Книга Ісаї 64:1—12
64 Якби ж ти роздер небеса, якби ж ти зійшов,щоб перед тобою затряслися гори,—
2 як від вогню горить хмизі закипає вода,—тоді б твоє ім’я стало знаним для твоїх ворогіві перед тобою затремтіли б усі народи!
3 Коли ти здійснював грізні діла, яких ми не сподівалися,+ти сходив і перед тобою тряслися гори.+
4 З давніх-давен ніхто не чув, ніхто не прихиляв вухаі не бачив іншого Бога, окрім тебе,який заступається за тих, хто покладає на нього свої сподівання*.+
5 Ти вийшов назустріч тим, хто радіє і поводиться праведно,+хто пам’ятає тебе і тримається твоїх доріг.
Ти обурювався через те, що ми постійно грішили.+
Довго ми ходили в гріхах,тож чи будемо врятовані?
6 Усі ми стали як нечиста людина,а всі наші праведні вчинки — немов одяг під час менструації.+
Ми зів’янемо, як листя,і наші провини, немов вітер, віднесуть нас геть.
7 Ніхто не кличе твого імені,не прагне триматись тебе,бо ти сховав від нас своє обличчя,+і ти лишаєш нас чахнути* через* наші провини.
8 Але Єгово, ти наш Батько.+
Ми глина, а ти наш Гончар*,+і всі ми — витвір твоїх рук.
9 Не гнівайся так сильно, Єгово,+і наші провини не пам’ятай вічно.
Благаємо, подивись на нас, бо всі ми — твій народ!
10 Твої святі міста перетворились на пустелю.
Сіон опустів,Єрусалим обезлюднів.+
11 Наш дім*, святий і славетний*,в якому тебе вихваляли наші прабатьки,спалений вогнем.+
Усе, що було дороге для нас, лежить у руїнах.
12 Невже, Єгово, ти й далі будеш стримуватись?
Невже й далі мовчатимеш і дозволиш нам так тяжко страждати?+
Примітки
^ Або «терпеливо на нього чекає».
^ Букв. «рукою».
^ Букв. «танути».
^ Або «Той, хто сформував нас».
^ Або «храм».
^ Або «прекрасний».