1, 2. а) Як реагують деякі християни, коли їхні діти хочуть охреститися? б) Чому тих, хто бажає охреститися, запитують, чи вони вже присвятили себе Єгові? (Дивіться ілюстрацію на початку статті.)

ДІВЧИНКА, яку ми назвемо Марія, встає разом з тими, хто бажає охреститися. За нею спостерігають її батьки. Вона голосно і чітко відповідає на два запитання промовця. Невдовзі після цього Марія охрещується.

² Батьки пишаються, що їхня донька вирішила беззастережно присвятитися Єгові й охреститися. Проте раніше її маму непокоїли деякі запитання: «Чи не зарано Марії охрещуватися? Чи вона дійсно розуміє, наскільки це серйозний крок? Чи не краще було б їй трохи зачекати з хрещенням?» Такі запитання ставлять собі чимало люблячих батьків, коли їхні діти говорять, що хочуть охреститися (Еккл. 5:5). Адже присвячення і хрещення — це найважливіші кроки в житті християнина. (Дивіться інформацію в рамці  «Чи ти присвятив себе Єгові?»)

3, 4. а) Як апостол Петро показав, наскільки важливе хрещення? б) Чому хрещення можна прирівняти до будівництва ковчега за часу Ноя?

 ³ Говорячи про хрещення, апостол Петро згадав про будівництво ковчега за часу Ноя. Він сказав: «До цього подібне хрещення, яке рятує тепер і вас». (Прочитайте 1 Петра 3:20, 21.) Ковчег був незаперечним видимим доказом того, що Ной віддано виконував Божу волю. Ной зробив усе так, як йому звелів Єгова. Він на ділі виявив свою віру. Завдяки цьому Ной і його сім’я пережили Потоп. У чому суть Петрового прикладу?

⁴ Так само як ковчег переконливо свідчив про віру Ноя, хрещення в присутності інших є видимим доказом того, що учень присвятився Єгові на основі віри у воскреслого Христа. Подібно до Ноя, присвячені Богу учні слухняно виконують працю, яку він їм доручив. І як Ной пережив Потоп, так віддані охрещені християни будуть врятовані під час знищення теперішнього злого світу (Марка 13:10; Об’яв. 7:9, 10). Ось чому присвячення і хрещення вкрай важливі. Той, хто без причин зволікає з хрещенням, може втратити перспективу жити вічно.

5. Що ми розглянемо в цій статті?

⁵ З огляду на те, що хрещення є дуже серйозним рішенням, нам варто розглянути три запитання. Що про хрещення говорить Біблія? Які кроки має зробити людина, перш ніж охреститися? Чому нам треба пам’ятати про важливість хрещення, коли ми проводимо біблійне вивчення з нашими дітьми або з кимось іншим?

6, 7. а) Поясніть значення Іванового хрещення. б) Яке унікальне хрещення провів Іван?

⁶ Уперше Біблія згадує про хрещення, коли розповідає про Івана Хрестителя (Матв. 3:1—6). Ті, хто хрестився в Івана, робили це на знак свого каяття в гріхах проти Мойсеєвого закону. Однак найважливіше хрещення, яке провів Іван, не мало нічого спільного з каяттям. Івану випала унікальна честь охрестити Ісуса, досконалого Божого Сина (Матв. 3:13—17). Ісус був безгрішним, тож йому не потрібно було каятись (1 Пет. 2:22). Ісусове хрещення символізувало його готовність виконувати Божу волю (Євр. 10:7).

⁷ Під час земного служіння Ісуса його учні теж хрестили інших (Ів. 3:22; 4:1, 2). Як і у випадку Івана, це хрещення символізувало каяття людей у гріхах проти Мойсеєвого закону. Але після смерті й воскресіння Ісуса хрещення мало набути зовсім іншого значення для його послідовників.

8. а) Який наказ дав своїм послідовникам Ісус після воскресіння? б) Поясніть, чому хрещення таке важливе для християн.

