Євангеліє від Луки 16:1—31
16 Потім Ісус промовив до учнів: «Якось одному багатому чоловікові донесли, що його управитель розтрачує його майно.
2 Тож він покликав його і сказав: “Що я чую про тебе? Дай звіт про своє управління, бо ти більше не керуватимеш домом”.
3 Тоді управитель сказав собі: “Що я буду робити, адже мій пан знімає мене з управителя? Я не маю сили копати, а жебрати соромно.
4 Ага! Знаю, що зробити, аби люди радо приймали мене у своїх домах, коли я більше не буду управителем”.
5 І, покликавши всіх боржників свого пана, він запитав першого: “Скільки ти винен моєму панові?”
6 Той відповів: “Сто мір* оливкової олії”. Тоді він звелів йому: “Забери свою розписку, сідай і швиденько пиши 50”.
7 Потім він запитав іншого: “А ти скільки винен?” Той відповів: “Сто великих мір* пшениці”. Цьому боржнику він сказав: “Забери свою розписку й напиши 80”.
8 І похвалив пан свого управителя, оскільки той, хоча був неправедний, виявився кмітливим*; бо в стосунках з іншими* сини цього віку* кмітливіші, ніж сини світла.+
9 Говорю вам: здобувайте собі друзів багатством неправедним,+ щоб, коли воно вичерпається, вони прийняли вас у вічні оселі.+
10 Хто вірний у найменшому, той і у великому вірний, а хто неправедний у найменшому, той неправедний і у великому.
11 Отже, якщо ви не були вірними, коли використовували неправедне багатство, хто ж довірить вам правдиве?
12 І, якщо ви не були вірними, коли використовували чуже, хто дасть вам те, що приготоване для вас?+
13 Жоден слуга не може бути рабом двох панів, бо якщо одного з них він любитиме й буде горнутися до нього, то другого обов’язково зненавидить або принаймні ним знехтує. Не можете бути рабами Бога і багатства».+
14 Усе це слухали фарисеї, які любили гроші. І вони почали з нього кепкувати.+
15 Тож він сказав їм: «Перед людьми ви себе видаєте за праведних,+ але Бог знає ваші серця.+ Бо те, що звеличують люди,— мерзота в Божих очах.+
16 Закон і Пророки були до Івана. А відтоді, як він прийшов, звіщається добра новина про Боже Царство, і всілякі люди докладають усіх зусиль, щоб до нього потрапити.+
17 І справді, швидше зникнуть небо і земля, ніж залишиться несповненою хоча б одна рисочка літери із Закону.+
18 Кожен, хто розлучається зі своєю дружиною та одружується з іншою, чинить перелюб, і той, хто одружується на розлученій, чинить перелюб.+
19 Жив один багатий чоловік, який звик носити пурпур і лляне вбрання та з пишнотою веселитися день у день.
20 А біля його брами клали жебрака, на ім’я Лазар, який був вкритий наривами.
21 Жебрак бажав насититися тим, що падало зі столу багача, і навіть пси приходили та облизували його нариви.
22 Через деякий час жебрак помер, і ангели віднесли його до Авраама*.
Помер також багач, і його поховали.
23 Зносячи муки в могилі*, він підвів очі й побачив удалині Авраама, а поряд з ним* Лазаря.
24 Тоді він заволав: “Батьку Аврааме, змилосердься наді мною і пошли Лазаря, щоб він умочив кінчик пальця у воду й охолодив мені язика, бо я дуже страждаю в цьому палаючому вогні”.
25 На це Авраам сказав: “Сину, пригадай, що за свого життя ти сповна зазнав добра, а Лазар зносив лише зло. Тепер же він тут має розраду, а ти страждаєш.
26 Крім того, між нами і вами покладено величезну безодню, тож ані ті, хто хоче перейти звідси до вас, ані ті, хто хоче від вас перейти сюди, не зможуть цього зробити”.
27 Тоді багач сказав: “У такому разі прошу тебе, батьку, пошли його до дому мого батька,
28 бо я маю п’ятьох братів. Нехай він докладно розповість їм усе, щоб і вони не потрапили сюди, у це місце мук”.
29 Авраам же промовив: “У них є писання Мойсея і пророків, нехай слухають їх”.+
30 А він сказав: “Таж ні, батьку Аврааме, якщо хтось із мертвих прийде до них, вони покаються”.
31 Однак Авраам відповів: “Якщо вони не слухають Мойсея+ і пророків, то не повірять, навіть коли хтось воскресне”».
Примітки
^ Або «ба́тів». 1 бат — 22 л. Див. додаток Б14.
^ Або «ко́рів». 1 кор — 220 л. Див. додаток Б14.
^ Або «розсудливим; діяв з практичною мудрістю».
^ Букв. «своїм поколінням».
^ Букв. «до Авраамового лона».
^ Букв. «на його лоні».
