Книга Єзекіїля 26:1—21

26  А 11-го року, в перший день місяця, Єгова промовив до мене: 2  «Сину людський! Тир сказав про Єрусалим:+ “Так йому й треба! Браму народів розбито!+ Все перейде до мене. Я розбагатію через те, що він спустошений”. 3  Тому Всевладний Господь Єгова говорить: “Ти́ре, я виступлю проти тебе і підніму на тебе багато народів, як море піднімає свої хвилі. 4  Вони зруйнують мури Тира і розвалять його вежі,+ а я вишкребу ґрунт і зроблю його голою скелею. 5  Він стане посеред моря місцем для просушування неводів”.+ “Це сказав я,— говорить Всевладний Господь Єгова.— Його буде віддано на грабіж іншим народам. 6  Його поселення* за межами міста будуть знищені мечем. І вони будуть змушені визнати, що я — Єгова”. 7  Так говорить Всевладний Господь Єгова: “З півночі я приведу проти Тира вавилонського царя Навуходоно́сора*+ — царя над царями+ — з кіньми,+ бойовими колісницями,+ кіннотниками і з численним військом*. 8  Він знищить мечем поселення за межами міста, збудує облоговий мур, насипле вал і підніме проти тебе великий щит. 9  Він вдарить по твоїх мурах таранами*, твої вежі він зруйнує сокирами*. 10  Від безлічі його коней ти вкриєшся порохом. Твої мури затрясуться від шуму кінноти, коліс і колісниць, коли він увійде у твої брами так, як вдираються в місто через повалені мури. 11  Він витопче кінськими копитами всі твої вулиці.+ Твоїх людей він уб’є мечем, і твої міцні стовпи впадуть. 12  Він розграбує твоє багатство і забере твої товари,+ зруйнує твої мури і знесе гарні будинки. А потім твоє каміння, дерево і ґрунт вкинуть у воду”. 13  “Я покладу край співу твоїх пісень, і вже не буде чути твоїх арф.+ 14  Я зроблю тебе голою скелею, і ти станеш місцем для просушування неводів.+ Ти ніколи не будеш відбудований, бо це сказав я, Єгова”,— говорить Всевладний Господь Єгова. 15  Так Всевладний Господь Єгова говорить Тиру: “Хіба не здригнуться острови від шуму твого падіння, коли будуть стогнати смертельно поранені*, коли серед тебе почнеться різанина?+ 16  Всі князі* моря зійдуть зі своїх тронів, познімають із себе шати*, поскидають вишиту одежу і їх пройме* тремтіння. Посідавши на землю, вони будуть постійно здригатись і приголомшено дивитися на тебе.+ 17  І вони заспівають про тебе жалобну пісню*:+ «Як же ти загинуло,+ місто, заселене людьми з моря, місто славне. Ти й твої* мешканці були сильні на морі+і наводили жах на всіх, хто живе на землі! 18  У день твого падіння острови здригнуться,морські острови збентежаться через твою погибель»”.+ 19  Так говорить Всевладний Господь Єгова: “Коли я спустошу тебе і ти станеш, як ті міста, в яких ніхто не живе, коли затоплю тебе бурхливими водами і тебе вкриють води могутні,+ 20  то я кину тебе, як кидаю всіх інших, у яму*, до тих, хто вже давно помер. Кину тебе в глибини землі, і там ти будеш разом з іншими давно спустошеними місцями, разом з тими, хто сходить у яму.+ Я зроблю це, щоб ти не був заселений. А потім я прославлю* край живих. 21  Раптово я наведу на тебе жахливе лихо, і ти зникнеш.+ Тебе шукатимуть, але ніколи не знайдуть”,— говорить Всевладний Господь Єгова».

Примітки

Букв. «дочки».
Букв. «Невухадрецца́ра»; інший варіант написання.
Букв. «народами».
Або «своїми стінобитними машинами».
Або «мечами».
Букв. «вбиті».
Або «провідники».
Або «безрукаві халати».
Букв. «одягне».
Букв. «вона і її».
Або «тужливу пісню».
Або «могилу».
Або «оздоблю».

Коментарі

Медіафайли