⁸ У 33 році н. е. воскреслий Ісус з’явився понад 500 особам, серед яких були чоловіки, жінки і, ймовірно, навіть діти. Можливо, саме тоді він сказав: «Ідіть та робіть учнями людей з усіх народів, хрестячи їх в ім’я Батька, і Сина, і святого духу, навчаючи їх дотримуватися всього того, що я вам наказав» (Матв. 28:19, 20; 1 Кор. 15:6). Очевидно, сотні присутніх чули, як Ісус дав своїм послідовникам доручення робити людей учнями. Так він показав, що хрещення — це вимога для тих, хто бере на себе ярмо християнського учнівства (Матв. 11:29, 30). Людина, яка бажала служити Єгові так, як йому до вподоби, мала визнати Ісусову роль у виконанні Божого наміру. Після цього вона могла охреститися. Лише таке водне хрещення схвалює Бог. У Біблії містяться численні докази того, що в першому столітті нові учні Христа розуміли важливість хрещення. І вони не зволікали з хрещенням (Дії 2:41; 9:18; 16:14, 15, 32, 33).

9, 10. Чого ми вчимося про хрещення на прикладі ефіопського вельможі та апостола Павла?

⁹ Прочитайте Дії 8:35, 36. Розгляньмо приклад ефіопського вельможі, який повертався додому з Єрусалима, де поклонявся Єгові. Ангел Єгови спонукав Пилипа наздогнати цього ефіопа і звістити йому «добру новину про Ісуса». Якою була реакція вельможі? Його подальші дії чітко показують, що він зрозумів і почав цінувати істини, про які довідався. Ефіопський вельможа захотів робити те, чого вимагає Єгова, і без зволікань охрестився.

¹⁰ Згадаймо також приклад одного юдея, який переслідував християн. Він з народження належав до народу, присвяченого Богові. Однак юдеї втратили свої особливі стосунки з Єговою. Цей чоловік ревно обстоював традиції юдаїзму, але він дізнався про щось ліпше. Він отримав свідчення від воскреслого і прославленого Ісуса Христа. Що зробив цей чоловік? Він радо прийняв  допомогу від християнського учня Ананія. Біблія каже: «Тоді він встав і охрестився» (Дії 9:17, 18; Гал. 1:14). Ви, безсумнівно, впізнали цього юдея, якого згодом почали називати апостолом Павлом. Як тільки Павло зрозумів правду про Ісусову роль у виконанні Божого наміру, він почав діяти. Павло без зволікань охрестився. (Прочитайте Дії 22:12—16.)

11. а) Що спонукує людей, з якими проводиться вивчення Біблії, охреститися? б) Що ми відчуваємо, коли бачимо хрещення нових присвячених Богу служителів?

¹¹ Те саме можна сказати про людей різного віку, з якими проводиться вивчення Біблії у наш час. Ті, хто розуміє біблійну правду, вірить у неї і цінує її, охоче присвячуються Єгові та охрещуються. На кожному конгресі є особлива промова, звернена передусім до таких осіб. Свідки Єгови радіють, коли хтось приймає правду, робить духовний поступ і охрещується у воді. Як же приємно християнським батькам бачити своїх дітей серед нових учнів, які охрещуються! Упродовж 2017 службового року понад 284 000 тих, «хто був схильний прийняти правду», символізували своє присвячення Єгові водним хрещенням (Дії 13:48). Ці нові учні, безперечно, зрозуміли, що хрещення — це вимога для християн. Які кроки вони зробили, перш ніж охреститися?

12. Які кроки необхідно зробити, перш ніж охреститися?

