппін до Японії. На роботі до нього ставилися не так добре, як до місцевих працівників. Якось він прийшов на зібрання Свідків Єгови. «Майже всі присутні були японцями,— каже Даннікарл,— але вони тепло вітали мене, наче старі знайомі». Завдяки доброті, яку до нього виявляли в зборі, він зробив духовний поступ. Даннікарл охрестився і тепер служить старійшиною. Старійшини збору вважають, що Даннікарл і його дружина стали справжнім благословенням для збору. Старійшини кажуть: «Вони ведуть дуже просте життя, служать піонерами і подають гарний приклад, шукаючи найперше Царства» (Луки 12:31).

9, 10. Наведіть приклади того, які благословення можна отримати, виявляючи співчуття у служінні.

9 Коли ми ділимося з іншими звісткою про Царство, то маємо чудову нагоду чинити «добро всім» (Гал. 6:10). Зі співчуття до іммігрантів багато Свідків намагаються вивчити їхню мову (1 Кор. 9:23). Це приносить рясні благословення. Приміром, одна піонерка в Австралії, яку звати Тіффані, опанувала мову суахілі, щоб допомагати збору в місті Брисбен. Хоча Тіффані було нелегко вивчити цю мову, її життя збагатилося. Вона розповідає: «Якщо ви хочете зробити своє служіння цікавішим, то служіння в іншомовному зборі саме для вас. Це наче подорожувати, не покидаючи свого міста. Ви познайомитесь з усесвітнім братством і на власні очі побачите дивовижну єдність».

Що спонукує християн допомагати іммігрантам? (Дивіться абзац 10)

10 Крім того, розгляньмо приклад однієї сім’ї, що живе в Японії. Дочка, яку звати Сакіко, говорить: «У 1990-х роках під час проповідування ми часто зустрічали іммігрантів з Бразилії. Коли ми показували їм в їхній португальській Біблії такі вірші, як Об’явлення 21:3, 4 чи Псалом 37:10, 11, 29, вони уважно читали і деколи навіть плакали». Ця сім’я пройнялась співчуттям до іммігрантів. «Побачивши їхній духовний голод,— каже Сакіко,— ми цілою сім’єю почали вивчати португальську». Завдяки їхнім зусиллям згодом утворився збір португальською мовою. За весь час вони допомогли багатьом іммігрантам стати служителями Єгови. Сакіко додає: «Щоб опанувати португальську, треба було докладати зусиль, але ці зусилля не зрівняються з благословеннями, які ми отримали. Ми надзвичайно вдячні Єгові». (Прочитайте Дії 10:34, 35.)

«ОДЯГНІТЬСЯ В... СМИРЕННІСТЬ»

11, 12. а) Чому, одягаючись у нову особистість, важливо мати правильні спонуки? б) Що допоможе нам залишатися смиренними?

11 Ми одягаємося в нову особистість не для того, щоб отримати похвалу від людей, а для того, щоб нести честь Єгові. Пам’ятаймо, що навіть досконала духовна істота загордилася і тому згрішила. (Порівняйте Єзекіїля 28:17.) Наскільки ж важче грішним людям уникати неналежної гордості і пихатості! Усе ж нам під силу одягнутися у смиренність. Що нам у цьому допоможе?

12 Щоб залишатися смиренними, нам треба кожного дня приділяти час для роздумів над прочитаним у Божому Слові (Повт. 17:18—20). Особливо корисно розмірковувати над вченнями Ісуса і його чудовим прикладом смиренного служіння (Матв. 20:28). Ісус був настільки смиренним, що навіть помив ноги своїм апостолам (Ів. 13:12—17). Крім того, нам необхідно постійно молитися про Божий дух, щоб він допомагав нам боротися зі схильністю вважати себе вищими від інших (Гал. 6:3, 4; Філ. 2:3).

13. Які благословення приносить смиренність?

13 Прочитайте Прислів’я 22:4. Усім правдивим Божим служителям потрібна смиренність. Вона приносить великі благословення. Якщо ми смиренні, це сприяє миру і єдності у зборі. Розвиваючи і зміцнюючи смиренність, ми відчуємо на собі Божу незаслужену доброту. Апостол Петро сказав: «Усі ж ви у стосунках одне з одним одягніться в смиренність, тому що Бог пихатим противиться, а смиренним виявляє незаслужену доброту» (1 Пет. 5:5).

«ОДЯГНІТЬСЯ В... ЛАГІДНІСТЬ І ТЕРПЕЛИВІСТЬ»

14. Хто подає найкращий приклад лагідності й терпеливості?

