А. ВСТУП (1:1—9)

• Павлові слова привітання (1:1—5)

• Пересторога про те, щоб не перекручувати доброї новини (1:6—9)

Б. ПАВЛО ЗАХИЩАЄ СВОЄ АПОСТОЛЬСЬКЕ СЛУЖІННЯ (1:10—2:14)

• Бог вибирає Павла бути апостолом; рання діяльність Павла (1:10—24)

• Павло зустрічається з апостолами в Єрусалимі (2:1—10)

• Павло розповідає, як він виправив Кифу (Петра) в сирійській Антіохії (2:11—14)

В. ЛЮДИНА ВИЗНАЄТЬСЯ ПРАВЕДНОЮ ЛИШЕ ЗАВДЯКИ ВІРІ В ХРИСТА, А НЕ ЧЕРЕЗ ВЧИНКИ, ЯКИХ ВИМАГАЄ ЗАКОН (2:15—4:20)

• Якщо праведність залежить від вчинків, яких вимагає Закон, то Христос помер даремно (2:15—21)

• Віра і вчинки, яких вимагає Закон (3:1—14)

• Авраам отримав обіцянки не за Законом (3:15—18)

• Мета Мойсеєвого закону (3:19—25)

• Більше не раби, а Божі сини (3:26–4:7)

• Заклик не ставати знову рабами марних, нічого не вартих принципів цього світу (4:8—11)

• Турбота Павла про галатів (4:12—20)

Г. ПАВЛО ПОЯСНЮЄ, ЩО ТАКЕ ХРИСТИЯНСЬКА СВОБОДА (4:21—6:10)

• Символічна розповідь, яка пояснює, що таке християнська свобода (4:21—5:1)

• Обрізання не приносить свободи (5:2—12)

• Постійна боротьба між духом і тілом (5:13—26)

• Виконувати закон Христа — це носити тягарі одне одного (6:1—6)

• Що людина посіє, те й пожне (6:7—10)

Д. ЗАВЕРШАЛЬНІ СЛОВА (6:11—18)

• Павло пише власноруч (6:11)

• Обрізання не має значення, важливим є лише нове створіння (6:12—16)

• Павло, справжній раб Ісуса, прагне, щоб галати виявляли правильний дух (6:17, 18)