¹² Перед тим як охреститися, людина має розвинути віру на основі точного знання про Бога, про його намір і про те, що Бог зробив задля спасіння людства (1 Тим. 2:3—6). Віра спонукує її відкинути поведінку, яка не подобається Єгові, і дотримуватися його праведних норм (Дії 3:19). Безумовно, людина, яка продовжує чинити те, через що неможливо увійти в Боже Царство, не може по-справжньому присвятитися Богові (1 Кор. 6:9, 10). Але недостатньо тільки дотримуватися Божих високих норм моралі. Той, хто бажає вести праведне життя, також має відвідувати зібрання збору і брати активну участь у життєво важливій праці проповідування та підготовки учнів. Ісус сказав, що цю працю будуть виконувати його правдиві учні (Дії 1:8). Лише зробивши такі кроки, новий учень може по-справжньому присвятитися Єгові в особистій молитві і потім прилюдно символізувати своє присвячення хрещенням.

13. Чому, проводячи біблійні вивчення, ми маємо пам’ятати, що хрещення — це вимога для християн?

¹³ Коли ми допомагаємо своїм дітям чи іншим зацікавленим робити вищенаведені кроки, ми повинні пам’ятати, що той, хто хоче бути правдивим послідовником Ісуса, має охреститись. Якщо ми чітко це розуміємо, то будемо відкрито говорити про це з нашими учнями. Коли буде доречно, ми розмовлятимемо з ними про важливість присвячення і хрещення. Ми прагнемо, щоб наші діти й зацікавлені зробили духовний поступ і охрестилися!

14. Чому ми не повинні тиснути на когось, щоб він охрестився?

¹⁴ Звичайно, ні батьки, ні ті, хто проводить біблійне вивчення, ні будь-хто інший у зборі не повинні тиснути на когось, щоб він охрестився.  Єгова так не робить (1 Ів. 4:8). Натомість, навчаючи інших, ми маємо підкреслювати, наскільки важливо розвивати особисті стосунки з Богом. Якщо людина розуміє та цінує правду і прагне взяти на себе ярмо християнського учнівства, це буде спонукувати її охреститися (2 Кор. 5:14, 15).

15, 16. а) Чи існує визначений вік, в якому слід охрещуватись? Поясніть. б) Чому той, з ким вивчають Біблію, має охреститися як Свідок Єгови, навіть якщо він уже був охрещений в іншій релігії?

¹⁵ Немає визначеного віку, в якому слід охрещуватися. Кожен зростає духовно і стає зрілим зі своєю швидкістю. Багато хто охрещується в дитинстві і продовжує вірно служити Єгові. Інші дізнаються про біблійну правду і починають розуміти важливість хрещення в значно старшому віці. Дехто навіть у сторічному віці.

¹⁶ Одна літня жінка впродовж свого життя приймала хрещення в різних релігіях. Тому вона запитала сестру, яка з нею вивчала Біблію, чи справді їй треба ще раз охреститися. Вони разом переглянули відповідні вірші з Біблії. Ця жінка зрозуміла біблійну вимогу щодо хрещення й невдовзі охрестилась. Їй було майже 80 років, але вона не вважала, що їй непотрібно охрещуватися. В основі справжнього хрещення лежить точне знання Божої волі. Отже, нові учні повинні охреститися, навіть якщо вони вже були охрещені в іншій релігії. (Прочитайте Дії 19:3—5.)

17. Над чим доречно поміркувати людині в день свого хрещення?

¹⁷ День хрещення — це день справжньої радості. Крім того, це час для серйозних роздумів. Щоб жити відповідно до свого присвячення, необхідно докладати наполегливих зусиль. Ось чому Ісус порівняв християнське учнівство до ярма. Ісусовим учням треба жити «вже не для себе, а для того, хто за них помер і воскрес» (2 Кор. 5:15; Матв. 16:24).

18. Які запитання ми розглянемо в наступній статті?

¹⁸ Мама Марії пам’ятала про це, коли ставила собі запитання, згадані на початку статті. Якщо ви є батьками, то, можливо, запитуєте себе: «Чи моя дитина справді готова охреститися? Чи вона має достатньо знань, щоб присвятитися Єгові? А що сказати про світські цілі, пов’язані з освітою і кар’єрою? Що, коли моя дитина охреститься, а потім вчинить серйозний гріх?» У наступній статті ми розглянемо ці запитання та обговоримо, як християнським батькам зберігати врівноважений погляд на хрещення.