14 У теперішньому світі лагідні і терпеливі люди часто вважаються слабкими. Але це далеко не так. Ці чудові риси походять від наймогутнішої Особи в усесвіті. Бог Єгова подає найкращий приклад лагідності й терпеливості (2 Пет. 3:9). Згадаймо, як Бог через ангелів відповідав Аврааму і Лоту, коли вони ставили йому запитання (Бут. 18:22—33; 19:18—21). Також Єгова понад 1500 років терпів непокірний ізраїльський народ (Єзек. 33:11).

15. Як Ісус подав приклад лагідності й терпеливості?

15 Ісус теж був лагідним (Матв. 11:29). Він виявляв неабияку терпеливість, коли стикався зі слабкостями своїх послідовників. Під час усього свого земного служіння Ісус зносив безпідставну критику з боку релігійних противників. Проте він був лагідним і терпеливим до самої смерті. Зазнаючи нестерпних страждань на стовпі мук, Ісус молився, щоб Батько простив виконавців його вироку, бо вони «не знають, що роблять» (Луки 23:34). Який же чудовий приклад лагідності й терпеливості подав Ісус за тяжких і напружених обставин! (Прочитайте 1 Петра 2:21—23.)

16. Як ми можемо виявляти на практиці лагідність і терпеливість?

16 Як нам виявляти лагідність і терпеливість? Про одну таку можливість Павло згадав, коли написав одновірцям: «Продовжуйте терпіти і з готовністю прощати одне одного, навіть якщо маєте підстави на когось поскаржитись. Оскільки Єгова з готовністю простив вас, робіть так і ви» (Кол. 3:13). Щоб виконувати цей наказ, нам потрібно бути лагідними і терпеливими. Але якщо ми прощаємо, то сприяємо миру і єдності у зборі.

17. Чому лагідність і терпеливість важливі?

17 Одягатися в лагідність і терпеливість — це не питання особистого вибору. Це необхідна умова нашого спасіння (Матв. 5:5; Як. 1:21). А щонайважливіше, завдяки цим рисам ми несемо честь Єгові і допомагаємо іншим застосовувати біблійні поради (Гал. 6:1; 2 Тим. 2:24, 25).

«ОДЯГНІТЬСЯ В ЛЮБОВ»

18. Який зв’язок існує між любов’ю і неупередженістю?

18 Усі вищезгадані риси тісно пов’язані з любов’ю. Приміром, учень Яків мусив дати пораду своїм братам, тому що вони ставилися до багатих ліпше, ніж до бідних. Він показав, що така поведінка порушувала царський закон: «Люби свого ближнього, як самого себе». Потім він додав: «Коли [ви] й далі ставитеся до одних людей ліпше, ніж до інших, то чините гріх» (Як. 2:8, 9). На противагу цьому, любов спонукуватиме нас ставитися до всіх однаково, незалежно від їхньої освіти, раси, національності чи соціального статусу. Неупередженість не повинна бути лише маскою. Ця риса має бути невід’ємною частиною нашої особистості.

19. Чому важливо одягатися в любов?

19 Також любов «терпелива і добра», вона «не зазнається» (1 Кор. 13:4). Щоб і далі проголошувати людям звістку про Царство, необхідна терпеливість, доброта і смиренність (Матв. 28:19). Ті самі риси допомагають нам жити у злагоді з усіма братами і сестрами в зборі. Виявляючи таку любов, ми сприяємо єдності збору. А це прославляє Єгову й приваблює людей до правди. Доречно, що біблійний опис нової особистості закінчується такою важливою істиною: «На додаток до всього цього одягніться в любов, бо вона — досконалі узи єдності» (Кол. 3:14).

«І ДАЛІ ПРАЦЮЙТЕ НАД ТИМ, ЩОБ МИСЛИТИ ПО-НОВОМУ»

20. а) Які запитання варто поставити собі і чому? б) Якого часу ми з нетерпінням чекаємо?

20 Кожному з нас варто запитати себе: «Що ще я можу робити, щоб скинути з себе стару особистість і не повертатися до неї?» Нам слід палко молитися про Божу допомогу і докладати наполегливих зусиль, щоб покінчити з грішною поведінкою чи викоренити риси, через які ми могли б не успадкувати Божого Царства (Гал. 5:19—21). Крім того, треба запитати себе: «Чи я й далі працюю над тим, щоб мислити по-новому?» (Еф. 4:23, 24). Поки що ми не можемо повною мірою одягнутися в нову особистість. Усім християнам доводиться постійно докладати в цьому зусиль. Уявіть собі, яким чудовим буде життя, коли всі довкола нас стануть досконалими і повністю одягнуться в нову особистість!

^ абз. 3 У біблійні часи до скіфів ставилися з презирством як до нецивілізованих людей.