Об’явлення, дане Івану 9:1—21

  • П’ята сурма (1–11)

  • Одне горе минуло, йде ще два (12)

  • Шоста сурма (13–21)

9  Засурмив п’ятий ангел,+ і я побачив зорю, що впала з неба на землю. Цій зорі було дано ключ від входу* в безодню.+  Вона відкрила вхід* в безодню, і з цього входу*, неначе з великої печі, піднявся дим, від якого потемніло сонце+ й повітря.  З диму вийшла на землю сарана.+ Вона отримала таку ж владу, яку мають земні скорпіони.  Сарані було сказано не завдавати шкоди ні земній рослинності, ні зелені, ні жодному дереву, а лише людям, які не мають на чолах Божої печатки.+  Крім того, сарані було дозволено мучити їх п’ять місяців, але не вбивати. Їхні муки нагадували муки, яких завдає скорпіон,+ коли жалить людину.  У ті дні люди шукатимуть смерті, але їм так і не вдасться її знайти, і вони будуть прагнути померти, але смерть утече від них.  Своїм виглядом сарана була схожа на підготовлених до бою коней,+ на головах мала щось подібне до золотих корон, а обличчя її були наче людські,  волосся — як у жінки, а зуби — як у лева.+  Вона мала нагрудники немовби із заліза. Шум її крил був як гуркіт колісниць з кіньми, що мчать у бій.+ 10  Кожна з них мала також хвіст із жалом, як у скорпіона, а у хвості — владу шкодити людям п’ять місяців.+ 11  Сарана мала над собою царя, ангела безодні.+ Єврейською його ім’я — Аваддо́н*, а грецькою — Аполліо́н*. 12  Одне горе минуло. Далі йдуть ще два.+ 13  Засурмив шостий ангел,+ і я почув, як від рогів золотого жертовника,+ який був перед Богом, пролунав один голос. 14  Він сказав шостому ангелу, який тримав сурму: «Розв’яжи чотирьох ангелів, зв’язаних коло великої річки Євфрат».+ 15  Тож було розв’язано чотирьох ангелів, підготовлених для тієї години, дня, місяця і року, щоб вони вбили третину людей. 16  У кінному війську було дві міріади міріад* вершників; я чув це число. 17  Коні й вершники виглядали у видінні так: вони мали вогняно-червоні, бузково-сині та жовті, як сірка, нагрудники, голови коней були як голови левів,+ а з їхніх ротів виходив вогонь, дим і сірка. 18  Від тих трьох кар — вогню, диму й сірки, що виходили з їхніх ротів,— загинула третина людей. 19  Влада коней — в їхніх ротах і хвостах, бо їхні хвости подібні до змій і мають голови, якими вони завдають шкоди. 20  А решта людей — ті, хто не загинув від трьох кар,— не покаялися в ділах своїх рук і не перестали поклонятися демонам та золотим, срібним, мідним, кам’яним і дерев’яним ідолам, які не можуть бачити, чути й ходити.+ 21  Ці люди не покаялись ні у вбивствах, ні у спіритизмі, ні в статевій розпусті*, ні в крадіжках.

Примітки

Або «ями».
Або «яму».
Або «ями».
Озн. «знищення».
Озн. «нищитель».
Або «20 000 разів по 10 000», тобто 200 000 000.
Грец. порне́йа. Див. глосарій.