Одного чоловіка. Павло не називає імені чоловіка, який отримав це надприродне видіння, але з контексту чітко видно, що він говорить про себе. Павло захищається від закидів своїх противників, «преславних апостолів», які стверджували, що він непридатний бути апостолом (2Кр 11:5, 23), і говорить «про надприродні видіння та об’явлення, які [йому] дав Господь» (2Кр 12:1). Оскільки Біблія не згадує нікого, крім Павла, хто б пережив щось подібне, то логічно, що тут Павло має на увазі самого себе.

Третє небо. У Біблії слово «небо» може стосуватись буквальних небес або духовної сфери, де перебувають Єгова та його ангели (Бт 11:4; Іс 63:15). Це слово також може стосуватися правління — як людського, так і Божого (Іс 14:12; Дн 4:25, 26). Тут Павло, очевидно, описує об’явлення про те, що буде в майбутньому, об’явлення, яке він отримав у видінні (2Кр 12:1). Інколи в Біблії слова або вислови повторюються три рази, щоб підкреслити або підсилити сказане (Іс 6:3; Єз 21:27; Об 4:8). Отже, «третє небо», яке Павло побачив,— це, ймовірно, найвища форма правління, тобто Боже Месіанське Царство, небесний уряд на чолі з Ісусом Христом і 144 000 його співправителів (Іс 65:17; 66:22; 2Пт 3:13; Об 14:1—5).

Рай. Грецьке слово пара́дейсос вживається тричі у Грецьких Писаннях (Лк 23:43, див. коментар; 2Кр 12:4; Об 2:7). Подібні слова є в єврейській мові (парде́с у Не 2:8; Ек 2:5; Псн 4:13) та перській мові (парідайза). Усі три слова передають думку про гарний парк або сад. Тут слово «рай» може стосуватися різних речей. (Див. коментар до 2Кр 12:2.) Павло міг мати на увазі: 1) буквальний рай, який буде на землі, 2) духовний стан Божих служителів у новому світі або 3) умови, які є в небі. За днів Павла про таке було не дозволено говорити, бо ще не настав час, щоб Бог виявив усі подробиці виконання свого наміру.

Таким чоловіком. Або, можливо, «таким», тобто пережитим, побаченим. (Див. коментар до 2Кр 12:2.)

Надзвичайні. Коли Павло каже, що об’явлення, які він отримав, були «надзвичайні», то вживає грецьке слово гіперболе́, і цим підкреслює, що їх неможливо ні з чим порівняти. (Див. коментар до 2Кр 12:2.) Це грецьке слово трапляється вісім разів у Грецьких Писаннях і тільки в листах Павла. Воно перекладається по-різному, залежно від контексту. Наприклад, у 2Кр 4:7 цим словом описується «сила, яка перевершує людську», а в 2Кр 1:8 — «величезні утиски», яких зазнали Павло і його товариші.

В тіло дано колючку. Тут Павло вживає метафору, щоб описати свої тривалі страждання. Колючка в тілі завдає постійного болю. (Грецьке слово, перекладене як «колючка», означає «щось загострене»; це може бути паля, скалка або колючка.) Павло не уточнює, чи біль від цієї колючки був фізичним чи емоційним. Декотрі твердження в його листах вказують на те, що, можливо, він мав поганий зір, через що йому було важко подорожувати, писати листи і виконувати своє служіння (Гл 4:15; 6:11; див. також Дії 23:1—5). Крім того, Павло міг мати на увазі переживання і тривоги, яких завдавали лжевчителі, адже в цьому уривку він говорить про постійні напади цих зухвалих противників. (Див. коментар до 2Кр 11:5.) Хоч би через що страждав Павло, він називає джерело цього болю ангелом Сатани і так показує, що Сатана використовує будь-які страждання, чи то фізичні, чи емоційні, щоб знеохочувати Божих служителів. Павло зберігає позитивний погляд на своє випробування, вважаючи, що ця «колючка» допомагає йому надто не звеличува[ти]ся, тобто залишатися смиренним і цим потішати Бога (Мт 23:12).

Бити. Тут Павло вживає грецьке дієслово, яке буквально може означати «давати ляпаса» чи «бити кулаком». Саме таке значення це слово має в Мт 26:67, де сказано, що римські воїни «били [Ісуса] кулаками». В 1Кр 4:11 це слово вживається в ширшому значенні і передає думку про жорстоке ставлення.

