Здається, Павло написав цього листа між 61 і 64 роками н. е., тобто між своїм першим і другим ув’язненням в Римі. З листа можна зробити висновок, що Павло деякий час був на Криті разом з Титом (Тит 1:5). Перед своїм першим ув’язненням Павло пропливав біля узбережжя Крита, коли подорожував до Рима. Однак немає жодних згадок, що в той час він проповідував на цьому острові. Тому, можливо, він був на Криті десь між своїм звільненням і останнім ув’язненням. Імовірно, Павло перебував у Македонії, коли написав свого листа до Тита (1Тм 1:3).

Призначення Тита було дуже нелегким. Він мав дбати про потреби зборів на Криті, і в цьому листі Павло хотів дати йому необхідні вказівки та запевнити у своїй підтримці (Тит 1:5; 2:15).

• Зборам загрожували особи, які сіяли розбрат. Деякі «бунтівливі люди» і далі «трима[ли]ся обрізання», можливо, навчаючи, що без нього неможливо отримати спасіння. Вони також поширювали «юдейські байки і заповіді [людей]». Цим вони руйнували віру цілих сімей (Тит 1:10, 11, 14). Тит мав суворо докоряти таким обманщикам (Тит 1:13; 3:9—11).

• Християни на Криті походили з дуже зіпсованого середовища. Мабуть, декотрі з них виявляли негативні риси, які були поширені серед критян і про які всі добре знали (Тит 1:12; 3:2). Титу потрібно було показати одновірцям, як мають поводитися християни — молоді і старші, чоловіки і жінки, раби і вільні. Він мав подавати приклад добрих діл і «навча[ти] того, що чисте» (Тит 2:1—12).

Павлів лист до Тита багато в чому подібний до Першого листа до Тимофія, який був написаний приблизно в той самий час. Ці два листи мають подібний стиль і деякі спільні теми. Наприклад, в обох листах Павло перелічує вимоги до наглядачів (1Тм 3:1—7; Тит 1:6—9). Два листи до Тимофія і лист до Тита іноді називають пастирськими листами Павла. Він написав ці листи духовним пастирям, щоб дати настанови, як дбати про овець Христа і захищати їх.

Усі авторитетні стародавні списки книг Грецьких Писань, починаючи від фрагмента Мураторі (кінець II століття н. е.), згадують цей лист як один із листів Павла. Ранньохристиянські письменники, наприклад Іриней (II століття н. е.) та Оріген (III століття н. е.), у своїх працях цитують лист до Тита. Цей лист увійшов до таких авторитетних біблійних рукописів, як Сінайський та Александрійський кодекси. Папірусний фрагмент P³², який є аркушем кодексу, датованого приблизно 200 роком н. е., містить Тит 1:11—15 і 2:3—8. (Див. медіагалерею, «Папірусний фрагмент з уривками Павлового листа до Тита».) Цей фрагмент зберігається в бібліотеці імені Джона Райленда при Манчестерському університеті (Англія).