Голотурії або, як їх ще називають, морські огірки,— це тваринки, котрі живуть на морському дні і коралових рифах. На дотик їхня шкіра може бути шорсткою, горбистою і навіть колючою. Ці створіння мають неабияку гнучкість — за кілька хвилин, а то й секунд, вони можуть стати м’якими, як віск, чи твердими, як камінь. Завдяки такій гнучкості їм легко протиснутись у крихітні щілини, а потім напружитись і затвердіти, щоб хижаки не змогли їх звідти витягти. Секрет цієї гнучкості криється у шкірі морського огірка.

 Поміркуйте. Шкіра морського огірка може ставати жорсткою, середньої жорсткості та м’якою. Це відбувається завдяки тому, що він здатний зчіплювати і розчіплювати волокна у своїй шкірі. Для цього він активує дію певних білків — для розм’якшення шкіри або для її затвердіння.

 Білки, які роблять шкіру твердою, зчіпляють між собою волокна шкіри, і вона стає жорсткою. А інші білки розчіпляють волокна, і так шкіра стає м’якшою. Вона може навіть стати настільки м’якою, що здаватиметься, наче вона розпливлася.

 Вчені намагаються створити матеріали, які мали б схожі властивості. Зокрема, хочуть зробити такі електроди для операцій на мозку, які спочатку були б достатньо твердими, щоб їх можна було вживити у точно визначене місце, а потім ставали б м’якшими. Завдяки такій здатності можна було б суттєво зменшити ризик відторгнення електродів організмом.

 Як ви вважаєте: незвичайна шкіра морського огірка — результат еволюції чи задуму?