Господа. Тут Павло вживає грецький вислів тон Кı́ріон (Господь), який іноді стосується Єгови, а іноді — Ісуса. У цьому випадку логічним є висновок, що Павло тричі звертався з палким проханням до Господа Єгови, який «молитви вислухову[є]» (Пс 65:2). І саме до нього потрібно звертатися з усіма молитвами (Пс 145:18; Флп 4:6). Відповідаючи на молитви Павла, Єгова згадав про «незаслужену доброту» і «силу», яку він щедро дає своїм служителям (2Кр 12:9; Іс 40:26; Лк 24:49). Усе ж дехто вважає, що тут ідеться про Ісуса, і як аргумент наводить вірш 9, де Павло говорить про «силу Христа». Але те, що Павло вживає цю фразу, не означає, що він тричі молився до Христа. Ісус має силу, але вона походить від Єгови, джерела усієї сили (Лк 5:17).

Нерозсудливого. Див. коментар до 2Кр 11:1.

Чуда. Або «передвістя». (Див. коментар до Дії 2:19.)

Втретє. Тут Павло говорить не про те, що він тричі відвідав Коринф, а про три випадки, коли він був готовий прийти туди, адже він написав: «Я збираюсь прийти». Він хотів відвідати коринфян, але чекав сприятливих обставин. Коли Павло вперше побував у Коринфі, він заснував там збір і залишався у цьому місті рік і шість місяців (Дії 18:9—11). Пізніше Павло мав намір відвідати Коринф вдруге, але цього так і не сталося (2Кр 1:15, 16, 23). Існують підстави вважати, що між написанням двох натхнених листів до коринфян минуло надто мало часу для того, щоб Павло міг відвідати їх. Крім того, в книзі Дії згадується тільки про один візит (Дії 18:1). Але третій візит, про який Павло пише тут і в 2Кр 13:1, 2, таки відбувся. Павло відвідав Коринф приблизно в 56 році н. е. і саме звідти написав книгу Римлян (Дії 20:2, 3; Рм 16:1, 23; 1Кр 1:14).

Віддам за вас. Або «віддам за ваші душі». Тут слово «вас» — це переклад грецького вислову «ду́ші вас». В цьому уривку грецьке слово псіхе́, яке часто передають як «душа», стосується людей, тому цей вислів перекладено займенником «вас». (Див. глосарій, «Душа».)

Пліткувати. Букв. «шептати». Вжите тут грецьке слово передає думку про таємне пліткування, поширення негативної інформації або чуток у приватних розмовах. В Грецьких Писаннях це грецьке слово вживається лише тут, але в Рм 1:29 в переліку поганих вчинків згадується спільнокореневе слово, перекладене як «пліткарі». (Див. коментар.) Крім того, грецький відповідник дієслова «шептати» в Септуагінті вживається в негативному значенні в 2См 12:19 і Пс 41:7 (40:8, LXX).

Нечистоті. У цьому вірші згадуються три терміни: «нечистота», «статева розпуста» й «розгнузданість», і серед них «нечистота» (грецькою акатарсı́а) має найширше значення. Буквальне значення цього слова — «щось нечисте; щось брудне» (Мт 23:27). У переносному значенні воно стосується будь-якої нечистоти — у статевих стосунках, у мові, в ділах чи в духовних справах. (Пор. 1Кр 7:14; 2Кр 6:17; 1Фс 2:3.) «Нечистота» може бути пов’язана з різними неправильними вчинками: від незначних проступків до серйозних гріхів (Еф 4:19). Вона підкреслює, наскільки огидною з морального погляду є така поведінка чи стан людини. (Див. глосарій, «Нечистий».)

Статевій розпусті. У Біблії грецьке слово порне́йа — це загальний термін, що стосується певних видів сексуальної поведінки, які заборонені Богом. Воно включає в себе перелюб, статеві стосунки між неодруженими особами, гомосексуалізм та інші серйозні гріхи, пов’язані зі статевими стосунками. (Див. глосарій.)

Розгнузданості. Або «безсоромній поведінці». Грецьке слово асе́лґейа стосується вчинків, які є серйозним порушенням Божих законів і свідчать про безсоромний або відверто зневажливий склад розуму. (Див. глосарій.)