ЩО КАЖУТЬ ЛЮДИ

Жінки роблять аборт з різних причин, наприклад через фінансові труднощі, прагнення здобути освіту чи зробити кар’єру, напружені стосунки з батьком майбутньої дитини або небажання самостійно виховувати її. Все ж дехто вважає аборт свідомим нехтуванням морального обов’язку, який лежить на вагітній жінці.

ЩО КАЖЕ БІБЛІЯ

Для Бога будь-яке життя, а особливо людське, є святим (Буття 9:6; Псалом 36:9). Це стосується і життя ненародженої дитини. За наміром Бога материнська утроба має бути безпечним місцем для розвитку плода. «Ти... з усіх боків огородив мене в утробі матері»,— писав про Бога псалмоспівець. Далі він додав: «Очі твої бачили мій зародок, у книзі твоїй були записані дні, коли мали формуватись усі його частини» (Псалом 139:13, 16).

Мойсеїв Закон, а також сумління, яке Бог дав людям, допомагають зрозуміти, як він ставиться до життя ненародженої дитини. У Законі, який ізраїльтяни отримали від Бога, говорилося, що особа, яка вдарить вагітну жінку і через це дитина помре, буде покарана смертю, тобто буде змушена віддати власне життя за життя ненародженого малюка (Вихід 21:22, 23). Звичайно, судді мали брати до уваги обставини і спонуки того, хто таке вчинив (Числа 35:22—24, 31).

Крім того, Бог наділив людей сумлінням, або внутрішнім голосом. Коли жінка зважатиме на голос свого сумління і дорожитиме життям дитини, яку носить в утробі, то сумління не буде їй докоряти *. Якщо ж вона знехтує голосом свого сумління, то зазнаватиме нестерпних емоційних мук (Римлян 2:14, 15). Як показують дослідження, жінки, котрі зробили аборт, частіше піддаються тривозі та депресії.

Що робити, коли вагітність непланована, а сама думка про виховання дитини лякає? Якщо ми будемо віддано дотримуватися Божих норм моралі, Бог обов’язково підтримає нас. Ось яке запевнення міститься в Біблії: «З відданим ти [Бог] поводишся віддано, з людиною бездоганною — бездоганно» (Псалом 18:25). Також там сказано: «Єгова любить справедливість, і відданих своїх він не покине» (Псалом 37:28).

«Їхнє сумління свідчить разом з ними, а їхні думки звинувачують їх або ж виправдовують» (Римлян 2:15)

ЩО КАЖУТЬ ЛЮДИ

Одинока мати, на ім’я Рут *, розповідає: «У мене вже було троє малих дітей, і я думала, що не дам собі ради з четвертою, тому зважилась на аборт. Після цього я почувалася так, ніби вчинила щось жахливе». А чи може Бог пробачити такий вчинок?

ЩО КАЖЕ БІБЛІЯ

Ісус Христос, який мав таке саме мислення, як у Бога, сказав: «Я прийшов покликати до каяття не праведних, а грішних» (Луки 5:32). Якщо людина розкаюється, тобто відчуває щирий жаль через скоєне, і просить у Бога прощення, то він охоче пробачить їй навіть тяжкий гріх (Ісаї 1:18). У Псалмі 51:17 говориться: «Серце пригнічене і розбите ти, Боже, не відкинеш».

Якщо розкаяна особа смиренно звертається до Бога в молитві, то матиме не лише чисте сумління, а й внутрішній мир. У Філіппійців 4:6, 7 міститься заохочення: «З будь-якими проханнями звертайтесь у молитвах і благаннях до Бога, висловлюючи йому також вдячність. Тоді Божий мир, який неможливо збагнути розумом, берегтиме... ваші серця та вашу здатність мислити» *. Коли Рут почала вивчати Біблію і звертатися до Бога у щирих молитвах, то відчула внутрішній мир. Вона переконалася, що саме в Бога є «справжнє прощення» (Псалом 130:4).

«Не за нашими гріхами [Бог] поводиться з нами і не відплачує за провини так, як ми того заслуговуємо» (Псалом 103:10)